Фото: українська армія вже реалізує “план Б” через відсутність регулярної американської допомоги (Getty Images) Автор: Данило Крамаренко
Експерт: Владислав Селезньов, Олександр Мусієнко
Українська армія кілька місяців воює без адекватних поставок із США, які є її головним донором. Причина – заблокований пакет на понад 60 млрд доларів у Конгресі, і поки заокеанські партнери вирішують внутрішні питання, росіяни заволоділи ініціативою по всьому фронту, вибили Сили оборони з Авдіївки та готуються до нового наступу.
Про те, чи є воєнний “план Б” та чи зможуть ЗСУ втримати оборону без підтримки Америки, – у матеріалі РБК-Україна.
При підготовці матеріалу використовувалися: публікації The New York Times, The Washington Post, інтерв’ю президента Володимира Зеленського, заяви радника США з нацбезпеки Джейка Саллівана, українських чиновників, коментарі експертів Владислава Селезньова та Олександра Мусієнка.
Зміст
- Як США допомагають Україні та чому важливий пакет на 60 млрд доларів
- “План Б” на війну. Що кажуть політики та експерти
- РФ збирає наступальний кулак? Плани є, але ресурсів немає
- Запаси ракет для ППО вичерпані? Чому стало “прилітати” частіше та що буде далі
Як США допомагають Україні та чому важливий пакет на 60 млрд доларів
США – основний донор України за абсолютними обсягами допомоги. З початку повномасштабного російського вторгнення Вашингтон виділив майже 75 млрд доларів допомоги, з них військової – близько 46,5 млрд.
Сполучені Штати є одним із головних постачальників озброєнь: бронетехніки типу танків M1 Abrams, БТР M113 та бойових машин піхоти Bradley; ударних систем великої дальності HIMARS; артилерії та сучасних систем протиповітряної оборони, включаючи Patriot. Крім того, вони забезпечують ЗСУ артилерійськими снарядами, які потрібні регулярно та у великих кількостях. Гострий дефіцит уже дався взнаки – кратна перевага росіян в артилерії і не тільки дозволяє їм просуватися відразу на кількох ділянках фронту.
Український ВПК поки не здатний самостійно забезпечити потреби Збройних сил. Багато експертів схиляються до того, що 2024 рік буде роком оборони, тобто без великих наступальних операцій. Однак без підтримки Вашингтона складно не лише наступати, а й захищатись. Існує побоювання, що поступове виснаження призведе до того, що Сили оборони будуть змушені відступати на деяких напрямках.
Якщо Сполучені Штати припинять фінансову підтримку, Україна не зможе перекрити більшу частину воєнних потреб, писало у лютому The New York Times. А якщо обвалиться українська економіка, це покладе край зусиллям з порятунку молодої демократії. Станом на березень можливості надавати допомогу, як кажуть у Білому домі та Пентагоні, вичерпані. Рішенням міг би стати новий багатомільярдний пакет. Сенат схвалив проект на 95 млрд доларів, з якого Україні належить понад 60 млрд. Але республіканці в Палаті представників проти, і спікер Майк Джонсон не збирається виносити його на розгляд, посилаючись на необхідність спочатку розібратися з проблемою кордону з Мексикою.
“Ми не зосереджені на “плані Б”. Ми зосереджені на “плані А”, – казав раніше радник президента США з нацбезпеки Джейк Салліван, наполягаючи на двопартійній підтримці пакету.
Фото: радник президента США з нацбезпеки Джейк Салліван каже, що пакет на 60 млрд доларів для України залишається “планом А”, “план Б” не розглядається (Getty Images)
Безкомпромісну позицію Білого дому він підтвердив під час нещодавнього візиту до Києва. За його словами, у Джо Байдена розглядають пакет на 60 млрд як основний варіант. Також він відповів на питання кореспондента РБК-Україна про те, коли може бути схвалений пакет та чи має адміністрація США “план Б”.
“Я впевнений, що ми зможемо отримати сильну двопартійну підтримку при голосуванні в Палаті представників за пакет допомоги Україні. Тому я не думаю, що ми маємо сьогодні говорити про “план Б”, – сказав він, але відмовився називати будь-які терміни.
