Міністерство освіти і науки України окреслило параметри запровадження трирічного бакалаврату для випускників профільної старшої школи в межах реформи 12-річної загальної середньої освіти, повідомляє FBC.net.ua з посиланням на «Вчися.Медіа». Йдеться про модель, за якої учні та учениці, які завершили трирічну профільну старшу школу і вступають на бакалаврат за тим самим профілем, зможуть здобути ступінь за три роки замість чотирьох.
Реформа старшої школи передбачає перехід на 12-річний термін навчання. Першими нову модель апробують нинішні дев’ятикласники пілотних закладів, що впроваджують реформу «Нова українська школа» з 2018 року. Крім того, долучитися до трирічної старшої школи зможуть учні академічних ліцеїв, які тестують профільну реформу у 2025–2026 та 2026–2027 навчальних роках. Для них пропонують перехід із дворічної старшої школи на трирічну модель із перспективою навчатися на бакалавраті три роки замість чотирьох. Надалі ця траєкторія — 12 років у школі та три роки бакалаврату — має стати базовою для всіх випускників академічних ліцеїв.
Як пояснив заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко, трирічний бакалаврат передбачає, що частину результатів навчання, які нині опановують на першому курсі університету, буде забезпечено ще на рівні профільної середньої освіти. Ідеться про узгодження стандартів і навчальних планів таким чином, щоб компетентності, сформовані в старшій профільній школі, визнавалися під час вступу на споріднений бакалаврський напрям.
Запровадження моделі відбуватиметься у два етапи. Експериментальний старт заплановано на 2029 рік. Тоді трирічний бакалаврат стане доступним для випускників перших пілотних академічних ліцеїв профільної середньої освіти — тобто для тих, хто у вересні 2026 року обере трирічну профільну старшу школу і завершить її повний цикл. Із 2030 року модель має перейти в постійний режим і стати базовою: 12 років загальної середньої освіти, три роки бакалаврату за збереження профілю та два роки магістратури. Винятки можливі для спеціальностей, де неможливо сформувати частину необхідних компетентностей на рівні профільної школи.
Трирічний бакалаврат не буде універсальним для всіх вступників. Якщо випускник або випускниця профільної школи обирає інший напрям, що не відповідає здобутому профілю, або спеціальність, де шкільна підготовка не покриває необхідної бази, навчання відбуватиметься за традиційною чотирирічною програмою. Альтернативою може стати компенсаційний курс — додатковий рік для здобуття профільної підготовки.
У Міністерстві освіти і науки наголошують, що ключовим викликом для системи стане оновлення академічного дизайну програм. Потрібно переглянути стандарти вищої освіти та освітні програми, чітко визначивши, які компетентності формуються у профільній старшій школі, а які залишаються на рівні бакалаврату. Передбачено перехідний період тривалістю один-два роки для коригування програм, уточнення профільних вимог до вступу та вирівнювання можливих розривів у підготовці. Саме з цією метою модель у 2029 році запускатимуть в експериментальному форматі.
Окремо в МОН звертають увагу на демографічні та організаційні чинники. У 2029 році кількість вступників може істотно зменшитися, оскільки повний 12-й рік навчання завершать лише випускники пілотних академічних ліцеїв — орієнтовно 15 тисяч осіб. Для порівняння, нині школи щороку випускають близько 200 тисяч учнів. За словами Миколи Трофименка, це може змінити логіку вступної кампанії та призвести до ситуації «оберненої конкуренції», коли університети конкуруватимуть за абітурієнтів.
У міністерстві також прокоментували вплив нової моделі на магістратуру та фінансування закладів вищої освіти. Перехід від структури «4 роки бакалаврату + 1,5 роки магістратури» до «3 роки бакалаврату + 2 роки магістратури» не повинен автоматично зменшити доходи університетів. Додатково передбачено окрему траєкторію для тих, хто змінює профіль, через компенсаційний курс. Таким чином, середньорічна кількість здобувачів вищої освіти не має суттєво змінитися через сам перехід на трирічний бакалаврат, тоді як демографічні та економічні чинники впливають на фінансову ситуацію університетів ширше.
Базовий обсяг трирічного бакалаврату становитиме 180 кредитів ЄКТС. Варіант у 240 кредитів за три роки не розглядається через надмірне навчальне навантаження та невідповідність принципам Європейського простору вищої освіти. Стандартне річне навантаження залишатиметься на рівні 60 кредитів. Водночас студенти можуть формувати індивідуальний навчальний план і за потреби набирати до 80 кредитів на рік, наприклад, для пришвидшення навчання або додавання вибіркових дисциплін. Така можливість не є базовою для типових освітніх програм університетів.
Для повноцінного запуску трирічних програм необхідні зміни до стандартів вищої освіти та оновлення освітніх програм у закладах вищої освіти. Передбачається формальне закріплення нової структури результатів навчання, визначення вхідних вимог із профільної середньої освіти та механізмів компенсації освітніх розривів у разі зміни профілю. У МОН планують розпочати цей процес після остаточного відпрацювання змісту трирічної профільної старшої школи.
Раніше ми писали про те, як відправити посилку зі США в Україну Нова пошта 2026: терміни, ціни та як знайти UPS Store
