Ганебне стало реалізмом: ексголова МЗС Польщі поскаржився на “політику гієни” Варшави шодо Києва

Ганебне стало реалізмом: ексголова МЗС Польщі поскаржився на "політику гієни" Варшави шодо Києва

Чапутович також заступився за Кулебу / REUTERS

Міністр закордонних справ Польщі у 2018-2020 роках Яцек Чапутович різко розкритикував політику чинного уряду щодо України, назвавши її “політикою гієни”.

“Коли рік тому я описував зовнішню політику “ПіС” щодо України і теми Волині як “політику гієни”, я не очікував, що за нового уряду вона здобуде статус державної політики. Те, що раніше було ганебним, стало нібито проявом політичного реалізму”, – заявив екс-міністр, а нині професор університету Варшави, у своїй колонці у виданні Rzeczpospolita.

Як пояснює Чапутович, якщо раніше подібні заяви були на рівні заступника голови МЗС, то тепер так публічно кажуть сам прем’єр Дональд Туск та віцепрем’єр Владислав Косіняк-Камиш. Зокрема, вони пригрозили, що без вирішення історичних суперечок з Польщею Україна може мати проблеми зі вступом до ЄС. 

Відео дня

За словами Чапутовича, “політика гієни” полягає у спробах скористатись вразливим становищем опонента для досягнення своїх цілей. Так, у 1938 році Польща на тлі Мюнхенської угоди змусила Чехословаччину віддати Заолжям, хоча вже за рік стала жертвою нацистської Німеччини. 

“Дії гієни можуть дати перевагу ведмедю – давайте сподіватися, що нам не доведеться зіткнутися з ним лицем до лиця, і молитися, щоб інші не застосували таку політику до нас”, – дорікнув колишній міністр. 

Крім того, він заступився за ексочільника МЗС України Дмитра Кулебу. Зокрема, хоча деякі його висловлювання викликали шквал критики у Польщі, однак при цьому він наголошував вже тоді, що Київ готовий дати дозвіл на ексгумації. Крім того, Кулеба як міністр був відкритим до діалогу з Варшавою і намагався звертати увагу на те, що об’єднує обидві країни.

“Україна очікує, що Польща буде застосовувати принцип взаємності та поважати могили українців. Хіба у таких очікуваннях є щось осудливе? Чи можна виправдовувати руйнування українських поховань злочинами вояків УПА на Волині?”, – обурюється Чапутович. 

Професор нагадав, що головна вимога Києва – відновити зруйнований монумент українським воїнам на горі Монастир, включно з переліком імен, про який під час реконструкції “забули”. І це при цьому, що на Північному кладовищі у Варшаві є ділянка з похованнями німецьких військових, з іменами.

“Є думка, що Київ ніколи не погодиться на ексгумацію поляків, бо це поставило би під загрозу націоналістичну ідеологію УПА. Але чи не час відновити монумент у Монастирі в оригінальному вигляді і сказати: “Перевіряємо?” – підсумовує Чапутович. 

Польсько-українські відносини

Польща на початку повномасштабного вторгнення РФ стала однією з перших країн, які прийшли на допомогу Україні. Наразі вона все ще продовжує свою підтримку.

Однак минулого року відносини між сторонами стали дещо напруженими. Зокрема, на це вплинуло блокування польсько-українського кордону, що не давало Україні здійснювати вільний експорт та імпорт продукції.

В кінці квітня 2024 року польські протестувальники розблокували усі пункти пропуску на кордоні з Україною.

Нещодавно екс-прем’єр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що у відносин Варшави і Києва – тверда основа, яку не здатні похитнути проблеми, що періодично виникають, чи зміна влади.

www.unian.ua

Share

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *