Фото: Олена Шуляк (Віталій Носач, РБК-Україна) Автор: Олександр Мороз
Громада має тверезо оцінювати свій економічний і людський капітал: без розуміння, хто житиме на цій території і скільки людей туди повернеться з еміграції та переселення, як і без інвестиційних перспектив для бізнесу неможливо планувати якісне відновлення.
Про це заявила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, повідомляє РБК-Україна щ посиланням на її виступ.
За її словами, згідно з даними Світового банку, тільки станом на 2023 рік потреби на відновлення України оцінювались у майже 500 млрд доларів, але за підсумками поточного року ця цифра суттєво зросте.
“Коли Світовий банк оприлюднить наступний звіт щодо збитків України, ця цифра – потреби на відновлення України, буде набагато вищою, оскільки саме у 2024 році були дуже жорстокі обстріли енергетичної інфраструктури, відновлення якої коштує набагато дорожче”, – пояснила Шуляк.
Вона наголосила, що оскільки перед Україною сьогодні стоїть два головних виклики – війна і євроінтеграція, відновлюватись після наслідків першого потрібно за тими правилами, яких вимагає другий. Саме тому, основний принцип українського відновлення – відбудова за принципом “Краще, ніж було”, тобто за правилами Євросоюзу, частиною якого прагне стати Україна.
Основний планувальний документ, який забезпечить якісне відновлення за таким принципом – програма комплексного відновлення (ПКВ), які розробляють регіони і громади. Станом на сьогодні вже більше ніж 200 українських територіальних громад займаються її розробкою або навіть завершують цей процес.
“Створення програм комплексного відновлення – не обовʼязкове для всіх територіальних громад, але ми намагаємось достукатись до кожної, щоб пояснити, що ПКВ – не тільки про планування, а і про високу якість відновлення. Саме за принципом “Краще, ніж було”, – зауважила Шуляк.
Парламентарка також зазначила, що на перший погляд, створювати ПКВ потрібно громадам, які потребують інтенсивного відновлення. Тобто тим, що знаходяться на деокупованих територіях, або розташованим поблизу фронту. Але це враження – хибне, оскільки навіть громади того ж Закарпаття потребують перегляду своїх стратегій розвитку, адже туди переїхало більше 1 тис релокованих підприємств. Відповідно, змінюється соціально-економічний профіль громад, а відтак потрібно переглядати плани щодо їх розвитку – розширювати інфраструктуру, міняти мережу надання послуг тощо.
Два найголовніші чинники, які громаді потрібно проаналізувати першочергово перед тим, як створити перелік обʼєктів, які потребують відновлення – економічний і демографічний. У першому випадку громада має зрозуміти, де буде працювати бізнес на її території і що це буде за бізнес. Тобто, йдеться про аналіз її економічного потенціалу.
“Громада має тверезо оцінити свій інвестиційний потенціал – подивитися, що вона може запропонувати новому бізнесу, де є сенс влаштувати індустріальний парк, де може бути сировина для того чи іншого виробництва тощо. Громада повинна чітко зрозуміти, де вона зможе дати роботу нашим переселенцям, які принесуть податки у місцеві бюджети”, – пояснила Олена Шуляк.
За її словами, після аналізу економічного чиннику слід не менш ретельно проаналізувати демографічний чинник – оцінити, хто, де і як житиме у відновленій громаді, оскільки саме від цього буде залежати і її економіка, і її соціальна інфраструктура.
“Може зʼясуватися, що у громаду повернуться далеко не всі мешканці. Відтак, від цього залежить, скільки шкіл і лікарень потрібно відновлювати, як і житла. Тому ці речі надзвичайно взаємоповʼязані – без аналізу економічного і демографічного чинників взагалі не має сенсу підходити до планування відновлення”, – переконана Голова Комітету регіонального розвитку і містобудування.
Вона також зазначила, що у пріоритеті щодо відновлення громад має бути відбудова житлової інфраструктури, оскільки для українців, які сьогодні мріють про три речі – перемогу, житло і роботу з гідною оплатою праці, наявність житла є одним з основних факторів, які впливають на рішення щодо їх повернення додому.
“Нам потрібно думати, як повернути українців додому. Без них нам не відновити Україну, оскільки люди – це безцінний капітал. Не буде людей, не буде бізнесу, який працюватиме і сплачуватиме податки, які ми зможемо витрачати на оборонні потреби України. А житло для людей – першочергове. Росія за більше ніж 2 роки війни зруйнувала нам те, що ми будували 5 років. Тому інтенсивне відновлення житлової інфраструктури має бути у пріоритеті відновлення”, – підсумувала Шуляк.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
