У щорічні великодні дні багато українців стикаються з однаковим мовним питанням: як правильно — паска чи пасха? Обидва слова побутують у вжитку, однак лише одне відповідає нормам української літературної мови. Чи впливає релігійний контекст? А як щодо культури і традицій? У цій статті ми розберемо мовну, орфографічну та культурну складову цього питання.
Як зазначає редакція FBC.net.ua, правильне використання лексем у святковому контексті не лише демонструє рівень мовної культури, а й допомагає зберігати українську ідентичність.
Походження слів “паска” і “пасха”: історичний екскурс
Щоб зрозуміти, яке слово вживати коректно, варто зазирнути в їхнє походження. Обидва слова мають спільне коріння, але різні шляхи адаптації в українській мові.
Пасха — запозичення з грецької мови через церковнослов’янську. У давніх текстах вживалося як назва християнського свята Воскресіння Христового.
Паска — питомо українське слово, що сформувалося як похідне від «пасха», однак вживається в значенні традиційної великодньої випічки.
Сучасна українська мова розрізняє ці два терміни за значенням і контекстом, у якому вони вживаються.
Що говорить словник української мови
Сучасні словники однозначно розділяють значення:
- Паска — великодній хліб, святкова страва, традиційна випічка.
- Пасха — церковне свято Воскресіння Христового (але слово вважається застарілим або русизмом).
Тобто, коли йдеться про їжу — доречно вживати паска, коли про свято — краще Великдень. Слово пасха не рекомендоване до вживання в літературній мові.
Яке слово вважається літературною нормою
За нормами української літературної мови, рекомендовано вживати:
- Великдень — назва християнського свята
- Паска — традиційна страва
Слово пасха вважається застарілим або русизмом. Особливо небажане його використання в офіційних текстах, медіа, наукових чи освітніх матеріалах.
Коли допустимо вживати “пасха”: винятки і контексти
Хоча слово пасха не є нормативним у сучасній мові, воно все ще вживається:
- У релігійних текстах, піснеспівах, молитвах.
- У церковному контексті (особливо під впливом церковнослов’янської традиції).
- У розмовній мові — серед людей, які звикли до форми з радянських часів.
Важливо: В офіційному або публіцистичному тексті рекомендується уникати форми пасха.
Використання у ЗМІ, літературі та освітніх матеріалах
Українські медіа та освітні ресурси здебільшого використовують слово паска. У художній літературі ж можуть бути обидві форми, залежно від контексту, регіоналізмів або стилістичних завдань автора.
У підручниках та навчальних посібниках з мови фіксується саме форма паска як правильна.
Порівняльна таблиця значень і вживання
| Слово | Походження | Значення | Контекст вживання | Літературна норма |
|---|---|---|---|---|
| Паска | Українське, похідне | Традиційна великодня випічка | Кулінарія, традиції | Так |
| Пасха | Грецьке, церковне | Свято Воскресіння, застаріле значення | Релігійні тексти | Ні (рекомендують уникати) |
Як уникнути помилки у побутовому та офіційному мовленні
Ось кілька порад:
- Говоримо: печемо паску, а не пасху.
- Пишемо: зі святом Великодня, а не пасхи.
- Якщо маєте сумнів — зверніться до словника або мовного консультанта.
- Уникайте русизмів у святкових вітаннях: З Великоднем!, а не З Пасхою!
Мовна грамотність як елемент культурної самоідентифікації
Коректне вживання слова паска — це не лише ознака мовної грамотності, а й повага до української культури та спадщини. У часи інформаційних викликів важливо зберігати автентичність — і в мові, і в традиціях.
Пам’ятаймо, що мова — це інструмент ідентичності. А отже, правильне слово має значення.
Раніше ми писали про те, як правильно писати: «проєкт» чи «проект».