План НАТО щодо допомоги Україні опинився під ударом перед самітом в Анкарі. Ініціатива генсека Альянсу Марка Рютте передбачала, що союзники щороку спрямовуватимуть 0,25% ВВП на військову підтримку Києва. Але Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада не підтримали цю пропозицію, через що рішення фактично втратило шанс на ухвалення, як зазначає редакція FBC.net.ua з посиланням на The Telegraph.
Чому план Рютте не пройшов
Для затвердження таких рішень у НАТО потрібна одностайність усіх членів Альянсу. Саме тому позиція п’яти держав стала вирішальною. За даними медіа, щонайменше сім країн, які вже витрачають понад 0,25% ВВП на підтримку України, були готові підтримати ідею. Йдеться насамперед про держави, які бачать російську загрозу максимально близько до власних кордонів. Для Києва це не означає припинення допомоги, але створює політичний сигнал про втому частини союзників від нових фінансових зобов’язань.
Хто виступив проти ініціативи
Серед країн, які заблокували пропозицію, називають Велику Британію, Францію, Іспанію, Італію та Канаду. Для Лондона ця історія виглядає особливо чутливою, адже британський уряд постійно підкреслює роль одного з головних партнерів України. Водночас офіційна допомога Британії становить близько 3 млрд фунтів на рік, що нижче запропонованого порогу у 0,25% ВВП.
Перед самітом головне питання звучить так: чи готові великі економіки НАТО брати на себе однакові фінансові рамки. Ситуація показала, що всередині Альянсу є різні підходи до підтримки України.
Ключові позиції виглядають так:
- НАТО не може ухвалити рішення без згоди всіх членів.
- Марк Рютте просував ідею фіксованого внеску у 0,25% ВВП.
- Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада виступили проти.
- Балтійські, скандинавські країни, Польща та Нідерланди вже близькі до цього рівня.
- Для України питання фінансування залишається критичним через тривалу війну.
Після демаршу союзників дискусія не зникне. Навпаки, вона може перейти в інший формат, де країни домовлятимуться про допомогу не через жорстку норму НАТО, а через окремі коаліції.
| Країна | Позиція щодо плану | Політичний контекст |
|---|---|---|
| Велика Британія | Не підтримала | Вважається ключовим союзником України |
| Франція | Не підтримала | Часто критикується за обсяг допомоги |
| Іспанія | Не підтримала | Обережна щодо нових оборонних витрат |
| Італія | Не підтримала | Має внутрішні бюджетні обмеження |
| Канада | Не підтримала | Виступає за Україну, але без фіксованої норми |
Що це означає для України
Для України ця ситуація не є прямим обривом військової підтримки. Але вона демонструє складніший етап переговорів із партнерами. Військова допомога Україні дедалі частіше стає предметом не лише безпекових, а й бюджетних суперечок. Найактивнішими залишаються країни, які географічно ближчі до Росії. Саме вони наполягають, що стабільне фінансування має бути не жестом доброї волі, а довгостроковою політикою.
Найімовірніше, НАТО шукатиме компромісну модель, яка не вимагатиме однакового відсотка від усіх членів Альянсу.
Раніше ми писали про те, з ким буде наступний бій Усика після Верховена: Кабаєл чекає на титульний шанс
