Чи допоможуть RAB-тарифи енергокомпаніям?

Нацкомісія з регулювання енергетики та комунальних послуг впроваджує в Україні так зване RAB-стимулювання, яке раніше на полях України вже встигла набути скандального статусу. Попередні спроби переходу на нову європейську модель зазнали фіаско і були розкритиковані, так як погрожували різким зростанням тарифів на електроенергію для споживачів.

RAB-тарифи неминуче призведуть до підвищення вартості електроенергії  для населення і для підприємств. Потрібно звернути особливу увагу на інвестиційну складову, яка повинна була підтримувати інфраструктуру в належному стані. За 20 років інфраструктура фактично знищена і з введенням RAB-тарифу це призведе до ще більшого подорожчання послуг.

Чому свого часу RAB-тарифи отримали стільки критики і чи зможе країна реалізувати нову систему стимулювання в рамках державної політики? Про це розповів заступник директора науково-технічного центру «Психея» Геннадій Рябцев в коментарі для телеканалу «Перший Діловий».

Як відомо, зараз вітчизняні компанії зіткнулися з актуальною проблемою відновлення інфраструктури. Тут мова йде про об’єкти, які кожен так чи інакше використовує, коли споживає електроенергію – це можуть бути дроти, опори, трансформатори та інші механізми, завдяки якому український споживач отримує ресурс.

Середній час експлуатації розподільних електромереж в Україні перевищує 40 років. Інфраструктура зношена на 60-85%. Все це вимагає періодичного ремонту, оновлення та модернізації, відновлення після негоди. А тим часом навантаження на електромережі продовжує зростати

Як прийнято в європейській практиці, RAB-стимулювання – це в першу чергу ті гарантії, які надаються інвесторам для повернення тих коштів, які вони готові вкласти в оновлення інфраструктури.

Зазвичай для цього споживач укладає відповідну угоду з тією чи іншою компанією в якій прописується, що вона через певний період часу надасть йому той чи інший ресурс або послугу. Це частка повинна бути фіксованою і встановлюватися на державному рівні.

Однак в контексті ситуації, яка склалася в Україні, потрібно розуміти як саме застосувати цю технологію, адже без належних гарантій жоден з інвесторів не вкладе власні кошти в державу. Це, в свою чергу, може загрожувати українцям продовженням експлуатації старих мереж, які через свій неналежний стан можуть вибухати.

Раніше ця тема вже гостро обговорювалася серед українських експертів і так і не була реалізована на полях України. Адже деякі учасники ринку хотіли домогтися відшкодування коштів не тільки від побудови нових мереж, але і від старих потужностей, які були побудовані ще за радянських часів. І це було б несправедливо для українців, адже одного разу громадяни вже в це питання грошово вклалися, відраховуючи певні тарифи з зарплат.

«Учасники нинішнього ринку захотіли, щоб громадяни платили ще й за старі мережі. Ось тому дана тема набула в Україні більш, ніж скандальний відтінок, адже знову платити за старі мережі ніхто не захотів», – зазначив заступник директора науково-технічного центру« Психея ».

Також експерт прокоментував питання, чому раніше енергокомпанії не закладаються достатню амортизацію в ціну для споживачів.

«Величина суми була недостатньою. Багаторічна інфляція та інші негативні фактори економічного ринку безумовно з’їли все ті суму, які могли б вкласти інвестори. Також до 2013 року в негласно країні діяв окремий суспільний договір, яким закладався дешевий тариф на енергоресурс, а громадяни в свою чергу закривали очі на всілякі зловживання владою щодо дешевого енергоресурсу. Після 2014 року ця схема була зруйнована і ціни повернулися на «псевдоринкової» рівень, а сама влада зробила все заради задоволення інтересів енергетичних монополістів і для того, щоб проігнорувати інтереси споживача», – вказав Рябцев, відзначаючи, що на відміну від таких юридичних осіб звичайним українцям набагато складніше лобіювати власні інтереси перед владою.

Також тут зіграв роль ще один нюанс, який полягає в тому, що раніше розподілом, видобутком і транспортуванням ресурсу займалися вертикально інтегровані компанії. З настанням 2016 року це компанії зазнали анбандлінгу і вище зазначені функції більше не міг виконувати один єдиний монополіст.

«Тому в платіжках у нас зараз кілька рядків: і для природного газу, і для електричної електроенергії», – сказав експерт.

Як резюмував фахівець, навіть з урахуванням десятикратного підвищення тарифів для споживача, у країни все одно не вистачить грошей для потрібної модернізації власної енергетичної інфраструктури та її компенсації, тому вона змушена шукати інші варіанти для вирішення ситуації.

У той же час, тут потрібно врахувати загальну проблематику нової системи, адже не факт, що нові інвестори знайдуться, а їх кошти будуть задіяні в правильне русло.

Також без урахування таких питань, як впровадження потрібного механізму захисту прав власності, доступності правосуддя, відсутності корупційних схем, перехресного субсидування, боргів і інших проблем, які все ще заважають українській економці та енергетичного ринку, зокрема, давати будь-які певні прогнози – досить складно.

Кабінет міністрів України має намір приєднатися до енергетичної системи Європи: до 1 листопада вугільні ТЕС країни отримувати пріоритетну диспетчеризацію виробленої ними електроенергії.

Енергетична галузь в Україні продовжує перебувати в кризі. Заборгованість держави перед виробниками енергії налічує понад 20 млрд гривень.

0
20
Материалы по теме: , , , , , , , ,