Фото: місце прильоту бомби УМПБ у Харкові (t.me/synegubov) Автор: Данило Крамаренко
Експерт: Олексій Гетьман
Цього тижня росіяни атакували Харків найновішими боєприпасами УМПБ Д-30. Удар припав по житловому мікрорайону, в результаті пошкоджено будинки, загинула одна особа, ще майже 20 постраждали.
РБК-Україна зібрало головне про нову російську бомбу.
При підготовці матеріалу використовувалися: аналітика Інституту вивчення війни (ISW), заяви начальника Харківської обласної військової адміністрації Олега Синєгубова, заступника начальника обласної поліції Сергія Болвінова, спікера Сил оборони Таврійського напрямку Дмитра Лиховія, спікера Повітряних сил Іллі Євлаша, публікації Defense Express та The War Zone,, коментарі експерта Олексія Гетьмана.
Зміст
- Харків і не лише: куди вже “прилітали” УМПБ Д-30
- Як з’явилися УМПБ та які ймовірні характеристики
- Чому це погана новина для України
- Як боротися проти УМПБ і до чого тут літаки F-16
Харків і не лише: куди вже “прилітали” УМПБ Д-30
У середу, 27 березня, приблизно о 15:50 російські війська завдали двох ударів по Шевченківському району Харкова. Повідомлялося про пошкодження кількох п’ятиповерхівок та інституту невідкладної хірургії. Одна з бомб вибухнула на дитячому майданчику, вибуховою хвилею обірвало фасади і балкони в будинках, що стояли поруч.
Загалом було пошкоджено не менше 14 багатоповерхівок, школу, дитячий садок, лікарню та іншу інфраструктуру. Як повідомили у Харківській обласній військовій адміністрації, загинув 59-річний чоловік. Ще 19 осіб постраждали, серед них були діти, у тому числі тримісячне немовля.
Фото: наслідки прильоту УМПБ у Харкові (t.me/synegubov)
Прокуратура розпочала розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним убивством (ч. 2 ст. 438 КК України). За попередніми даними, удару завдано двома уніфікованими міжвидовими плануючими боєприпасами УМПБ Д-30.
“Це перший випадок, коли збройні сили Росії вдарили таким видом боєприпасу по місту. Боєприпаси випустили з літака”, – йшлося в повідомленні.
За словами заступника начальника обласної поліції Сергія Болвінова, другий приліт був по школі. Він також назвав УМПБ Д-30СН дешевими аналогами крилатої ракети, виготовленими на базі авіаційної бомби ФАБ-250. А удар авіабомбами в принципі став для Харкова першим із 2022 року.
УМПБ Д-30СН – найновіша зброя, яка використовується як мінімум з першої декади березня, коли було зафіксовано три прильоти у Мирнограді (Донецька область). Як казав спікер Сил оборони Таврійського напрямку Дмитро Лиховій, це покращені версії корегованих авіабомб. А використання бомб із додатковими функціями планування та силовими установками свідчать про новий етап розвитку російських КАБів.
Фото: наслідки прильоту в Мирнограді (t.me/VadimFilashkin_donoda)
Напередодні окупанти знову застосували такі боєприпаси. Чотири бомби вдарили по житловій забудові у місті Миколаївка (Донецька область). Повідомлялося про пошкодження 11 багатоповерхівок та 11 приватних будинків, а також про загиблу жінку 1958 року народження.
Як з’явилися УМПБ та які ймовірні характеристики
Про параметри УМПБ Д-30СН відомо небагато. По суті лише те, що це боєприпас із додатково встановленим модулем з крилами та рульовими поверхнями. Це дозволяє планувати до цілі та коригувати траєкторію на основі даних із блоку навігації.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) звернули увагу на те, що ще в січні росіяни били некерованими плануючими бомбами, але нещодавно так звані “Z-воєнкори” стали писати про УМПБ. Зокрема, про їхнє застосування та плани оснастити реактивними двигунами, щоб досягти дальності 90 км.
“Російські війська, ймовірно, спробують серійно виробляти керовані плануючі бомби УМПБ і збільшити їх використання на лінії фронту”, – йшлося в одному з березневих звітів.
У росіян чимало різновидів подібних бомб, пояснює військовий експерт, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.
“Спочатку були старі “тупі” ФАБи – це звичайні фугасні авіаційні бомби. Щоб вони летіли далі, окупанти почали використовувати універсальні модулі планування та корекції УМПК. Далі – авіабомби КАБ, що коригуються. Це те ж саме, що і ФАБ, тільки там застосовується головка самонаведення з GPS-навігацією. Завдяки цій голівці забезпечується відносно точне влучання в ціль. Як пишуть самі росіяни, точність становить 7-8 метрів, але на практиці виходить десь 15″, – розповів він у коментарі РБК-Україна.
Фото: рештки бомби УМПБ (defence-ua.com)
Щодо УМПБ, то це новий пристрій, який можна поставити на КАБ, ФАБ або на іншу бомбу. Може включати пороховий заряд для досягнення дальності, за непідтвердженими даними, до 100-140 км від місця запуску, додав Гетьман.
Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов розповів, що в середу противник атакував із Білгородської області, УМПБ заходили на Харків з різних боків – з півночі та заходу – у спробі виявити засоби протиповітряної оборони. За його словами, пуск здійснювався з літаків типу “Су”.
“Він (боєприпас, – ред.) може повністю покривати місто Харків, будь-який район. Навіть населені пункти Харківської області, в залежності з якої відстані до кордону буде пуск”, – додав він.