На столі ще кілька варіантів. Республіканці пропонують допомогу не на безповоротній основі, а у формі кредиту з нульовою ставкою та можливістю списання. У Байдена до цієї ідеї ставляться прохолодно, але й тут ініціатива поки не дійшла до готового законопроекту. Крім того, запущено петицію на підтримку проекту про виділення виключно військової допомоги Україна на 47 млрд доларів. Ще один компромісний варіант пропонує виділити 47 млрд безповоротно, а майже 12 млрд фінансової допомоги – у кредит під заставу заморожених активів РФ. Перспективи цього досить туманні.
Частково потреби України закриє багаторічний пакет Євросоюзу на 50 млрд євро та додаткові 5 млрд на зброю, проте офіційні особи у США визнають, що на обрії немає нічого, що могло б зрівнятися з асигнуваннями на 60 млрд доларів, писало NYT. На думку президента Володимира Зеленського, Європа сама не впорається із підтримкою на тому рівні, який Україна отримувала раніше.
“Якщо так станеться… будуть послідовні проблеми. Перша – це дефіцит зброї, фінансів в Україні. Друга – загубиться союз між США та Європою. Третя – Європа зрозуміє, що це сигнал. Якщо Україна не витримає і Путін (російський диктатор, – ред.) піде вперед, це сигнал від США про те, що Європа залишиться на самоті серед країн НАТО”, – казав він в інтерв’ю німецькому телеканалу ARD.
Поки ж виключаючий “план Б” щодо американської допомоги Джейк Салліван закликає Україну “вірити в США”. Але українцям однієї віри замало, дедалі гострішим стає питання про те, чи є взагалі “план Б” на війну без підтримки Вашингтона та що він передбачає.
“План Б” на війну. Що кажуть політики та експерти
Проблемі з американською допомогою вже не один місяць. І питання щодо “плану Б” українським чиновникам ставлять з кінця минулого року. При цьому, схоже, таке формулювання кожен розуміє по-своєму. Наприклад, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в січні казав про те, що Україна не має альтернативи військової допомоги Заходу, і вона продовжить боротися, навіть якщо не буде всієї необхідної зброї. Але в такому разі, за його словами, ціна буде набагато вищою.
“Ось чому ми віримо в “план А”, ми працюємо над “планом А”, і ми його втілимо”, – сказав він, додавши, що “план Б” з поступками Росії не потрібний Україні.
Коментуючи його заяву, радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що Зеленський бачить ширшу перспективу і “план Б” насправді є. Його суть у тому, щоб Україна отримала ліцензії на випуск зброї та техніки за технологіями партнерів. Іншими словами, план передбачає заміну старих озброєнь на сучасне, українського виробництва та за стандартами НАТО.
А в лютому в інтерв’ю Fox News президент Зеленський сказав, що допомога Америки має вирішальне значення і Україна не має “плану Б”.
“Треба вижити. Ми повинні знайти паралельні кроки чи правила, але ви зрозумійте, що ця допомога має вирішальне значення. Без неї у нас буде все більше і більше героїчних хлопців, які будуть у лікарнях. Адже якщо у вас немає справжнього щита та трохи потужної артилерії, то, звісно, ви втратите людей”, – сказав він.
Фото: президент України Володимир Зеленський каже, що допомога Америки має вирішальне значення для України (Getty Images)
І хоча українські політики не часто говорять про “план Б”, схоже, він реалізується прямо зараз. Про це кажуть опитані експерти. Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко сподівається, що позитивне рішення від Вашингтона буде у квітні-травні. До того часу доведеться покладатися на свої сили та активність європейських країн, яку ми вже можемо спостерігати.
“По суті, “план Б” вже застосовується до певної міри. Поки США не голосують за допомогу, більшу частину на себе взяли європейські партнери. Наприклад, Чехія, яка знайшла механізм закупівлі снарядів поза Євросоюзом. Це зокрема один із елементів нашого “плану Б” разом із досить агресивними ударами по ворожій території і не тільки”, – розповів він РБК-Україна.
Військовий експерт, колишній речник Генштабу Владислав Селезньов зазначає, що незважаючи на відсутність регулярних поставок зі США, фронт не обрушився. У тому числі завдяки європейським партнерам та нарощуванню власного виробництва.
“Ключовий елемент так званого “плану Б” – потужна трирівнева мережа інженерних фортифікацій на 2000 км. Це, насправді, гарний кейс, минулого літа його ефективність показала російська армія. Варто згадати “лінію Суровікіна” (ешелоновану оборону на окупованому півдні, – ред.), коли через мінні поля і ворожі фортифікації наше максимальне просування склало до 15 км, а потім ми вперлися в захисні споруди і не змогли їх подолати. Тепер у цьому дусі діятимуть наші Сили оборони. Думаю, це і є “план Б”, – розповів він РБК-Україна.
