«Найскладніші міста – Харків, Одеса, Київ. Ці три міста поза конкуренцією за складністю ситуації – я не знаю, хто лідер. Ця зима буде вкрай складною», – розповідає Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, який має багаторічний досвід консультування державних та приватних структур в сфері енергетики, а вже під час війни допомагав оцінювати пошкодження критично важливої інфраструктури, співпрацюючи з Програмою розвитку ООН.
Проте він підкреслив, що спостерігає надзвичайні зусилля місцевої влади у Києві та Одесі, аби покращувати ситуацію з дефіцитом, стимулювати бізнес ставити генерацію, але це потребує часу. Крім того, ситуація потребує об’єднання і мешканців багатоквартирних будинків для спільної підготовки своїх будинків до цієї зими, зокрема встановлення насосів для подачі тепла та води на всі поверхи. Натомість руйнування системи корпоративного управління на державному рівні та відсутність з боку центральної влади прозорої комунікації з населенням щодо проблем в енергетиці сприяють значному погіршенню ситуації на всіх рівнях. Про це він розповів в інтерв’ю Ользі Айвазовській в межах спецпроєкту Громадянської мережі ОПОРА «Сила вибору».
Олександр Харченко
Ми з вами щонайменше два зайві роки матимемо відключення влітку і взимку
Після звільнення Володимира Кудрицького з посади голови «Укренерго» в західних партнерів виникають думки щодо того, наскільки система буде незалежно функціонувати надалі. Чому для енергетики такою важливою є Наглядова рада в «Укренерго»?
Наглядові ради є дуже важливими для державних підприємств не лише у сфері енергетики. Я наведу кілька цифр, щоб було зрозуміло. У всій українській енергетиці допомога з боку іноземних партнерів на сьогодні складає приблизно 2 мільярди доларів – це вся сума, яку нам надали через кредити, ґранти та інші форми допомоги. «Укренерго» отримало з цієї суми 1,5 мільярда доларів – основна частина всієї допомоги каналізувалася саме через них. Чому так? Ми розуміємо, що рішення Наглядової ради про звільнення з посади голови Володимира Кудрицького було прийнято під політичним тиском, адже після засідання були заяви незалежних членів Наглядової ради, які одразу звільнилися. Це призводить до доволі складної ситуації, наслідки якої я спробую максимально просто пояснити. Це непроста історія, бо в ній буде суміш енергетики, фінансів і розвитку ринку.
Розпочнемо з 1,5 мільярдів. В ситуації, коли система корпоративного управління «Укренерго» фактично зруйнована, частина цих грошей зараз буде он-холд – їх поставлять на паузу і будуть чекати, поки не буде призначена нова Наглядова рада і поки не буде проведений конкурс на нового голову правління «Укренерго» відповідно до правил і стандартів, які задані європейськими інституціями. Крім того, «Укренерго» не отримає ще 500 мільйонів доларів, які були заплановані на жовтень-листопад від однієї великої американської інституції. Доля цих грошей полягала в тому, щоб «Укренерго» змогли викупити обсяг європейських облігацій, випущених компанією на ринок певний час тому. Чому це важливо? Тому що Україна щойно реструктурувала випуск державних облігацій, і тепер державні компанії України не мають можливості платити за своїми облігаціями. Бо інакше буде дуже негарна ситуація, коли ті, хто позичали державі, погоджуються відтермінувати всі виплати на довгий час, а державні компанії продовжують платити. Відповідно, «Укренерго» не матиме змоги виплачувати купони, а це автоматично призведе до технічного дефолту. Що означає технічний дефолт компанії «Укренерго» для українського ринку електроенергетики? Це означає, що гроші закінчились. Адже «Укренерго» зараз – основний донор ліквідності ринку електроенергії.
Працівники ‘Укренерго’
До чого я кажу всі ці складні слова? Це все означає, що грошей на відбудову енергетики у нас немає. Будувати нову генерацію замість знищеної немає за що. І справа не в особистості Володимира Кудрицького – його особистість тут важить значно менше, ніж те, що інституція системи корпоративного управління зруйнована. Саме це зупиняє видачу кредиту, який планувався на те, щоб вирішити проблему облігацій. Саме це фактично призведе до дефолту «Укренерго» по зобов’язаннях. Саме це призведе до того, що на ринку виникне шалений дефіцит коштів. Він вже є, але стане в п’ять разів більш жорстким. Відповідно, грошей на те, щоб будувати нові потужності, ні в кого немає – в українських інвесторів немає в принципі, а очікувати, що в цій ситуації прийде хтось ззовні, абсолютно немає сенсу. Отже, руйнація політичними інструментами системи корпоративного управління в одній, але дуже важливій компанії, призводить до того, що ми з вами щонайменше два зайві роки будемо мати відключення влітку і взимку. І це зовсім не апокаліптичний сценарій, а десь середньо поміркований.
Чи є на сьогодні якісь перспективи згладити ситуацію? Чому взагалі за таких умов майбутньої відсутності електрики у споживачів відбулося це звільнення голови «Укренерго»?
Я абсолютно певен, що президенту про це ніхто не сказав. Давайте будемо відверті, об’єктивну картину світу президенту точно ніхто не доносив. Ті люди, які боролися за звільнення Кудрицького, мали прямий доступ. Натомість кількох учасників, які теоретично могли б сказати: «А давайте подумаємо, до чого це призведе», не було на останній ставці – ні самого Кудрицького, ні Єрмака.
Чорт з ним, з Кудрицьким особисто. В певних аспектах він добрий менеджер, але це неважливо зараз. Важливо те, що це – непродумані дії з впливу на систему корпоративного управління, а це – болюче місце. Кілька років тому було зняття голови «Нафтогазу» Андрія Коболєва також через злам системи корпоративного управління. А в наших партнерів доволі непогана інституційна пам’ять – вони ту історію пам’ятають, а ми знову повторюємо те саме. Тоді в «Нафтогазу» на рахунках було 90 мільярдів, які просто зникли протягом місяців. Зараз «Укренерго» – основний канал отримання коштів. Відбувається та сама історія. І поки ми не повернемо нормальну систему операційного управління, партнери не будуть нічого робити.
Олександр Харченко і Ольга Айвазовська
Що нам треба робити? Перше – швидкий відкритий конкурс, який викликатиме довіру до нового складу Наглядової ради. Наглядова рада має бути призначена в спосіб, який гарантуватиме довіру міжнародних фінансових інституцій і ключових партнерів-донорів до неї. Друге – швидкий прозорий конкурс на нового голову правління, якому треба одразу поставити задачу терміново виходити з цієї ситуації. Також новий голова правління має мати достатню кваліфікацію, щоб мати змогу реалізувати цей непростий вихід. І це все треба робити прямо на льоту – за два тижні призначити Наглядову раду і ще за максимум три тижні призначити СЕО – це непросте завдання.
Умови звільнення голови «Укренерго» мали політичні мотиви?
Я думаю, що називати це політичними мотивами не можна. На мою думку, мотиви не політичні, а абсолютно фінансові.
Якщо мотиви фінансові, відповідно, є кінцеві бенефіціари, логіка яких суперечить існуванню прозорого конкурсу для Наглядової ради та голови. За яких умов можна створити дійсно прозорий конкурентний конкурс та забезпечити повноту складу нової Наглядової ради й в результаті голови, до якого буде довіра?
Із 2021 року відбувалась боротьба з системою управління «Укренерго». Міністр енергетики весь цей час очолював цю боротьбу в різний спосіб – боровся і виборов. І що тепер? Для мене доволі очевидно – оскільки міністр лідирував у цьому процесі, то він і є бенефіціаром. Як буде вирішуватись це питання? У тій управлінській системі, яку я зараз бачу навколо енергетики, це точно буде вирішуватись в Офісі президента.
Чи міністр енергетики Герман Галущенко належить до так званих «недоторканих» п’яти менеджерів, яких не можна звільняти? Тому що зараз на етапі перезавантаження уряду його ім’я не фігурує, хоча критики щодо нього дуже багато.
Міністр енергетики Герман Галущенко та заступник керівника ОПУ Ростислав Шурма
Треба питати інших людей. Чесно скажу, що я був кілька місяців тому на якійсь зустрічі в Офісі президента, але це – максимум. Я просто не знаю. Я можу відповідати про енергетику, але мені дуже важко казати щось про політику. Я про неї не знаю.
