Фото: сонячна енергетика має відіграти важливу роль у “зеленому переході” України (Getty Images) Автор: Данило Крамаренко
Минулого тижня Україна затвердила план з енергетики та клімату до 2030 року. Серед іншого він передбачає нарощування частки так званої “зеленої енергії” у генерації та споживанні.
РБК-Україна розповідає про зелену енергетику, переваги, недоліки, а також про те, що таке “зелений перехід”.
Зміст
- Що таке “зелена енергетика”. У чому недоліки та переваги
- Що таке “зелений перехід” та навіщо він Україні
Кабінет міністрів схвалив Національний план з енергетики та клімату (НПЕК) до 2030 року. Це стратегічний документ, спрямований на узгодження екологічної, енергетичної та економічної політики щодо сталого розвитку України.
План розроблено відповідно до вимог Регламенту Євросоюзу 2018/1999 та з урахуванням найкращих практик країн-учасниць ЄС, у рамках зобов’язання нашої країни як договірної сторони Енергетичного Співтовариства (Energy Community) та у процесі вступу до ЄС.
НПЕК прийняли 25 червня, того ж дня, коли офіційно було дано старт переговорів про вступ до Європейського союзу. І це символічно, оскільки нова енергетична стратегія є важливою частиною євроінтеграції.
“Національний план був підготовлений у рекордно короткі терміни – менш ніж за рік. Потреби в інвестиціях сукупно становлять від 41,5 млрд доларів. Його реалізація не лише сприятиме декарбонізації економіки нашої країни, а й відкриє значні можливості для залучення ресурсів для виконання плану”, – зазначила перший віце-прем’єр, міністр економіки Юлія Свириденко.
Серед основних цілей плану:
- скорочення викидів парникових газів на 65% порівняно з рівнем 1990 року
- досягнення 27%-ї частки відновлюваних джерел енергії у загальному кінцевому енергоспоживання
- диверсифікація джерел та постачання енергоресурсів – не більше 30% від одного постачальника
Як заявив директор секретаріату Енергетичного Співтовариства Артур Лорковскі, документ стане планом зеленої реконструкції та відновлення України, стимулюючи допомогу від міжнародної спільноти.
За його словами, тепер треба зосередити увагу на впровадженні заходів відповідно до вимог Ukraine Facility (програма підтримки від ЄС на 50 млрд євро) та законодавства Energy Community.
“Тривалі жорстокі атаки на цивільну та енергетичну інфраструктуру зумовлюють необхідність у проведенні постійного моніторингу виконання плану та продовжувати дискусії на високому рівні щодо того, як Україні адаптуватися до мінливих обставин”, – додав він.
Що таке “зелена енергетика”. У чому недоліки та переваги
Коли кажуть про відновлювані джерела енергії, зазвичай використовують терміни “чиста” та “зелена” енергія. Часто вони взаємозамінні, хоча все ж таки мають відмінності в значеннях.
Відновлювана енергетика фокусується на джерелах, які відновлюються природним шляхом протягом короткого часу, наприклад, сонячне світло, вітер чи потік води. Чиста енергетика підкреслює відсутність викидів, а зелена – відсутність негативного впливу на навколишнє середовище. Зелена енергетика охоплює відновлювані джерела з мінімальними викидами парникових газів або взагалі без них.
Атомна енергетика вважається чистою, але не відновлюваною, оскільки її джерело – уран – є викопним паливом. Гідроенергетика використовує воду як відновлюване джерело, але великі греблі генерують викиди метану через розкладання рослинного матеріалу у водоймах. Тому ядерна та гідроенергетика не відповідають більш суворим вимогам, щоб вважатися зеленою енергією.
Виділяють шість основних типів відновлюваної енергії: сонячна, вітрова, геотермальна, енергія припливів, гідро- та біоенергетика.
Одним із основних джерел відновлюваної енергії є сонце. Така енергія генерується шляхом перетворення сонячного світла на електрику за допомогою спеціальних панелей. В Україні, за даними реєстру НКРЕКП, налічується до 1400 сонячних електростанцій. При цьому кількість домашніх оцінюється у понад 50 тисяч.
У вітровій енергетиці спеціальні турбіни вловлюють кінетичну енергію вітру і перетворюють її на електрику. Такі станції розміщуються у районах із високими швидкостями вітру. На сьогодні близько 70% потужностей знаходяться на тимчасово окупованих територіях Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей. Основні станції на підконтрольних територіях – у Миколаївській, Одеській та західних областях України.
У гідроенергетиці греблі та інша інфраструктура використовується для перетворення в електрику енергії поточної чи падаючої води. Основні станції знаходяться на каскадах двох великих річок – Дніпро та Дністер. Каховську ГЕС росіяни зруйнували у червні 2023-го, а цього року ракетними ударами серйозно зашкодили ДніпроГЕС.
Переваги
Скорочення викидів. На відміну від теплових сонячні, вітряні та гідроелектростанції майже не призводять до викидів парникових газів. Що допомагає боротися із глобальним потеплінням.