Сюди треба додати асиметричні дії. Такі як вилазки “Російського добровольчого корпусу”, легіону “Свобода Росії” та “Сибірського батальйону” в прикордонні області РФ, а також атаки дронів по нафтопереробних комплексах.
“І якщо зараз прилітає по них, не факт, що наступного разу не прилітатиме по об’єктах оборонної промисловості. Ситуація динамічна, Сили оборони діють на випередження і шукають слабкі місця в обороні росіян”, – додав експерт.
Крім того, з “планом Б” також пов’язані заяви про мільйон дронів для армії у 2024 році, ініціативи головкому Олександра Сирського щодо перевірок, ротацій та кадрових рішень, а також питання мобілізації.
“Щоб ми були ефективні на полі бою, війська мають своєчасно забезпечуватися, а це питання діяльності нашого ВПК. У нас має бути техніка та озброєння, а це комунікація з партнерами. Війська повинні мати професійних командирів, тут питання кадрової політики, і ми згадуємо генерала Сирського. Тобто зараз реалізується весь комплекс заходів щодо посилення бойового потенціалу української армії. Наскільки він буде ефективним, подивимося”, – наголосив Селезньов.
РФ збирає наступальний кулак? Плани є, але ресурсів немає
Минулого тижня командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Павлюк заявив, що Росія створює нове 100-тисячне угруповання. При цьому невідомо, чи готують його до масштабного наступу, чи для поповнення підрозділів, які зазнали втрат. Але ймовірність, що до початку літа противник збере сили, щоб наступати на одному з напрямків, є.
“Поки це максимально важкі прогнози, що такий наступ буде”, – додав він.
Фото: командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Павлюк заявив про підготовку російського 100-тисячного угрупування (Віталій Носач/РБК-Україна)
Про який напрямок йдеться, невідомо. Але якщо Росія кине війська на Донбас, то навряд чи за короткий час досягне повної окупації Донецької області.
“Деякі експерти та посадові особи кажуть, що може бути створене 200-300-тисячне ударне угруповання. З якою метою Путін розпочав так звану “СВО”? Повна окупація Донбасу. Чи реалізував він цю місію? Частково так. Але захопити Донецьку область складно. Міські агломерації Слов’янська та Краматорська, Покровськ, Костянтинівка та низка населених пунктів все ще під контролем української армії. І за нинішніх темпів просування росіян окупація Донецької області – це перспектива навіть не поточного року. Ще й за умови, що у них вистачить ресурсів”, – пояснює Селезньов.
Є думка, що головний удар може готуватися не зі сходу, а з півночі. Оскільки лінії оборони в межах Сумської області нібито слабші, та й природні умови можуть сприяти стрімкому просуванню РФ із Сум на Кременчук та Дніпро, щоб розсікти ЗСУ та як мінімум оточити угруповання на Донбасі. Як заявив Павлюк, на Сумському напрямку Росія не створює наступальний кулак, а артилерійські та авіаудари по цьому регіону наносяться задля залякування та терору місцевого населення.
На думку Селезньова, російські війська найближчим часом не зможуть атакувати Харків чи Суми.
“Для цієї місії 100 тисяч замало, навіть 300 тисяч мало. Якщо казати про оточення та окупацію, наприклад, Сум, то тут мова має йти про 400-тисячне угруповання з відповідним озброєнням та технікою. А тут у противника не настільки гарні справи, тому що він зазнає божевільних втрат”, – вважає експерт.
Водночас, він схиляється до того, що певний ресурс росіяни накопичити зможуть.
“Але на тлі багатьох заяв про формування Московського та Ленінградського округів, про створення нових бригад, дивізій та армій, ще велике питання, де вони знайдуть ресурс для наступу. Плани є – ресурсів немає. А на війні саме ресурси є визначальним фактором”, – сказав він у розмові з виданням.
Запаси для ППО вичерпані? Чому стало “прилітати” частіше та що буде далі
Перебої з поставками позначаються не лише на ситуації на фронті. Частина з них йшла на поповнення запасів ракет-перехоплювачів для систем ППО, і ще в лютому західні ЗМІ писали про те, що Україна стає все більш вразливою до атак з повітря. За оцінками чиновників у США, без американських зенітних ракет українські запаси вичерпаються в березні, зазначали в NYT.