У нас недостатньо генеруючих потужностей для того, щоб пройти зиму без відключень
Система державного управління слабка, немає довіри до інституцій та посадових осіб, громадяни непоінформовані, що трансформується у появу теорій змови, але при цьому варто готуватись до гірших сценаріїв. Поясніть, які ключові точки нашої енергетичної інфраструктури потрібно захищати, для того, щоб мінімізувати наслідки наступних ударів?
Давайте я спробую пройтися по цьому, тому що люди дійсно не розуміють, де ми зараз знаходимось і в чому проблема. Насправді удари наносилися по двох основних частинах енергетичного комплексу.
Увечері без світла: уже сьогодні Україна може зануритись у темряву
Перша частина – це високовольтні лінії і високовольтні підстанції. По них було завдано загалом близько 300 ударів. Саме вони знаходяться в господарстві «Укренерго». За цей час їм вдалося опрацювати механізм швидкого відновлення після атак, а також побудувати фізичний захист об’єктів. До прикладу, наприкінці серпня був масований обстріл – задіяно 127 ракет та 109 дронів, величезний масив з яких був спрямований на кілька підстанцій високовольтних мереж. Менше, ніж за два тижні завершуються ремонтні роботи, які, по суті, повністю усувають результати цієї атаки. Мережа абсолютно в тому ж стані з точки зору передачі енергії, як вона була перед атакою. Тобто, є запас обладнання, є аварійні команди, є кому працювати. Під час цієї атаки свою ефективність також показав наявний фізичний захист об’єктів. Цей захист не абсолютний – він не захищає від прямого влучання ракети, чи касетного снаряду, що було новим для нас. Але він абсолютно точно відпрацював те, що він мав відпрацювати, навіть трохи більше. На більшості цих об’єктів цей захист вже побудований, або вже будується, або відновлюється після атак. Отже, високовольтні мережі знаходяться в стані, коли навіть найпотужніша атака не призведе до того, що ми залишимося без електрики на дві-три доби. Можуть бути перерви, можуть бути аварійні відключення на 10-12 годин, але електрика повернеться, ремонти пройдуть протягом 10-12 днів, і ми повернемось до нормального стану. Це доволі міцна конструкція.
Енергетична інфраструктура після атаки РФ
Друга частина – це генерація. І, на жаль, генерації в нас абсолютно об’єктивно зараз вже немає, щоб пройти зиму. У нас немає достатньої кількості генеруючих потужностей для того, щоб пройти зимовий період без відключень споживачів, щоб ми не робили. Добрий прогноз полягає в тому, що за температури мінус 10 у нас буде по 6-8-10 годин відключень при поточному стані системи, коли нічого більш не буде зруйновано. Це та реальність, з якою нам треба буде жити цю зиму, потім літо, наступну зиму і літо, і можливо ще одну зиму – залежить від того, з якою швидкістю ми будемо будувати щось нове. А ми щойно обрізали собі цю швидкість на мінімум. Мій попередній прогноз був таким, що ми за півтори роки встигнемо набудувати достатньо, щоб пом’якшити наслідки потенційних атак на генерацію. Та зараз я вже інакше дивлюсь на це.
Що може статися додатково? Додатково зараз у нас потужна Ахіллесова п’ята – пристрої видачі електроенергії, так звані ВРП – відкриті розподільчі пристрої атомних енергостанцій. На них немає жодного захисту – він не був побудований. На них досі не були спрямовані атаки, але зараз це активно обговорюються в російському інформаційному просторі – на телебаченні, в блогах. Вони говорять, що треба вибивати атомні енергостанції – не бити по реакторах безпосередньо, але вибивати високовольтне обладнання, що призведе до того ж результату. Вони зараз дуже орієнтовані на це. Захист відкритих розподільчих пристроїв – це відповідальність міністра енергетики. Мої колеги кажуть, що напряму запитували міністра щодо відсутності цього захисту, а він відповів, що росіяни не посміють туди цілити. Я не такий оптиміст і абсолютно не вірю в те, що вони не посміють. Я боюся, що це може статися вже десь у листопаді. Причому їм навіть не треба буде атакувати всі, можна буде обрати одну, і в нас вже буде катастрофічно погана ситуація.