Енергетична незалежність. Відновлювані джерела енергії широко поширені, і їх використання дозволяє знизити залежність від імпорту викопного палива.
Робочі місця та економічне зростання. Інвестиції в сонячні та вітряні електростанції створюють робочі місця у сфері виробництва, монтажу, обслуговування, досліджень та розробок. Децентралізований характер проектів відновлюваної енергетики стимулює економіку на місцях та здатний пожвавити сільські громади.
Стабільність цін. Розвиток технологій призвів до зниження вартості виробництва поновлюваної енергії. Наприклад, у багатьох регіонах сонячна та вітрова енергія стають все більш конкурентоспроможними. А безкоштовні природні ресурси не схильні до ринкових коливань і геополітичних факторів.
Здоров’я та екологія. Альтернативна енергетика призводить до мінімального забруднення повітря та води. Тому “зелений перехід” дозволить покращити якість повітря, знизити захворюваність на респіраторні захворювання та підвищити показники охорони здоров’я і якості життя.
Стійкість ресурсів. Відновлювані джерела енергії покладаються на невичерпні ресурси (сонце, вітер та вода). На відміну від обмеженої кількості викопного палива, вони можуть використовуватися нескінченно.
Недоліки
Високі капітальні витрати. Сонячні панелі та вітряні турбіни вимагають значних початкових інвестицій, які можуть виявитися непомірно високими для людей та компаній.
Ненадійне виробництво. Використання енергії сонця, вітру та води робить виробництво електроенергії непередбачуваним та залежним від погодних умов. Звідси проблеми з перебоями. Сонячним панелям потрібне світло, вітряним турбінам – вітер, гідростанціям – достатній рівень води. Ці чинники можуть впливати на стабільність генерації.
Географічні обмеження. Сонячні панелі більш ефективні у сонячних регіонах, а вітрові станції – у районах із постійним вітром. Це обмежує широке використання деяких відновлюваних джерел енергії.
Можливості зберігання. Щоб компенсувати уривчастий характер генерації, потрібні технології зберігання енергії. Але сучасні акумулятори через високу вартість ще не є життєздатною системою підтримки відновлюваних джерел.
Вимоги до простору. Сонячні панелі та вітряні електростанції потребують значного простору для виробничих потужностей. Що є проблемою у густонаселених районах чи районах з обмеженою доступністю землі.
Що таке “зелений перехід” та навіщо він Україні
Нинішній перехід до відновлюваних джерел енергії та інших видів стійкої енергетики обумовлений точкою зору, що викиди вуглецю мають бути зведені до нуля.
Оскільки найбільшим джерелом викидів є викопне паливо, багато країн домовилися обмежити видобуток у Паризькій угоді COP21 від 2015 року, щоб підтримати глобальне потепління на рівні нижче 1,5 градуса.
В останні роки термін “зелений перехід” використовується для позначення переходу до стійкої енергетики за рахунок ширшої інтеграції поновлюваних джерел у сферу повсякденного життя (перехід до так званої “зеленої економіки”).
Лідерство у сфері “зеленого переходу” виявляє Європейський союз. Згідно з прийнятою в 2020 році стратегією European Green Deal (“Зелений пакт для Європи”), Європа має стати першим кліматично нейтральним континентом до 2050-го. Тобто повністю припинити викиди, які б сприяли глобальному потеплінню.
Визначено й проміжні цілі до 2030 року:
- прискорена відмова від автомобілів із двигуном внутрішнього згоряння
- 40% частка відновлюваної енергії (на 2021-й це 20%, хоча показники відрізняються в різних країнах)
- висадка 3 млрд нових дерев
- запровадження податку на авіапаливо та спеціального “вуглецевого податку” на імпортну продукцію екологічно шкідливих виробництв
У січні Бельгія вперше виробила електроенергії з відновлюваних джерел більше, ніж з викопного палива. Але йшла до цього поступово. Якщо у 2019 році частка вітрової та сонячної енергії становила 13,4%, то у 2022-му – 19,5%. Причому будували не лише більше вітрових та сонячних станцій. У країні скоротили виробництво електроенергії на АЕС. Аналогічна тенденція простежується у Німеччині. А у Швеції ще у 2021 році відновлювані джерела досягли 60% у структурі генерації.
Синхронізація з європейським курсом означає не лише приведення до енергетичних стандартів, необхідних для вступу України до Євросоюзу. “Зелений перехід” є єдиним шляхом для досягнення енергетичної безпеки.
Причому повномасштабна війна не зупиняє, а, навпаки, прискорює “зелений перехід” України.
“Війна не тільки не зупиняє наше прагнення здійснити “зелений перехід”, а навпаки, прискорює цей процес. Україна має всі необхідні передумови і ставить за мету стати енергетичним хабом Європи, допомагаючи партнерам остаточно позбутися залежності від російських вуглеводнів і досягти цілей кліматичної нейтральності” – казав у грудні минулого року міністр енергетики Герман Галущенко, наголошуючи на високому потенціалі розвитку в країні вітрової сонячної генерації, а також водневих технологій.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.