Тому, що російські ракетні атаки будуть завдавати все більшої шкоди, присвячена одна з недавніх публікацій The Washington Post. З посиланням на неназваних чиновників у ній йдеться про можливе виснаження запасів до кінця місяця. Нібито якщо раніше Україна збивала 4 з 5 ракет, то незабаром вона зможе збивати лише 1 з 5. І це в свою чергу вплине на життя в тилових містах, яке стало відносно нормальним після того, як ППО в цілому довела свою ефективність.
Події останніх днів стали тривожним дзвіночком. Російська Федерація збільшила інтенсивність ракетних та дронових атак. І якщо Києву вдається успішно відбиватися, то в ході наймасштабнішого удару по енергетиці 22 березня було зафіксовано десятки прильотів по критичних об’єктах одразу в кількох регіонах.
Фото: західні ЗМІ пишуть про виснаження запасів ракет для української ППО до кінця березня, але навряд чи ці дані відображають реальний стан речей (twitter.com/oleksiireznikov)
Олександр Мусієнко вважає, що така активність може бути пов’язана з перебоями у поставках зенітних перехоплювачів.
“Насправді це може бути одна з причин. Росіяни теж читають західні ЗМІ і, можливо, вирішили перевірити, наскільки все це правда. Наскільки мені відомо, на 20-й зустрічі у форматі “Рамштайн” прийнято рішення про поставки ракет для систем ППО. Та й, на щастя, є інші країни, окрім США, які залучені до виробництва ракет для Patriot”, – сказав він.
А щодо недавніх прильотів по енергетиці, за його словами, коефіцієнт ураження знизився на незначний відсоток.
“Якщо порівнювати з більш ранніми масштабними обстрілами, то він становив 60-70%. У принципі, на такому рівні він і зараз. Звичайно, ракет не достатньо, справді було багато прильотів, але не можна сказати, що українська ППО – вже все. Чим інтенсивнішими є атаки, тим більше ми витрачаємо своїх ракет і тим більше треба поповнювати запаси. Для нас це виклик, зараз ці питання вирішуються, є замовлення, які ще раніше профінансували американці, так само фінансують європейці. Але далі це буде робити складніше, якщо допомогу США не буде проголосовано. Особливо щодо ракет для Patriot”, – додав експерт у коментарі РБК-Україна.
Владислав Селезньов у прогнозах американських ЗМІ сумнівається.
“До прикладу, сьогодні дві надзвукові ракети атакували Київ. За різними оцінками, на перехоплення кинули 5 або 6 протиракет. Чи свідчить це про те, що наші запаси вичерпані? Мабуть що ні. При всій повазі до The Washington Post, мабуть, у них немає інформації, яка б чітко позначала наші ресурсні можливості. Вони мають якісь інсайдерські дані, але це не означає, що вони відповідають реальним можливостям української армії”, – додав він.
***
Без підтримки головного донора обороноздатність України буде суттєво підірвана. Без американської військової допомоги на рівні 2022-2023 років варто казати не про наступ, а про те, як утримати фронт хоча б на нинішніх позиціях і не допустити прориву.
“Партнери не кинули нас напризволяще, але наші потреби набагато вищі, ніж ми отримуємо від них і ніж здатна покрити наша промисловість. Така реальність. Але казати про те, що ми програли, що все пропало, несправедливо. Те, що відсутність підтримки США коригуватиме наші плани, очевидно. Сподіваюся, врешті-решт у Сполучених Штатах ці питання будуть вирішені. Якщо вони дійдуть висновку, що війна не закінчиться в Україні, а може перерости в Третю світову, світ знатиме кращі часи. Якщо ні, то війна перекинеться на європейські країни. Бо не покаране зло повертається ще більшим злом”, – каже Селезньов.
Мусієнко впевнений: без американських пакетів Україна здатна протриматися як мінімум до кінця 2024 року.
“Навіть за умови, що США не проголосують, ми будемо на європейській допомозі та на власному ресурсі. Що далі, якщо підтримки Вашингтона не буде? На 2025 рік це виключно глуха, позиційна оборона. Можливо, повна стагнація на фронті і, як наслідок, заморожування конфлікту”, – спрогнозував він.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
