Дрон-перехоплювач LITAVR став однією з нових українських розробок для посилення протиповітряної оборони. Апарат здатний розганятися до 350 км/год, працювати без GPS і автоматично завершувати атаку. Його створила українська компанія F-Drones, яка поступово локалізує виробництво ключових компонентів. Серійні апарати вже постачаються підрозділам Сил оборони, як зазначає редакція FBC.net.ua з посиланням на сайт Міністерства оборони України.
Новий безпілотник призначений насамперед для перехоплення повітряних цілей. Водночас його конструкція дозволяє застосовувати платформу проти окремих наземних об’єктів. Розробники поєднали високу швидкість, оптичні системи та автоматичне донаведення. Це має зменшувати навантаження на оператора під час найскладнішої частини польоту.
Що відомо про український дрон LITAVR
Назва LITAVR походить від литавр — козацьких ударних інструментів, які використовували для передачі сигналів. За цією назвою стоїть швидкісний безпілотний комплекс, розрахований на пошук і знищення повітряних об’єктів.
F-Drones розпочала виробництво дронів у 2023 році. Роботи безпосередньо над перехоплювачем стартували восени 2024 року. Влітку 2025 року апарат пройшов випробування та процедуру кодифікації. Серійне виробництво і постачання у війська почалися восени того ж року.
Від першої розробки до серійного виробу компанія пройшла приблизно за рік.
Виробник самостійно створює програмне забезпечення, електроніку та частину силової установки. До переліку власних розробок також входять регулятори й польотні контролери. Такий підхід має скорочувати залежність від китайських деталей. Повністю відмовитися від імпортних компонентів складно, однак їхню частку поступово зменшують.
Швидкість, радіус і висота польоту
Максимальна заявлена швидкість LITAVR становить 350 км/год. Робочий радіус визначений на рівні 40 км. Максимальна висота польоту сягає 9 км, що дозволяє працювати проти цілей на різних ешелонах.
Один із підрозділів Сил безпілотних систем зафіксував політ більш ніж на 80 км від точки запуску. Представник F-Drones уточнював, що пікова дистанція становила близько 84 км. Політ відбувався за сприятливого вітру, тому такий результат не варто вважати стандартним радіусом застосування.
Основні заявлені характеристики апарата виглядають так:
| Параметр | Заявлене значення |
|---|---|
| Максимальна швидкість | до 350 км/год |
| Робочий радіус | 40 км |
| Зафіксована пікова дистанція | понад 80 км |
| Максимальна висота | до 9 км |
| Камери | денна і тепловізійна |
| Навігація | власна система без GPS |
| Фінальне наведення | Last Mile, Pixel Lock |
| Початок серійного виробництва | осінь 2025 року |
Ці показники не означають, що кожен бойовий виліт проходитиме на граничній швидкості чи висоті. Реальні можливості залежать від погоди, напрямку вітру та конфігурації апарата. Значення має також розташування цілі й якість радіолокаційного супроводу.
На дальність впливають навантаження, маневри та режим польоту. Під час активного переслідування безпілотник витрачає більше енергії. Тому робочий радіус у 40 км є практичнішим орієнтиром, ніж рекордний результат. Детальні бойові параметри виробник із міркувань безпеки не розкриває.
Як працює автоматичне донаведення Pixel Lock
Однією з головних особливостей LITAVR стала система Pixel Lock. Її також називають Last Mile, тобто технологією наведення на останній ділянці маршруту. Автоматика ідентифікує вибрану ціль та коригує траєкторію наближення.
Пілот спочатку виводить перехоплювач у район перебування об’єкта. Після захоплення цілі система бере на себе значну частину керування. На фінальному етапі оператор контролює переважно швидкість. Напрямок атаки та утримання об’єкта в кадрі забезпечує програмне забезпечення.
«Під час кінцевого наближення пілот контролює лише швидкість, решту процесу виконує автоматика», — пояснили в Міністерстві оборони України.
Такий принцип важливий через швидкість зближення двох повітряних апаратів. Оператор має небагато часу для ручної корекції. Навіть невелика затримка може призвести до промаху. Автоматизація знижує вплив людської реакції на останніх секундах польоту.