Чи можна щось зробити? З одного боку, треба дуже швидко зараз готувати цей захист, а, з іншого боку, необхідно переконфігурувати ППО, щоб захистити ці об’єкти. Але це вже окрема задача далеко за межами енергетики. Ці об’єкти зараз є ключовими, без всього іншого ми зможемо прожити. Якщо у разі пошкодження високовольтних підстанцій ми будемо відновлюватись, то об’єкти «Енергоатома», на жаль, є найбільшою загрозою. Якщо це відбудеться, ми, можливо, будемо і дві доби без електрики – тобто, ситуація буде абсолютно критичною.
Олександр Харченко
Альтернатива дуже проста – розгалужена система генерації невеликих потужностей
Чи є якась ахіллесова п’ята, що може нашкодити інфраструктурі атомних електростанцій, але не в контексті російських обстрілів, а з нашого боку? Управлінські рішення, відтерміновані раніше ремонтні роботи тощо – яким бачите розвиток цієї ситуації?
У рейтингу технічних інцидентів є таке поняття як «подія». Це не аварія, це – подія. Події трапляються – це життя, будь-яке обладнання ламається. Зараз вся наша енергетика працює в мега важкому режимі, тому обладнання ламається частіше, ніж зазвичай. Що відбувається на станціях «Енергоатома»? Мені дуже складно говорити про деталі з однієї причини – це мега закрита тема. Вони публічно оголосили, що провели ремонти, ремонти пройшли в секретному графіку, без інформації, що саме і як робиться. Вони оголосили про рекордні темпи ремонтів і виводили блоки дуже швидко. Чи вплинуло це якось на якість ремонтів? Я сказати не можу, адже ніхто не проводив аудити. Але ми бачимо, що певні події відбуваються, блоки виходять з потужності, їх знову треба зупиняти і відновлювати. Одночасно я дуже багато читаю у журналістів-розслідувачів про корупцію в «Енергоатомі». Як показує світова практика, там, де є корупція, там падає якість роботи. На жаль, для нас це зараз максимально болючий сценарій.
Якщо говорити про стратегічний сценарій майбутнього, то міністр енергетики озвучував тези про будівництво нових атомних електростанцій, інші експерти говорять про диверсифікацію енергетики, щоб знищення якихось ланок не впливало на всю систему одночасно. Яку опцію ви вважаєте більш перспективною?
Якщо бути чесним, то фантастичні заяви про 150 атомних енергоблоків я навіть серйозно не розглядаю – немає підстави. У нас нема грошей, у нас немає цього часу. І коли я вникаю в деталі оголошень, у мене враження, що ніхто навіть і не збирається нічого будувати – настільки абсурдні речі там пропонують робити. Ми розуміємо, що з енергетично-інженерної точки зору до відновлення енергетики України ці заяви не мають стосунку. Найшвидше, що можна зробити, це побудувати два нові реактори у Хмельницькому років за 10. І це при тому, що компанія, яка в заявах обрана як партнер, будувала свої два останні енергоблоки 15 і 17 років по 15 мільярдів доларів кожен. Відповідно, я розглядаю всі ці заяви як фантастичну казка, незрозуміло для чого призначену.
Хмельницька АЕС
Альтернатива дуже проста – розгалужена система генерації невеликих потужностей. В сучасних технологічних рішеннях закладена ефективність до умовних 80 МВт значно вища, ніж видавала стара радянська енергетика. Тобто ефективність цих малих об’єктів є вищою, ніж гігантські станції радянського періоду. Чому в енергетиці люблять велике? Тому що великий, за замовчанням, є більше ефективним. До прикладу, інженерне рішення на 300 МВт буде завжди видавати більше енергії на одиницю витраченого палива, ніж інженерне рішення на 50 МВт. Але при цьому ефективність сучасних 50 МВт установок значно краща, ніж те, що будували в радянський час. Ми в будь-якому разі значно підвищимо ефективність рішень. У той же час, будівництво цієї розподіленої генерації на базі газоспалювальних технологій відкриває величезне вікно у відновлювальну енергетику. Сонячна та вітрова енергетика, акумулятори до неї, газопоршневі двигуни та газотурбінні установки – все це створює підґрунтя для того, щоб повернути необхідну генераційну потужність протягом кількох років. Це можливо, але тільки за умови, що ми створимо ринок електроенергії в форматі, коли він буде реальним ринком, на який може прийти інвестор, вкласти гроші і розуміти, коли він їх отримає назад. Без західних інвестицій ми не побудуємо необхідну потужність – у нас просто немає грошей в країні.
