Фото: Володимир Зеленський та Дональд Туск підписали угоду про гарантії безпеки для України (president.gov.ua) Автор: Данило Крамаренко
Експерт: Олександр Мусієнко, Олександр Коваленко
Ідея про залучення Польщі до відбиття російських ракетних та дронових ударів по Україні, схоже, набирає обертів. Зокрема, таку можливість прописано в безпековій угоді між країнами, а польська сторона обіцяє порушити питання на рівні НАТО.
Про те, як у перехопленні ракет могла б допомогти Польща та чи варто чекати на конкретні рішення найближчим часом, – у матеріалі РБК-Україна.
Зміст
- Польща почне збивати ракети? Про що казали Зеленський та Туск
- Від Patriot до F-16. Як могло б виглядати “закрите небо” над заходом України
- Навіщо залучати НАТО та чи варто чекати на позитивне рішення
Польща почне збивати ракети? Про що казали Зеленський та Туск
На шляху до саміту НАТО у Вашингтоні президент Володимир Зеленський відвідав Польщу. І на прес-конференції з прем’єром Дональдом Туском оголосив про підписання безпекової угоди.
Серед іншого там йдеться про розробку механізму, за яким польська сторона зможе збивати російські ракети в небі над Україною.
“Я впевнений, що наші команди та команди міністерств оборони разом із нашими військовими спільно пропрацюють, як ми можемо швидко реалізувати цей пункт наших домовленостей”, – сказав він.
В угоді зазначено, що Україна та Польща разом з партнерами вивчать доцільність перехоплення ракет і дронів, випущених у напрямку Польщі, “дотримуючись необхідних процедур, узгоджених державами та причетними організаціями”.
Туск заявив, що польська сторона серйозно ставиться до цього питання. За його словами, саме Польща першою почала обговорювати з Україною можливість збивати дрони та ракети.
“Ми давно говоримо про цю ідею, яка народилася в Польщі. Про відповідь НАТО на атаки, коли йдеться про ракети та дрони, які прямують у бік Польщі, але все ще знаходяться над Україною… Це здається абсолютно логічним”, – додав він.
Фото: Дональд Туск припускає, що Польща почне збивати ракети над Україною (president.gov.ua)
Він також наголосив на необхідності чіткої співпраці всередині Альянсу, оскільки подібні дії вимагають спільної відповідальності союзників. В інтересах Польщі та України, щоб усе, що стосується безпеки, було підкріплене міжнародною солідарністю.
Нинішня риторика демонструє зміну підходів. Якщо раніше при масованих атаках Польща лише піднімала свої F-16 і звітувала про чергову “напружену ніч”, то тепер, здається, має намір діяти рішучіше. За словами Туска, буде нелегко, тому він і польський президент Анджей Дуда підключать партнерів по НАТО. Щоб визначити, як можна організувати перехоплення над Україною.
Навесні колишній міністр оборони та експерт з питань безпеки Януш Онишкевич припустив, що на саміті НАТО, який цими днями проходить у Вашингтоні, можуть погодитися на застосування союзницьких засобів ППО. Хоча, звичайно, для цього потрібні політичні рішення та доступ до повної інформації щодо ситуації в українському небі.
Представник Держдепартаменту США Метью Міллер напередодні припустив, що тему винесуть на обговорення. Принаймні Польща має можливість її ініціювати.
Керівник Центру військово-політичних досліджень Олександр Мусієнко називає невипадковою угоду з Польщею саме напередодні саміту.
“У його рамках обговорюватимуть, як у той чи інший спосіб покращити українську систему ППО. Думаю, угода вкладається в комплекс того, як підштовхнути окремі країни, щоб вони були готові до певних дій. Щоб у НАТО побачили, що є узгоджена позиція як мінімум України та Польщі про готовність збивати російські ракети. Сподіваюся, це пришвидшить процес”, – розповів він РБК-Україна.
Інше питання – як це можна реалізувати та на яку глибину української території.
Від Patriot до F-16. Як могло б виглядати “закрите небо” над заходом України
Офіційний Київ із 2022 року закликав запровадити безпольотну зону. На що партнери не наважилися, віддавши перевагу точковому посиленню протиповітряної оборони. За два роки потенціал значно зріс, сили ППО збивають більшу частину дронів і ракет, але, на жаль, не всі.
Пошук інших варіантів продовжується. У травні речник МЗС Польщі Павел Вронський підтвердив, що Україна зверталася із запитом на допомогу у перехопленні ракет. За його словами, розмови почалися через березневий інцидент, коли російська ракета 39 секунд перебувала в польському повітряному просторі.
Він також зазначив, що залучення польської ППО оцінювали на предмет наслідків. Тобто фахівці мають дійти згоди щодо того, за яких умов можна збивати ракети. Окремо наголошувався на неможливості фізичного перенесення зенітно-ракетних комплексів в Україну.
Приблизно тоді почалися обговорення в НАТО. “За” виступали Польща, Великобританія, Франція та Канада, “проти” – Німеччина та США, повідомляв німецький таблоїд Bild.
Фото: Польща могла б “закрити” західну частину України на 50 км, але для цього потрібно задіяти систему Patriot (wojsko-polskie.pl)
Про те, які засоби ППО могли б задіяти, офіційно не говорять. Військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко звертає увагу: у Польщі є комплекси далекого, середнього та малого радіусу.