Компанія також оновлює раніше поставлені апарати першого покоління. Модернізація охоплює програмну та апаратну частини. За даними Міноборони, такі оновлення проводять безкоштовно.
Навігація без GPS і зв’язок із радарами
LITAVR отримав власну non-GPS навігацію. Це означає, що супутникові координати не є єдиним джерелом даних для польоту. Подібний підхід потрібен у районах із потужними засобами радіоелектронної боротьби.
Для інтеграції з радарними комплексами використовується програмна система LARAG. Вона допомагає передавати пілоту інформацію про положення цілі. Комплекс може працювати з різними джерелами радіолокаційних даних.
Практична схема перехоплення може включати кілька послідовних етапів:
- Радар або інший засіб спостереження виявляє повітряну ціль.
- Дані про напрямок руху передаються оператору.
- LITAVR запускають у прогнозовану точку перехоплення.
- Пілот зближує апарат із ціллю за даними системи LARAG.
- Камера фіксує об’єкт і активує автоматичне донаведення.
- Pixel Lock завершує атаку на фінальному відрізку.
Ця послідовність не робить апарат повністю автономним на всьому маршруті. Людина залишається частиною контуру керування. Оператор ухвалює ключові рішення та контролює політ до захоплення об’єкта.
Автоматизація насамперед потрібна для точної фінальної атаки. Вона не скасовує потреби у підготовлених екіпажах. Результат залежить від взаємодії радарів, зв’язку та наземної групи. Важливу роль відіграє швидкість передачі координат.
Денна і тепловізійна камери
Перехоплювач оснащений одразу двома оптичними каналами. Денна камера використовується за достатнього освітлення, а тепловізійна допомагає вночі. Перемикатися між ними можна безпосередньо під час польоту.
Це рішення потрібне через комбінований характер повітряних атак. Запуск може початися ввечері, а перехоплення відбутися вже в темряві. Погодні умови також здатні швидко змінювати видимість.
Оператору не потрібно повертати апарат або змінювати його конфігурацію після запуску.
Наявність двох камер не гарантує однакової ефективності за будь-яких умов. Туман, щільна хмарність і опади можуть погіршити зображення. Тепловізійний канал також залежить від температурного контрасту між ціллю та фоном.
Однак можливість вибору дає екіпажу більше варіантів. Це особливо важливо під час нічного чергування. Для системи автоматичного донаведення стабільне зображення є критично необхідним.
Дистанційне керування за сотні кілометрів
Ще одна функція LITAVR — дистанційне керування. Пілот може перебувати за сотні або навіть тисячі кілометрів від району перехоплення. Безпосередньо біля стартової позиції тоді залишається лише необхідний персонал.
З травня 2026 року відповідний модуль входить до стандартного комплекту комплексу. Раніше його могли встановлювати окремо. Дистанційний режим дозволяє централізувати роботу підготовлених операторів і зменшувати ризики для них.
Такий підхід має кілька практичних переваг:
- досвідчений пілот може працювати з безпечнішого району;
- операторів легше об’єднати в централізовані групи;
- стартові позиції потребують меншої кількості фахівців;
- бойовий досвід можна швидше передавати між екіпажами;
- знижується залежність від присутності пілота біля пускової точки.
Після запуску необхідний стабільний канал обміну даними. Він має передавати відео, телеметрію та команди керування. Будь-які затримки можуть впливати на реакцію системи. Тому дистанційний режим вимагає розвиненої наземної інфраструктури.
Захищеність каналів зв’язку також має принципове значення. Противник намагатиметься створювати перешкоди або виявляти робочі частоти. Частину технічних подробиць із цієї причини не публікують. Відомо лише, що система розрахована на віддалену роботу.
Чи може LITAVR повернутися після невдалого перехоплення
На відміну від одноразових апаратів, LITAVR можна повернути на базу, коли ціль не знайдена. Перед цим оператор переводить плату ініціації в безпечний режим. Після такого перемикання безпілотник прямує до визначеної точки повернення.
Ця можливість має економічне та тактичне значення. Перехоплювач не потрібно втрачати після кожного запуску без результату. Його можна перевірити, підготувати й використати повторно.
