Дональд Трамп (фото: Getty Images) Автор: Роман Кот
Переговори про завершення війни Росії проти України хоч повільно, але просуваються під натиском президента США Дональда Трампа. Минулого тижня проявилися кілька важливих для України тенденцій.
РБК-Україна пояснює, що вони означають для України та чого чекати від нових переговорів у Саудівській Аравії.
Зміст
- Російські наративи від американців
- Переговори у новому форматі
Російські наративи від американців
Минулого тижня президент США Дональд Трамп провів дві телефонні розмови. Спершу з російським диктатором Володимиром Путіним, а потім – з президентом України Володимиром Зеленським. Перша розмова мала дати команді Трампа чітку відповідь – чи справді Росія налаштована на закінчення війни. Перед тим Путін заявив, що не проти перемир’я, але назвав таку велику кількість “але”, що у більшості спостерігачів виникло враження про навмисне затягування переговорів.
За підсумками розмови з Путіним ясності не додалося. Вашингтон прагнув отримати від Росії згоду на повне 30-денне перемир’я, узгоджене в Джидді, яке згодом можна було б представити американській публіці як хоча б якесь досягнення. Натомість Путін нібито погодився – або вдав, що погодився – припинити атаки на енергетичну інфраструктуру. Водночас він пов’язав подальше мирне врегулювання з низкою умов, вигідних передусім для себе. Ключові з них були озвучені ще раніше – припинення військової підтримки та зупинка мобілізації в Україні.
За повідомленням Білого дому, рух до миру почнеться з енергетичного та інфраструктурного припинення вогню, а також технічних переговорів щодо впровадження морського перемирʼя в Чорному морі.
“Як ми і очікували, вони (росіяни – ред.) прямо не відмовляються від такої імітації мирного процесу, але виставляють купу вимог, які має виконати Україна для того, аби вони почали цей мирний процес”, – сказав РБК-Україна політолог, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна” Дмитро Левусь.
Проте з’явилися нові подробиці, потенційно небезпечні для України. Напередодні розмови Трампа і Путіна американські видання Semafor та The New York Times видали чергову порцію “інсайдів”, зокрема, про можливе юридичне визнання деяких окупованих територій України російськими. Це одна з важливих червоних ліній України. Про неї точно знають у США, але вважають, що з нею можна працювати. Це непрямо підтвердив емісар Трампа щодо Близького Сходу і Росії Стівен Віткофф в інтерв’ю блогеру Такеру Карлсону.
Говорячи про питання територій Віткофф, по суті, повторив тези російської пропаганди. “Ці території – російськомовні, і там проводилися референдуми, де більшість людей висловилася за те, щоб бути під владою Росії. На мою думку, саме це – ключовий момент у конфлікті”, – заявив Віткофф.
Представник Трампа згадав і про “конституційні питання всередині України щодо того, на що вони можуть поступитися своєю територією”.
“Росіяни де-факто контролюють ці території. Питання в тому, чи визнає світ, що це російські території? Чи закінчиться це? Чи зможе Зеленський вижити політично, якщо визнає це? Це центральне питання в конфлікті”, – сказав Віткофф.
Однак пізніше в інтерв’ю Fox News емісар Трампа заявив, що не стає на жодну сторону.
За даними Bloomberg, Трамп поспішає і хотів домовитися про перемир’я до Великодня – 20 квітня. Однак, питання юридичного статусу територій точно заблокує переговори у майбутньому.
Існують більш тактичні, але не менш важливі протиріччя. Припинення західної допомоги Україні, якого вимагає Путін, в принципі неможливо реалізувати. Навіть якщо США це спробують зробити, різко проти такого кроку європейські країни. Тож перед Трампом постає нове питання – як прискорити темп переговорів.
В цьому плані важливо, що на адресу України зі США поки що звучить менше жорстких заяв. Зокрема, немає навіть натяку на припинення військової допомоги Україні та обміну розвідданими. І це важлива зміна позиції США щодо України. Слід нагадати, що сумнозвісна сварка Зеленського і Трампа у Білому домі в корені була пов’язана саме з цим – Україна намагалася ставити свої умови, але зіштовхнулася з пресингом Трампа і Венса.
Переговори у новому форматі
В таких умовах проходять переговори на рівні технічних команд у саудівському Ер-Ріяді. Пізно ввечері 23 березня зустрілися делегації України і США. Сьогодні очікується зустріч США та Росії. Спеціальний представник президента США щодо України Кіт Келлог заявляв, що під час переговорів у Саудівській Аравії українська та російська делегації сидітимуть в різних кімнатах, а обговорення відбуватиметься через американців.
“В основному ви кажете: “Добре, які ваші умови?”. Потім ви звертаєтеся до іншої сторони: “Які ваші умови?”. По суті, це човникова дипломатія між кімнатами в Ер-Ріяді”, – описав Келлог схему переговорів.
В теорії, це мало б бути ефективним методом. Посередники, в цьому випадку США, можуть фільтрувати інформацію, пом’якшувати позиції сторін і пропонувати компроміси. Крім того, такий формат дозволяє сторонам висловлювати свої позиції більш відкрито перед посередником, не побоюючись негайної реакції іншої сторони. А далі це може допомогти виявити реальні “червоні лінії” та потенційні точки дотику.
Водночас, це створює надмірну залежність від посередника та знижує прозорість переговорів для самих сторін – оскільки вони не бачать реакцій опонентів у реальному часі. Не кажучи вже про сповільнення переговорів. Це все в тактичному плані більш вигідне Росії.
“За великим рахунком, це намагання врятувати ситуацію з переговорами і будь що провадити переговорний процес, який насправді є неможливим. Вони обрали свій шлях, якщо вважають себе медіаторами, то хай так і роблять”, – зазначив РБК-Україна Дмитро Левусь.
Втім, судячи з усього, поки що до такої “човникової” дипломатії переговори так і не дійшли – і як Україна, так і РФ спілкується з американцями у традиційному, двосторонньому форматі.
Про наміри Росії під час цього раунду переговорів свідчить, зокрема, підбір членів російської делегації. Це сенатор Григорій Карасін та радник директора ФСБ Сергій Бесєда. Останній раніше очолював 5-ту службу ФСБ, яка працювала безпосередньо проти України.
“Ці персонажі посилаються якраз задля того, аби намагатися американцям продиктувати вимоги, які вони потім передаватимуть Україні. І вже точно вони не будуть узгоджувати остаточні угоди”, – зазначив Левусь.
Як заявив речник МЗС України Георгій Тихий, з української сторони участь братимуть спеціалісти з енергетики, військові та інші спеціалісти, а також керівництво Офісу президента й Міноборони. З боку США, за даними The Washington Post, мають бути директор з планування політики при держсекретарі Майкл Антон, помічники спецпредставника США щодо України Кіта Келлога і представники офісу радника з нацбезпеки Майкла Волца.
Для України такий формат може означати новий тиск щодо поступок, якщо США будуть вважати їх необхідними для швидкого результату. Втім питання на кого Трамп вирішить тиснути цього разу – не очевидне. Як і раніше, Київ у більш вразливому становищі порівняно з Москвою і через це на укранське керівництво легше тиснути. З іншого боку, Україна не раз підтверджувала, що налаштована на конструктивний діалог – чого не можна сказати про Росію. Тож, надалі ключовою буде боротьба за “уми і серця” Трампа та його команди.
При написанні матеріалу використовувалися публікації Semafor, The New York Times, Reuters, The Washington Post, заяви українських та американських політиків, коментарі Дмитра Левуся.