Фото: українські війська відбивають наступ Росії у Харківській області (Getty Images) Автор: Данило Крамаренко
Експерт: Олександр Мусієнко
Російські війська розширюють наступ на півночі Харківської області. Наступальні сили взяли під контроль як мінімум один населений пункт, бої ведуться під Вовчанськом та на інших напрямках.
Докладніше про те, що відбувається, російський задум та про те, з якими новими за грозами може зіткнутися Харків, – у тексті РБК-Україна.
При підготовці матеріалу використовувалися: звіти Інституту вивчення війни (ISW), аналітика та карти проекту DeepState, заяви головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського та військових спікерів, коментар експерта Олександра Мусієнка.
Зміст
- “Сірі” та “червоні” зони: що змінилося за три дні
- Вже не імітація. Головна мета та у чому задум Росії
- Атака на Вовчанськ та чи зможуть ЗСУ утримати місто
- Як близько росіяни підійшли до Харкова та чи є нові загрози
“Сірі” та “червоні” зони: що змінилося за три дні
У п’ятницю росіяни перейшли до наступальних дій у напрямку Вовчанська та Харкова. Основні ділянки удару – по лінії населених пунктів Огірцеве-Плетенівка та Борисівка-Красне-Стрілеча. Додаткові сили зосереджуються біля Харківської та Сумської областей.
На відео з дронів зафіксовано ворожу піхоту на південь від села Мороховець, знищену техніку в південній частині Огірцевого, масове скупчення біля Стариці. Дії противника мають не диверсійний, а лінійний характер.
На північ від Харкова, можливо, захоплені села Стрілеча, Красне, Пильна та Борисівка. На картах проекту DeepState вони перейшли в “червону зону” площею понад 50 квадратних кілометрів. Окупанти намагаються штурмувати Глибоке та Лук’янці у бік Липців, від яких до окружної дороги Харкова близько 17 км.
У напрямку Вовчанська росіяни могли зайняти Плетенівку і, швидше за все, намагаються закріпитися на лінії Огірцеве-Гатище-Стариця-Бугроватка. Тут на картах позначено “червону зону” на 35 квадратних кілометрів. І судячи з них, окупанти підбираються до північних околиць Вовчанська.
Фото: карта “червоних” та “сірих” зон на півночі Харківської області (deepstatemap.live)
Офіційно підтверджено відхід з кількох позицій. В результаті ще вчора один населений пункт перейшов під російський контроль. Про це повідомили у Нацгвардії, не уточнюючи його назву. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський запевнив, що плани противника відомі і на його дії гнучко реагують.
“Наразі там тривають бої у прикордонних районах уздовж державного кордону з РФ. Обстановка складна, але Сили оборони України роблять все, щоб утримати оборонні рубежі та позиції, завдають ворогу ураження”, – написав він у Telegram.
Російський наступ у Харківській області викликає занепокоєння. Безперервно заводиться піхота, яка йде вперед за підтримки артилерії, авіації та техніки. Причому, судячи з кількості задіяних сил, просування досить значне, констатує керівник Центру військово-політичних досліджень Олександр Мусієнко.
За його словами, близько 20 тисяч солдатів вже залучено до бойових дій. Інші знаходяться на території Білгородської та Курської областей. Сумарно їх може бути до 40 тисяч. Але оцінювати ворожі можливості слід виходячи не з кількості, а швидкості та ефективності дій.
Тому завдання №1 для Збройних сил України – не так витиснути окупантів назад до РФ, як зупинити просування.
“Бо ворог спробує закріпитися на рубежах, захопити Вовчанськ і пройти ще 2-3 км на південь. Судячи з характеру того, що відбувається, готуються можливі наступальні дії на Козачу Лопань, а також з Грайворона на Велику Писарівку (село в Сумській області, – ред. )”, – зазначив він у розмові з РБК-Україна.
В іншому випадку, якщо росіяни побачать, що здатні досягти тактичного успіху, майже немає сумнівів у тому, що вони перекинуть ще більше військ у спробі його розвинути, додав експерт.
Вже не імітація. Головна мета та у чому задум Росії
На початковій фазі російського просування вважалося, що йдеться швидше про імітацію, а не про повноцінну військову операцію.
“Схоже саме на імітацію ворогом широкомасштабного наступу з обмеженими силами та засобами, на розвідку боєм”, – казав керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко у п’ятницю.
Атака супроводжувалася інформаційними вкидами від “Z-воєнкорів”. За словами аналітика ЦПД Сергія Жукова, ворожа ІПСО (інформаційно-психологічна операція) готувалася з березня. А 10 травня фейки про нібито швидке просування на Харків заполонили інтернет.
Такими вкидами ворог намагається посіяти паніку, деморалізувати військових та цивільних у Харківській області. Це стандартна практика бойових дій, оскільки відволікаючі маневри та розвідка боєм застосовуються, щоб ввести Сили оборони в оману, додав він.
Однак через три дні очевидно, що це саме наступальна операція російських військ, вважає Мусієнко.
“Стратегічна мета – напівоточення Харкова. Не бої за місто та його захоплення, а напівоточення з північного, східного та західного напряму. Це простежується з точки зору логіки задіяних сил. З іншого боку, є сумніви в тому, що вони здатні реалізувати стратегічне завдання”, – розповів він.