Президент заявляв, що до кінця року за рахунок добудованої інфраструктури у нас збільшиться генерація енергії на 1 ГВт. Станом на зараз відомо про близько 20% від заявлених спроб побудувати відповідну інфраструктуру. До кінця року залишилось зовсім мало. На вашу думку, на чому базувалась ця заява?
Олександр Харченко і Ольга Айвазовська
Я думаю, що матеріали президенту готувало відповідне міністерство, він повірив цій доповіді, яку йому принесли, і оголосив це від себе. Я відразу багато коментував, що це – фантастика. Було зрозуміло, що більш ніж 200-250 МВт у нас точно не буде. І так воно і є. Ми зараз в нормальному графіку як для будівництва 250 МВт, можливо, навіть трохи більше. Ми їх побудуємо та запустимо, а протягом зими ще 100-120 МВт також запустимо.
Дефолт «Укренерго» на це значно вплине, темпи знизяться кардинально. До прикладу, доволі успішне підприємство середнього розміру будує для себе енергетичну безпеку. Воно оцінює свою потребу в 3 МВт, але оскільки все одно вже йде в енергетику й будує цю установку, то прораховує можливість побудувати із запасом – 10 МВт, тоді різницю можна віддавати в ринок. Після зміни ситуації на ринку та дефолту «Укренерго» багато рішень про такі будівництва з запасом будуть скасовані. Тому, що люди не будуть бачити, яким чином вони отримають гроші назад з ринку – працювати вони будуть, електрику продавати зможуть, а ліквідність буде відсутня, будуть накопичуватись величезні борги. Вони вже є, але їх стане значно більше.
На жаль, зараз доведеться переоцінювати всі темпи розвитку, переоцінювати дуже багато проєктів і розбиратися, як жити далі, а жити, чесно кажучи, буде погано. Знизиться кількість проєктів в будівництві генерації, знизиться кількість іноземних інвесторів, які серйозно розглядають такі проєкти – вони приймуть рішення не входити. Я абсолютно в цьому певен. Я бачу дуже багато проєктів, бачу ці коливання. Ти докладаєш шалених зусиль, щоб показати привабливість, обговорюєш способи, як застрахувати бізнес, а потім розумієш, що за півтора місяці буде дефолт, ринок бахнеться в фантастичний рівень боргів, і ти ну нічого не зможеш довести інвестору, він просто не зацікавиться.
Олександр Харченко і Ольга Айвазовська
Кудрицький вів всю комунікацію щодо можливостей передачі електроенергії до нас із Європи
Чи можемо ми якось зацікавити європейських сусідів допомогти нам пройти зиму?
Команда «Укренерго» робила синхронізацію з «ENTSO-E», вела всю комунікацію на технічному рівні щодо можливостей передачі електроенергії до нас з Європи і навпаки. Це робили саме вони, лідирував особисто Кудрицький. Отут якраз роль особистості може зіграти. Адже поки нова людина розбереться, з ким і про що розмовляти, вже мине час. Це – індивідуальні речі, в тому числі, певна довіра між людьми, які розмовляють, коли багато років знаєш партнера, що він багато речей робив правильно, можна погодитись на оперативні рішення у критичних ситуаціях на його прохання. А коли приходить нова людина, то вона ще має довести, що вона в принципі адекватна. Тому, на жаль, очікувати розширення зараз я не готовий. Більш того, в жовтні буде перегляд цього питання, і в який бік його переглянуть невідомо. Бо через погану ситуацію з корпоративним управлінням можуть оцінити ризики технічних проблем, як більш високі і, відповідно, знизити потужність з’єднання. Ми не можемо ризикувати енергосистемами європейських країн-сусідів, ми не будемо цього робити.