Він також казав, що УМПБ вже здатний атакувати цілі на відстані до 90 км, але остаточна інформація буде після експертизи.
У розробці росіяни, ймовірно, надихалися американською бомбою GBU-39 SDB, пише Defense Express. Але якщо та є високоточною, то російський аналог поки що демонструє удали по житлових масивах.
“Всі ці російські боєприпаси, які коригуються, планують і так далі мають різну точність. Але вони далеко не високоточні”, – зазначив Гетьман.
Слово “міжвидовий” означає, що боєприпас можуть запускати не лише з фронтових бомбардувальників Су-34, а й із землі. Тобто із систем реактивного залпового вогню типу “Смерч”, “Торнадо” чи “Ураган”.
Як зазначає американський портал The War Zone, запуск із наземних систем означає, що росіяни можуть збільшити дальність своїх РСЗВ без необхідності ризикувати дорогою тактичною авіацією. На відміну від КАБів, де крила та комплект наведення посаджені на болти, УМПБ має більш “елегантну конструкцію”. Щодо маси, то точної інформації немає. Одні джерела пишуть про те, що боєприпас заснований на некерованій ФАБ-250 (загальна маса 250 кг) в обтічному корпусі з висувними крилами. Інші – про те, що основа – КАБ-250 з лазерним наведенням.
Система наведення відноситься до типу “Комета”, яка використовує як інерційну, так і супутникову навігацію. Вона застосовується не лише в керованих бомбах, а й у покращеній версії іранських “шахедів”. Поєднання супутникової навігації з інерційною дозволяє долати перешкоди від засобів РЕБ.
Чому це погана новина для України
Теоретично така зброя має забезпечувати ураження цілей за лінією фронту без необхідності задіяти дорогі засоби. В умовах тривалого вторгнення це може допомогти російській військовій машині, пише The War Zone.
Ще у квітні 2023 року у Повітряних силах України казали, що росіяни запускають плануючі бомби, не заходячи в зону дії ППО. З того часу офіційні особи неодноразово скаржилися на складність перехоплення боєприпасів. З огляду на це очевидно, що використання УМПБ лише поглибить проблему.
Фото: наслідки удару бомби УМПБ у Харкові (t.me/synegubov)
За словами Олексія Гетьмана, боєприпас розроблявся як аналог американської бомби-ракети GLSDB – бомби малого діаметра наземного базування, яку використовує Україна, запускаючи з систем M270 та M142 HIMARS.
“Це, звичайно, не крилата ракета. Боєприпас не має таких можливостей, він не може в польоті розвернутися на 180 градусів, як крилата ракета. Але здатний трохи маневрувати і коригувати траєкторію”, – зазначив він.
Аналітики The War Zone наголошують, що впровадження Росією своєї бомби малого діаметра – у будь-якому разі погана новина. У тому числі у зв’язку зі зростаючими загрозами для українських систем ППО до такого рівня, якого не було раніше.
Прямо зараз росіяни роблять із прифронтових регіонів України випробувальний полігон для УМПБ Д-30СН.
“Робити їх вони почали активно. Думаю, що таким чином намагаються компенсувати нестачу артилерійських снарядів 152-мм калібру. Чи будуть вони ще використовувати такі бомби? Звичайно, будуть. Генерал Сирський (головнокомандувач ЗСУ, – ред.) каже, що співвідношення 1:6, тобто окупанти вистрілюють у шість разів більше снарядів. Але все одно мало, тому що вони дотримуються своєї тактики – все зруйнувати, а потім уже заходити сухопутними силами. Чи багато будуть запускати УМПБ? На жаль факт в тому, що так, багато”, – додав Гетьман.
Як боротися проти УМПБ і до чого тут літаки F-16
За допомогою УМПБ Д-30 російський агресор відпрацьовує нові шляхи війни проти України. За словами речника Повітряних сил Іллі Євлаша, противник модифікує бомби, щоб тероризувати мирні міста.
“Там (у випадку з ударом по Харкову, – ред.) була ціла система, щоб ця бомба могла подолати більший маршрут, ніж звичайна бомба без такої модифікації. Звичайно, вони випробовують і такі шляхи ведення війни”, – сказав він в ефірі телемарафону.
Фото: російський бомбардувальник Су-34 може бути носієм УМПБ (Getty Images)
Він також зазначив, що Сили оборони можуть боротися з керованими авіабомбами, але об’єктивно доцільніше збивати носії – літаки Су-34 та Су-35.
“Ліквідація носія ефективніше вплине на застосування цього типу озброєння та загалом на використання літаків поблизу лінії зіткнення”, – додав він.
Реагуючи на атаку 27 березня, президент Володимир Зеленський наголосив, що знизити загрозу повторних ударів може лише посилення ППО. Він дорікнув західним партнерам, заявивши, що “немає раціональних пояснень тому, що Patriot, яких у світі достатньо, досі не закривають небо Харкова”. А також назвав прискорене отримання багатофункціональних винищувачів F-16 життєво важливим завданням.
На думку Гетьмана, зовсім необов’язково стягувати Patriot на схід, навіть якщо Україна отримає їх у більшій кількості. Літаки західного зразка цілком здатні впоратися з тим, щоб не дозволити ворожій авіації виходити на пусковий рубіж.
“Оскільки російські літаки працюють не заходячи в зону ураження нашої ППО, нам потрібні F-16, які їх перехоплюватимуть. В іншому випадку, коли бомба вже летить, перехопити її практично неможливо”, – додав він.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