Повернення залежить від запасу енергії та віддаленості від бази. Якщо апарат тривалий час шукав об’єкт, можливостей для зворотного польоту буде менше. Оператор повинен заздалегідь оцінити залишок ресурсу.
Рішення про продовження пошуку або повернення залишається за екіпажем.
Функція безпечного повернення також зменшує ризик неконтрольованого падіння спорядженого дрона. Водночас будь-яке застосування бойового безпілотника вимагає суворого дотримання військових процедур. Відкритої інформації про алгоритми аварійної посадки немає.
Яку бойову частину отримав перехоплювач
Бойова частина розташована в носовій частині корпусу. Вона може постачатися у 2 варіантах. Перший передбачає порожній контейнер, який споряджає безпосередньо підрозділ. Другий варіант — готова кодифікована бойова частина.
Використання готового виробу спрощує логістику та стандартизацію. Наявність коду НАТО означає, що відповідний компонент пройшов визначені процедури обліку й допуску. Точні характеристики заряду публічно не розкриваються.
Самостійне спорядження контейнера дає підрозділу більше гнучкості. Водночас такі роботи можуть виконувати лише підготовлені військові фахівці. Цивільним особам не можна намагатися відтворювати або модифікувати подібні системи.
Корпус LITAVR виробляють методом лиття пластику у форми. Від масштабного 3D-друку компанія переважно відмовилася. Його залишили для окремих невеликих деталей. Лиття забезпечує стабільніші параметри й вищу міцність серійних корпусів.
Чому дрони-перехоплювачі важливі для ППО
Ракетна протиповітряна оборона залишається критично важливою. Проте використання дорогих ракет проти відносно дешевих безпілотників створює економічний дисбаланс. Швидкі перехоплювачі мають закрити частину цього завдання.
Міноборони повідомило, що з початку 2026 року військо отримало більш ніж удвічі більше перехоплювачів, ніж за весь 2025 рік. Постачання здійснюють через прямі контракти, програму «Армія дронів. Бонус» і DOT-Chain Defence.
Такі системи не замінюють класичну ППО. Вони формують додатковий дешевший ешелон захисту. Ракетні комплекси можуть зберігати боєприпаси для складніших цілей.
«Протишахедні дрони є технологічною відповіддю на дії ворога», — наголосили в Міністерстві оборони.
LITAVR показує, як українська оборонна промисловість переходить від простого дистанційного керування до автоматизованого перехоплення. Важливими стають не лише корпус і двигун. Вирішальну роль дедалі частіше відіграють алгоритми, датчики та інтеграція з радарами.
FAQ про дрон-перехоплювач LITAVR
Яку швидкість розвиває LITAVR?
Заявлена максимальна швидкість становить 350 км/год. Реальна швидкість конкретного польоту залежить від погоди, маневрів та конфігурації апарата.
На якій відстані працює перехоплювач?
Робочий радіус становить 40 км. Військові також зафіксували політ більш ніж на 80 км від стартової точки. Цей результат досягли за сприятливих умов.
Чи здатний дрон працювати вночі?
Так. LITAVR має денну і тепловізійну камери. Оператор може перемикатися між ними безпосередньо в польоті.
Чи потрібен апарату GPS?
Дрон отримав власну навігаційну систему, яка не покладається лише на GPS. Це допомагає працювати в умовах радіоелектронних перешкод.
Чи є LITAVR повністю автономним?
Ні. Оператор керує польотом і ухвалює ключові рішення. Автоматика бере на себе донаведення після захоплення цілі на фінальній ділянці.
Коли почалося серійне виробництво?
Розробку розпочали восени 2024 року. Влітку 2025 року апарат випробували й кодифікували. Серійні поставки у війська почалися восени 2025 року.
Чи можна повернути дрон після невдалого пошуку?
Так. Коли ціль не знайдена, оператор може активувати безпечний режим і повернути апарат на базу. Можливість повернення залежить від залишку енергії та дистанції.
Раніше ми писали про те, як відрізнити фейкову “Дію”: українців попередили про нову схему шахрайства
