У світі, де інформація доступна 24/7, ми постійно піддаємося потоку новин, більшість з яких мають негативне забарвлення. Щодня ми стикаємося з заголовками про війни, катастрофи, економічну кризу та інші тривожні події. І хоча такі новини викликають у нас страх або занепокоєння, ми продовжуємо їх читати. Чому це відбувається? Що змушує нас повертатися до інформації, яка лише погіршує настрій? У цій статті редакція FBC.net.ua розгляне психологічні, соціальні та медійні фактори цього явища.
Що таке думскролінг і чому він став масовим явищем
Суть явища
Думскролінг (від англ. doomscrolling) — це звичка постійно переглядати негативні новини, навіть якщо вони викликають тривогу чи стрес. Вперше термін набув популярності під час пандемії COVID-19, коли люди проводили години, гортаючи стрічки новин у пошуках оновлень про ситуацію. Проте ця поведінка зберігається й досі, часто погіршуючи психічне здоров’я.
Причини думскролінгу
- Інформаційна залежність: нам здається, що чим більше ми знаємо, тим краще підготовлені.
- Потреба в контролі: негативні новини викликають тривогу, і ми шукаємо більше інформації, щоб зменшити її.
- Соціальний тиск: всі навколо обговорюють актуальні події, тому ми теж хочемо бути “в курсі”.
Як це працює
Після кожного оновлення стрічки мозок очікує на нову порцію інформації. Навіть якщо вона тривожна, вона активізує систему винагороди, змушуючи нас шукати ще. Таким чином, думскролінг — це певна форма інформаційної залежності.
Психологічні механізми: чому тривожні новини притягують увагу
Еволюційна спадщина
Наш мозок еволюціонував так, щоб звертати більше уваги на загрози. В давнину це допомагало вижити: знати про небезпеку — означало уникнути її. Тому ми інстинктивно звертаємо увагу на негативні сигнали.
Нейропсихологія новин
- Негативна інформація активізує мигдалеподібне тіло — частину мозку, що відповідає за страх.
- Водночас мозок виділяє дофамін, коли ми дізнаємося щось нове, навіть якщо це щось — страшне.
Звичка до стресу
Деякі дослідження показують, що регулярне читання тривожних новин може призвести до хронічного стресу. І парадоксально — організм звикає до цього стану, і ми продовжуємо шукати такі стимули.
Як медіа використовують тривожний контент для утримання уваги
Алгоритми соціальних мереж
Сучасні платформи оптимізовані так, щоб показувати контент, який викликає найбільшу емоційну реакцію. Найчастіше це — страх, гнів або тривога. Це дозволяє утримувати користувачів довше.
Клікбейт та сенсаційність
Багато заголовків створено саме для того, щоб викликати емоцію, змусити клікнути. Наприклад:
- “Україну чекає новий удар — експерти шокували!”
- “Що приховують уряди? Правда, яку не хочуть говорити”
Це не просто подача інформації — це техніка психологічного впливу.
Принцип “якщо це горить — це працює”
Новинна індустрія побудована на трафіку, а значить, вигідно висвітлювати найгірші сценарії. Позитивні новини не затримують увагу так, як негативні.
Наслідки постійного споживання тривожних новин
Емоційне вигорання
Тривалий контакт з негативом може призвести до апатії, депресії, роздратування. Людина втрачає відчуття безпеки, навіть якщо її життя об’єктивно не загрожене.
Порушення сну та концентрації
Після перегляду новин перед сном багато людей скаржаться на безсоння або важкість у думках. Постійна тривожність також знижує здатність до зосередження.
Формування викривленої картини світу
Якщо джерелом інформації є лише негативні новини, людина може почати вважати, що світ гірший, ніж є насправді. Це називається “ефектом негативності”.
Як зменшити вплив тривожних новин на психіку
Практичні кроки
- Обмежте час на читання новин (наприклад, 20 хвилин вранці).
- Використовуйте таймер або блокувальники додатків.
- Обирайте надійні джерела без клікбейт-заголовків.
- Робіть цифрові детокси — повні дні без новин.
- Ведіть щоденник подяки, щоб фокусуватися на позитивному.
Створіть свідоме медіасередовище
- Відпишіться від каналів, які викликають паніку.
- Підпишіться на медіа, що подають аналітичні, а не сенсаційні новини.
- Додайте в щоденну рутину новини про науку, культуру, прогрес.
Порівняння споживання новин — усвідомлений vs тривожний підхід
| Ознака | Усвідомлений підхід | Тривожний підхід |
|---|---|---|
| Джерела | Перевірені, незалежні | Сенсаційні, емоційні |
| Час споживання | Обмежений | Безконтрольний, часто вночі |
| Емоційний стан після | Спокій, інформованість | Тривожність, страх |
| Частота перевірки новин | 1-2 рази на день | Щогодини або частіше |
| Реакція на негативну подію | Аналітична | Панічна або емоційна |
Що кажуть психологи: чому ми не можемо зупинитися
Психологічна теорія “дефіциту контролю”
Люди схильні шукати пояснення подіям, які викликають тривогу. Перегляд новин створює ілюзію контролю над ситуацією.
Соціальна залежність
Потреба бути “в курсі” часто викликана страхом бути виключеним з обговорення або спільноти. Це називається FOMO — fear of missing out.
Ефект повторення
Чим більше ми бачимо інформацію, тим більше починаємо вірити в неї — навіть якщо вона перебільшена. Це називається ілюзією правди.
Як перетворити новини на інструмент, а не джерело стресу
- Оберіть “інформаційне вікно”: час, коли читаєте новини, і не виходьте за його межі.
- Після новин займіться активністю, яка приносить задоволення: спорт, хобі, читання книг.
- Діліться інформацією обережно — не поширюйте панічні чи неперевірені новини.
- Розмовляйте з близькими про те, як ви сприймаєте події, — це знижує рівень тривоги.
Раніше ми писали про те, як постійна доступність вибору впливає на нашу психіку.