“Але на скільки вглиб території України їх можуть використати? Якщо на 10-20-30 км, то це ні про що. Щоб реально впливати на загрози в українському небі, треба застосовувати той самий Patriot, наприклад, на відстань хоча б на 80 км. Тому що в зоні 10-20 км від кордону російські ракети якщо і з’являються, то дуже рідко”, – зазначив він у розмові з виданням.
Формулювання “у напрямку Польщі”, на його думку, може означати роботу польських ЗРК по ракетах, що наближаються на 30-50 км до західного кордону України. Що стосується “шахедів”, далекобійні системи типу Patriot, звісно, їх не збиватимуть. А лише комплекси малого та середнього радіусу на відстанях до 20 км.
“Іноді на Західну Україну залітають крилаті Х-101 та аеробалістичні “Кинджали”. Але мені здається, навряд чи польські Patriot зможуть настільки якісно працювати на випередження, як це робить із “Кинжалами” ППО над Києвом. У принципі багато нюансів із номенклатурою польських систем ППО. Можливості Польщі у тому, щоб закрити небо, не безмежні”, – каже експерт.
Ще один момент – синхронізація дій на високому рівні. Оскільки без неї можлива ситуація, коли, наприклад, українська ракета збиває польську, і російська вражає ціль. Проблема в тому, що Польща має переважно західні системи, тоді як на заході України переважають комплекси радянського зразка.
Проте якщо тема піднімається керівництвом обох країн, ймовірно, від дискусій переходять до практичної реалізації. Ймовірно, деякі етапи погоджено і навіть могли проводитися навчання. “Скоріш за все, щось готується”, – вважає Коваленко.
На думку Мусієнка, механізм можна реалізувати двома способами. Найефективніший – задіяння польських багатоцільових винищувачів F-16. Які запускають ракети класу “повітря-повітря” з дальністю ураження близько 100 км.
“Причому діяти вони могли б безпосередньо над Україною. Нічого страшного не бачу, якщо з’явиться така угода. Зрештою, ми до цього йдемо, ми хочемо стати членом НАТО і це абсолютно нормальна для нас історія. Якщо Україна дозволить польоти, польські F-16 зможуть взяти на себе патрулювання деяких районів Львівської області, Волинської тощо”, – зазначив він.
Фото: польські F-16 у небі України могли б стати найефективнішим захистом від дроно та крилатих ракет (wikipedia.org)
Другий спосіб – переміщення наземних засобів ППО. Тоді з’явиться можливість створити безпольотну зону на заході країни на 50-100 км залежно від типу ЗРК. “Є два шляхи, інших я не бачу”, – додав співбесідник.
Навіщо залучати НАТО та чи варто чекати на позитивне рішення
Опитані експерти погоджуються: Польща не ухвалить рішення збивати дрони та ракети над Україною без погодження з НАТО. І з цим пов’язане бажання обговорити ініціативу на саміті.
“Вона з самого початку обрала формат активних консультацій. Хочу нагадати, що раніше Варшава зверталася до Альянсу за роз’ясненням, як діяти при масованих атаках, у тому числі коли ракети залітають на її територію. Щоб потім не отримувати жодних негативних фідбеків від НАТО. Ми розуміємо, що консультації можуть вестись. І добре, що наразі є угода, яка підкріплює позицію двох країн”, – зазначив Мусієнко.
Сенс переговорів у рамках НАТО є і з тієї точки зору, щоб забезпечити боєкомплектом для ППО не лише Україну, а й Польщу. А в ідеалі – залучити і Румунію, через яку раніше на Рені та Ізмаїл літали “шахеди”, пояснює Олександр Коваленко.
Крім того, раніше росіяни використовували повітряний простір Молдови, щоб дістати до західних областей. І цілком можливо, Румунія могла б закрити більшу частину молдавського неба своїми засобами ППО. Варіацій багато, головне, щоб партнери діяли, а не балачки розводили, наголосив він.
Щодо саміту, можливість збивати ракети над Україною точно обговорять у Вашингтоні, упевнений Мусієнко.
“Найближчі дні будуть визначальними в рамках роботи над тим, наскільки це може стати реальним. Сподіваюся на рішення в найближчій перспективі. Якраз з’явився аргумент не на користь тих, хто боїться перетинати “червоні лінії” Путіна, – вчора Росія скоїла жахливий злочин, вдаривши по лікарнях у Києві”, – зазначив він.
Зазначимо, Росія неодноразово казала, що перехоплення ракет над Україною третьою стороною зробить її учасницею конфлікту. І розцінюватиме об’єкти на її території як “легітимні військові цілі”. Таким чином, загроза прильотів по Польщі може стати стримуючим фактором як для самої країни, так і для НАТО.
Але це не стане приводом обмежити Польщу у колективному захисті, вважає Коваленко.
“Інакше це буде безпрецедентною ганьбою. Тому що Польща ні на кого не нападає, і якщо будуть якісь умовності щодо ст.5, Росія зможе використати гібридну агресію для нападу на будь-яку іншу країну НАТО. Думаю, цього не станеться. А Москва нехай лише спробує. Вона любить малювати “червоні лінії”, щоразу з’являється нова”, – додав експерт.
При підготовці матеріалу використовувалися: заяви президента України Володимира Зеленського, польського прем’єра Дональда Туска, спікера Держдепу США Метью Міллера, текст безпекової угоди про безпеку, коментарі військових експертів Олександра Мусієнка та Олександра Коваленка.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