На його думку, вдасться чи ні окупантам його реалізувати, залежатиме від швидкості та обсягів пакетів західної допомоги, готовності нашого командування діяти та перекидати сили з Донбасу на північний схід.
Не факт, що активізація противника у Харківській області спрямована на глибоке просування. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW), у свою чергу, вважають, що стратегічний задум – скувати українські Сили оборони.
Розрахунок на те, що “новий фронт” змусить Україну залучити резерви, а тим часом росіяни зможуть закріпити тактичні успіхи на захід від Авдіївки та біля Часового Яру. Іншими словами, це спроба відволікти та послабити українську оборону, щоб добитися прориву на більш уразливих ділянках.
Як пояснив голова Ради резервістів Сухопутних військ Іван Тимочко, на появу додаткових “гарячих точок” спрацьовують протоколи, згідно з якими війська повинні мати обов’язкові резерви. А це, крім посилення логістики, вимагає нарощування особового складу.
“Я бачу намір поставити наше командування перед дилемою, що захищати насамперед. Тобто чи продовжувати оборонні операції в Донецькій області з перекиданням додаткових сил чи все-таки перекинути їх у Харківську область. Але основна причина наступу – це напівоточення Харкова. У цьому сенсі відволікання військ є одним з елементом масштабної операції, початок якої ми спостерігаємо”, – наголосив Мусієнко.
Атака на Вовчанськ та чи зможуть ЗСУ утримати місто
У мережі з’явилися відео з ударами по греблі Сіверського Дінця у Старому Салтові та по мосту через річку Вовча відповідно на південний захід та захід від Вовчанська. Ймовірно, щоб ізолювати українські сили та не дати їм підтримати оборону міста.
Руйнування сухопутних ліній зв’язку вказує на те, що російські сили зосередяться на захопленні Вовчанська замість того, щоб обійти його та розширити фронт, зазначають у ISW. Тиск на оперативний тил, ймовірно, спрямований на те, щоб послабити підрозділи в районі Куп’янська.
Наголошується, що Вовчанський плацдарм навряд чи створюється для наступу на Харків. Швидше за все, мають місце плани виходу на Великий Бурлук, Дворічну та Куп’янськ, хоча подальше просування вимагатиме тривалих операцій на відкритій місцевості. Чого окупанти не демонстрували останні півтора роки.
Деяка російська присутність вже фіксувалася у Вовчанську, але противника вдалося вибити, зазначає Олександр Мусієнко.
“Тим не менш росіяни близько, наші роблять все, щоб їх зупинити. Наскільки це вдаватиметься? Шанси не дати зайти в місто, безумовно, є. Але якщо не вийде, то ворог спробує розвинути наступ у напрямку селища Білий Колодязь”, – розповів він.
Сьогодні головний патрульний місцевого відділку поліції Олексій Харківський повідомив, що ситуація через постійні обстріли значно погіршилася, місто майже зруйноване, а більшість жителів евакуювалася. За словами начальника обласної ОВА Олега Синєгубова, там ще залишаються до 500 осіб.
Зазначимо, Вовчанськ було окуповано в перший день повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Його вдалося звільнити під час Харківської операції у вересні того ж року. Але через близькість до російського кордону місто під постійними обстрілами.
Як близько росіяни підійшли до Харкова та чи є нові загрози
Наступ на Харків із боку Липців оцінюється як малоймовірний. По-перше, він також вимагатиме також тривалих операцій на відкритій місцевості. По-друге, частина підрозділів угруповання “Північ” може бути недостатньо боєздатною через брак особового складу.
Щоб оточити обласний центр, росіянам знадобиться близько 300 тисяч солдатів, поки у прикордонних районах у рази менше. За таких розкладів наступ вимагатиме перекидання військ з інших ділянок, що поставить під загрозу плани захоплення Донецької області, вважають в ISW.
Експерт Мусієнко звертає увагу на активізацію ворожих ІПСО. За його словами, росіяни спробують збільшити частоту ударів по Харкову. І, звичайно, їх задовольнила б картинка паніки і людей, що тікають з міста. Зазначимо, як запевнила місцева влада, підстав для евакуації наразі немає.
Проте ризики просування до Липців є, а це вже зона, з якої противник зможе вести вогонь з артилерії, як на початку повномасштабної війни. По суті, все, що в районі Липців та південніше – це критичні відстані.
“Треба розуміти, що там буде 25-30 кілометрів, а цього достатньо, щоб забезпечити вогневий вплив. Тобто ствольна артилерія зможе дістати до північних і північно-східних околиць Харкова. Сподіваюся, що наступальний темп вдасться збити, і ми зупинимо їх у внаслідок комплексних оборонних дій”, – сказав Мусієнко.
Чи зможуть окупанти вийти на артилерійський рубіж, сказати складно. Все залежить від того, як швидко підійде підкріплення до Сил оборони, скільки буде задіяно зброї та як швидко ми отримаємо допомогу від партнерів.
“Якщо буде вжито весь комплекс заходів, думаю, їм не дадуть просунутися далі, ніж на 1-2 кілометри. Якщо ні, доведеться відійти вже на лінії оборони по Харкову. Вони досить міцні і зможуть довго стримувати ворога”, – підсумував експерт.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