Синхронізована: як Україна досягла енергетичного членства в ЄС
А хто переглядатиме?
«ENTSO-E». Є відповідний механізм в європейських мережах. «ENTSO-E» – це організація, яка об’єднує всіх європейських операторів мереж. По суті, це система керування об’єднаною європейською енергосистемою. І «Укренерго» вдалося добитися того, що він став повним членом цієї організації, мав там голос і велику повагу. Але зараз система корпоративного управління компанії зруйнована. Що зробить виконавчий механізм «ENTSO-E»? Можливо зробить зауваження, а можливо понизить рівень членства з повного до, наприклад, наглядачів. А якщо ви наглядач, то ви взагалі не маєте права голосу. І це знов знизить нашу здатність впливати на кількість електроенергії, яка нам доступна з Європи.
Олександр Харченко і Ольга Айвазовська
Задача багатоквартирних будинків – захист насосів, які мають отримати резервне живлення
Які міста України будуть найбільше вражені дефіцитом електроенергії?
Найскладніші міста – Харків, Одеса, Київ. Ці три міста поза конкуренцією за складністю ситуації – я не знаю, хто лідер. Харків – може прилетіти в будь-який момент в будь-який об’єкт, і зупинити це неможливо. Київ – шалений дефіцит і шалені проблеми, та не заважаючи на це, я бачу фантастичні зусилля київської влади якось покращувати ситуацію, робити максимум заходів, щоб її змінити. На це треба час. Ця зима буде вкрай складною. Одеса – я так само бачу зусилля одеської міської влади максимально стимулювати місцевий бізнес, ставити генерацію, максимально шукати допомоги партнерів, але це теж потребує часу.
Що можна зробити людині для себе на життєвому рівні?
Якщо у вас будинок – вам легше. Я думаю, що з газом проблем не буде. Це окрема сфера, але з газом проблем не має бути щонайменше цієї зими. Це означає, що ідеальний сценарій тут – коли є батарея та газовий генератор. Нічого кращого для будинку я порадити не можу. Сонячні панелі взимку вам нічим не допоможуть. Вони можуть стояти, їх треба ставити, адже влітку та навесні це сильно полегшить життя. Це буде дуже корисно – ви не будете платити за електрику в багатьох випадках. Але взимку це не допоможе. Тому для зимового складного часу особисто моє рішення – потужна батарея та генератор. Це фактично забезпечує будинок – поки у вас буде бензин, ви будете жити і в морози. На жаль, я прогнозую, що проблеми можуть бути довго терміновими.
Для квартири рішення кращого, ніж інвертор і батарея, не існує. Тобто, інвертор 3-5 кВт і батарея 6-8 кВт створює для вашої квартири запас безпеки на 12-14 годин нормального використання. Я певен, що це сильно полегшить життя.
Резервне живлення дому, Буча, Київська область
Ще один параметр для багатоквартирних будинків – захист насосів. Насоси мають отримати резервне живлення, інакше у вас просто не буде води і опалення. Якщо говорити про Київ, то я на 98% певен, що взимку критична інфраструктура буде нормально працювати – опалення буде, вода буде. Я бачу зусилля спрямовані на це, все робиться правильно, я думаю, що вони дадуть свій результат. Але якщо у вашому будинку не працюють насоси – у вас не буде опалення і води. Це треба захистити. Не треба нічого фантастичного – маленький генератор або якісь батареї. Але яким чином організуються мешканці для того, щоб це зробити? Якщо ви в адекватному ОСББ – ви щаслива людина, якщо ні – збирайтесь, скидайтесь, організовуєтесь, робіть щось, це в ваших інтересах. Це в інтересах кожного, хто не хоче залишитися на 10 годин без водопостачання і без опалення. В мінус 10 без опалення будинок, звісно, не замерзне, але буде некомфортно.
Що б ми не робили, від найгіршого ми не захистимось. Але до середнього поганого сценарію ми можемо дуже добре підготуватися і прожити його. Давайте підготуємось до середньопоганого сценарію, а потім, якщо буде гарний сценарій, і нам не знадобляться ці приготування, то посвяткуємо.
