Павлоградський хімічний завод опинився в центрі гучного корупційного скандалу, який безпосередньо впливає на обороноздатність країни. Слідство встановило факт умисного постачання понад 233 тисяч непридатних мінометних пострілів для потреб української армії. Начальник Головного слідчого управління СБУ Андрій Швець оприлюднив шокуючі дані про масштабні махінації керівництва підприємства. Обвинувальний акт стосовно колишнього генерального директора та його заступника вже скеровано до суду. Справа стосується не просто фінансових збитків, а прямої протидії законній діяльності ЗСУ. Військові на передовій стали заручниками неякісної зброї, що не розривалася у потрібний момент. Збитки державі від цієї оборудки оцінюються фахівцями у понад 3,3 мільярда гривень. Ситуація набула особливого розголосу через тривалу кар’єру фігурантів на стратегічному об’єкті. Детальний аналіз цієї справи та її наслідків підготувала редакція FBC.net.ua з посиланням на начальника Головного слідчого управління СБУ.
Хронологія саботажу та технічні недоліки боєприпасів
Скарги на продукцію Павлоградського хімзаводу почали надходити від артилеристів ще восени 2024 року. Солдати звітували, що міни регулярно застрягали у стволах мінометів під час виконання бойових завдань. Експертиза показала, що порохові заряди були або відсирілими, або взагалі некомплектними. Деякі боєприпаси мали підривники, призначені для артилерійських снарядів іншого калібру. Це робило використання такої зброї смертельно небезпечним для самих розрахунків мінометів. СБУ зафіксувала умисний характер цих дій з боку топменеджменту ДП НВО ПХЗ.
Обсяг та типи некондиційного озброєння:
- 82-міліметрові мінометні постріли у загальній кількості 100 000 штук.
- 120-міліметрові мінометні постріли обсягом майже 133 000 одиниць.
- Міни з використанням старих порохів, що давали нестабільну роботу заряду.
- Боєприпаси з невідповідними підривниками, які не гарантували детонацію.
Такий масштаб браку свідчить про системне нехтування нормами безпеки та державними стандартами. Слідчі вважають, що підозрювані свідомо йшли на цей крок заради особистого збагачення. Наразі частину небезпечної партії, а саме 50 000 мін, вдалося відкликати з фронту. Однак значна кількість боєприпасів все ще залишається на складах або потребує заміни. Держава змушена витрачати додаткові ресурси на логістику та перевірку кожного пострілу. Армія втратила не лише гроші, а й критично важливий час під час наступу.
Фігуранти справи та роль Міністерства оборони України
Головним підозрюваним у справі є Леонід Шиман, який очолював завод майже чверть століття. Він керував стратегічним підприємством з 1999 року і мав величезний вплив у галузі. Його перший заступник, Олексій Кириченко, також перебуває під вартою з весни минулого року. Крім керівників заводу, СБУ затримала представників військової прийомки, які мали контролювати якість. Михайло Шкуренко та Юрій Яресько підозрюються у підписанні актів на непридатну продукцію. Це вказує на глибоку корупційну мережу всередині оборонного відомства.
Дані про фігурантів та хід судового розгляду:
| Прізвище та ім’я | Посада на момент вчинення злочину | Статус у справі |
| Леонід Шиман | генеральний директор ПХЗ | під вартою, обвинувачений |
| Олексій Кириченко | перший заступник директора | перебуває у слідчому ізоляторі |
| Михайло Шкуренко | екскерівник представництва МОУ | затриманий за сприяння злочину |
| Юрій Яресько | очільник групи контролю | підозрюваний у службовій недбалості |
Незважаючи на зміну керівництва на заводі, Міністерство оборони продовжує розгрібати наслідки діяльності Шимана. Слідство вивчає ще декілька епізодів, де фігурують підряди Павлоградського хімзаводу за останні роки. Очікується, що невдовзі будуть названі імена високопосадовців, які покривали цей саботаж. Сума збитків у 3,3 млрд грн може зрости після проведення додаткових фінансових аудитів. Правоохоронці наголошують, що обвинувачення стосується саме умисного перешкоджання законній діяльності Збройних Сил. Це одна з найтяжчих статей у кримінальному кодексі під час воєнного стану.
Держаудитслужба продовжує перевірку всіх контрактів, що були укладені за участю вказаних осіб. Громадськість очікує на справедливе покарання для тих, хто наживався на безпеці українських воїнів. Судовий процес обіцяє бути відкритим та показовим для інших оборонних підприємств. Відновлення довіри до вітчизняного виробника боєприпасів є пріоритетним завданням для нового директора заводу. Кожна копійка з вкрадених 3,3 млрд грн має бути повернута до бюджету країни. Тільки жорстка реакція держави зможе зупинити подібні випадки мародерства на оборонних замовленнях.
Раніше ми писали про тарифи на обслуговування карток ПриватБанку 2026: як не переплачувати за пластик
