У сучасному інформаційному суспільстві грамотність залишається критично важливою навичкою. Українська мова, як і будь-яка інша, має свої складні місця у правописі, що часто призводить до типових помилок. Навіть освічені носії мови іноді вагаються, як правильно написати те чи інше слово. У цій статті редакція FBC.net.ua зібралa 10 найпоширеніших помилок у правописі українських слів, пояснили причини їх виникнення та надали приклади. Це стане у пригоді як школярам і студентам, так і всім, хто прагне вдосконалити свою письмову українську.
Чому ми робимо правописні помилки
Помилки у правописі виникають з різних причин. Часто вони пов’язані з впливом розмовної мови, запозиченнями з інших мов, плутаниною через подібність у звучанні слів або незнанням орфографічних правил. Додатковим фактором є нова редакція українського правопису, яка запровадила деякі нововведення.
Серед найчастіших причин:
- недостатнє читання книжок українською мовою
- вплив російської чи англійської мов на написання
- змішування розмовних і літературних форм
- автоматичне письмо без перевірки
- неповне засвоєння правил орфографії в шкільні роки
Розгляньмо докладніше десять найпоширеніших помилок.
1. Написання “будь ласка” як одного слова
Однією з найчастіших помилок є написання “будь ласка” разом — “будьласка”. Насправді це вираз, що складається з двох слів.
Правильно:
- Будь ласка, допоможи мені.
Неправильно:
- Будьласка, допоможи мені.
Ця помилка виникає через часте вживання фрази у щоденному спілкуванні, що створює ілюзію цілісного слова.
2. Помилкове вживання прийменників “в” і “у”
Неправильне використання прийменників “в” і “у” зумовлене недотриманням принципів милозвучності. Часто люди обирають один з варіантів без урахування звучання сусідніх слів.
Правильно:
- Я навчаюсь у школі.
- Він працює в офісі.
Неправильно:
- Я навчаюсь в школі.
- Він працює у офісі.
Згідно з правилами, обираємо той варіант, який забезпечує легке та милозвучне вимовляння.
3. Заміна “і” на “й” і навпаки
Часто плутають сполучники “і” та “й”, хоча між ними існує чітке правило: “й” використовується між словами, якщо перше закінчується на голосну, а друге починається на голосну.
Правильно:
- Мама і тато
- Вода й оцет
Неправильно:
- Мама й тато
- Вода і оцет
Це правило також спрямоване на забезпечення милозвучності мови.
4. Неправильне написання частки “не” з різними частинами мови
Це одна з найбільш заплутаних тем. Частку “не” з прикметниками, дієсловами, прислівниками тощо пишуть разом або окремо залежно від контексту.
Правильно:
- Я не знаю (дієслово — окремо)
- Це незвичайна подія (прикметник — разом)
Неправильно:
- Я незнаю
- Це не звичайна подія (хіба що протиставлення — тоді окремо)
5. Помилкове вживання “друзі” як “друзя”
Слово “друзі” часто перекручується в розмовній мові в “друзя”, що є просторіччям.
Правильно:
- Мої друзі живуть у Києві.
Неправильно:
- Мої друзя живуть у Києві.
Такі помилки часто трапляються в усному мовленні й переносяться в писемне.
6. Написання іншомовних слів з порушенням нових норм
Новий правопис запровадив деякі нові форми написання запозичених слів. Наприклад, “проєкт” замість “проект”, “інтерв’ю” зі знаком апострофа.
Правильно:
- На уроці ми захищали проєкт.
- Він дав цікаве інтерв’ю.
Неправильно:
- На уроці ми захищали проект.
- Він дав цікаве інтервью.
Приклади нових норм правопису
- кафедра ґендерних досліджень (з літерою ґ)
- Фейсбук (назви компаній за бажанням можуть залишатися в оригіналі)
7. Використання великої літери там, де не потрібно
Часто пишуть з великої літери слова, які мають писатися з малої, особливо назви посад, установ, предметів.
Правильно:
- директор школи
- викладач історії
Неправильно:
- Директор школи
- Викладач історії
Велика літера використовується лише у власних назвах, звертаннях або на початку речення.
8. Орфографічні помилки у формах числівників
Числівники часто пишуть з помилками, особливо складні форми типу “п’ятдесят”, “вісімдесят”, “дев’яносто”.
Правильно:
- У класі тридцять п’ять учнів.
- Нам потрібно дев’яносто аркушів.
Неправильно:
- У класі тридцятьп’ять учнів.
- Нам потрібно девяносто аркушів.
Таблиця складних числівників
| Неправильно | Правильно |
|---|---|
| девяносто | дев’яносто |
| тридцятьп’ять | тридцять п’ять |
| вісімдесять | вісімдесят |
| шестдесят | шістдесят |
| сорокп’ять | сорок п’ять |
9. Вживання дієприкметників замість дієслівних зворотів
Дієприкметники часто використовуються як калька з російської мови, хоча в українській доречніше переформульовувати речення.
Неправильно:
- Працюючі студенти мають знижку.
- Говорячий хлопець мені знайомий.
Правильно:
- Студенти, які працюють, мають знижку.
- Хлопець, який говорить, мені знайомий.
Це підвищує чистоту мовлення й відповідає нормам літературної української.
10. Зайве використання апострофа
Апостроф потрібен не у всіх словах після префіксів або перед йотованими голосними.
Правильно:
- з’їзд
- пів’яблука
Неправильно:
- пів’європи
- зйомка
Коли апостроф ставиться
Ставиться:
- після префіксів, що закінчуються на приголосний: з’їзд, об’єкт
Не ставиться:
- у словах типу “підйом”, “розйом”
Раніше ми писали про те, як правильно писати складні слова.