Головна УкраинаБуданов очолив Офіс президента України: деталі призначення та контекст змін

Буданов очолив Офіс президента України: деталі призначення та контекст змін

Президент Зеленський призначив Кирила Буданова керівником Офісу президента України. Що відомо про рішення, його передумови та перші завдання.

by Наумов Дмитро
Президент Зеленський призначив Кирила Буданова керівником Офісу президента України. Що відомо про рішення, його передумови та перші завдання.

На початку 2026 року в українській владі відбулися суттєві кадрові зміни: президент Володимир Зеленський оголосив про призначення начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-лейтенанта Кирила Буданова новим керівником Офісу президента, повідомляє FBC.net.ua з посиланням на президента Володимира Зеленського. Рішення стало ключовою політичною подією новорічного періоду та фіналом тривалих обговорень, що тривали після відставки попереднього очільника ОП Андрія Єрмака.

За словами глави держави, він особисто провів зустріч із Кирилом Будановим та запропонував йому очолити центральний адміністративний орган при президентові. Зеленський наголосив, що в умовах повномасштабної війни Україна потребує посиленого фокусу на питаннях безпеки, розвитку Сил оборони та сектору безпеки, а також активнішої роботи на дипломатичному напрямі. Саме на виконання цих завдань, за його словами, має бути зорієнтована робота Офісу президента.

Президент окремо підкреслив, що Кирило Буданов володіє необхідним спеціалізованим досвідом у сфері національної безпеки та має достатній управлінський потенціал для досягнення практичних результатів. Новому керівнику ОП вже визначено перше стратегічне завдання — у координації з секретарем Ради національної безпеки і оборони та іншими державними інституціями оновити стратегічні засади оборони й розвитку України та подати їх на затвердження, а також сформувати подальші кроки державної політики.

Кирило Буданов, якому 39 років, є однією з найбільш впізнаваних і водночас закритих фігур сучасної української влади. Посаду начальника Головного управління розвідки він обійняв у серпні 2020 року. За час його керівництва ГУР провело низку резонансних операцій проти російських окупаційних сил, що суттєво зміцнило його репутацію як жорсткого та ефективного керівника розвідки.

Військову службу Буданов розпочав у 2007 році після закінчення Одеського інституту сухопутних військ. Під час бойових дій він тричі зазнавав поранень, є повним кавалером ордена «За мужність», а у 2024 році був удостоєний звання Героя України. У публічному просторі Буданов відомий своїми прямими заявами та точними оцінками розвитку війни, які нерідко відрізнялися від стриманої офіційної риторики.

Призначення Буданова відбулося після завершення каденції Андрія Єрмака, який очолював Офіс президента з лютого 2020 року до кінця листопада 2025-го. Його відставка сталася на тлі гучного скандалу, пов’язаного з обшуками антикорупційних органів. Після цього Зеленський заявив про необхідність «перезавантаження» ОП, а наприкінці грудня 2025 року підтвердив, що вже визначився з новим керівником, не розкриваючи його імені.

У медіа серед можливих кандидатів на цю посаду раніше називали міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, міністра оборони Дениса Шмигаля та інших високопосадовців. Остаточний вибір на користь Кирила Буданова став несподіваним для частини політичного середовища, водночас його вважають логічним у контексті посилення оборонного та дипломатичного напрямів.

Інформація про призначення миттєво викликала активне обговорення в соціальних мережах. Значна частина громадян позитивно сприйняла рішення, розглядаючи його як сигнал про збереження пріоритету війни та безпеки у державній політиці. Водночас окремі коментатори висловлюють занепокоєння щодо можливого ослаблення ГУР або надмірної мілітаризації роботи Офісу президента.

Кадрові зміни в ОП відбуваються на тлі анонсованих президентом оновлень у регіонах, зокрема запланованої заміни голів обласних адміністрацій на початку 2026 року. Це вказує на ширший процес трансформації системи управління, який, за оцінками спостерігачів, може вплинути як на внутрішню політику, так і на взаємодію України з міжнародними партнерами.

Раніше ми писали про те, що російський авіаудар зруйнував «Фельдман екопарк» під Харковом: що відомо про наслідки.

Вам також може сподобатися