Геополітична конкуренція за Арктику посилюється на тлі публічних заяв президента США Дональда Трампа про необхідність контролю над Гренландією, однак Росія вже тривалий час зберігає домінуючі позиції в регіоні, маючи значну територіальну, демографічну, економічну та військову перевагу, повідомляє FBC.net.ua з посиланням на CNN.
У матеріалі CNN зазначається, що ідея Трампа щодо включення Гренландії до складу Сполучених Штатів стала несподіванкою для міжнародної спільноти, зважаючи на те, що острів перебуває під суверенітетом Данії — одного з найближчих союзників США. Водночас боротьба за контроль над Арктикою триває не перший десяток років, і в цій конкуренції Москва, за оцінками аналітиків, випереджає інших гравців.
За даними видання, Росія контролює близько половини всієї суші та морської виключної економічної зони, розташованих на північ від Полярного кола. Крім того, приблизно дві третини населення Арктичного регіону проживає саме на російській території, що забезпечує Москві суттєву демографічну присутність.
Попри те, що частка Арктики у світовій економіці є відносно незначною і становить близько 0,4%, згідно з оцінками Арктичної ради, Росія контролює майже дві третини валового внутрішнього продукту регіону. Це пояснюється концентрацією природних ресурсів, промислової інфраструктури та логістичних маршрутів на російській півночі.
Окрему увагу CNN приділяє військовому аспекту. Протягом десятиліть Росія послідовно розширювала свою військову присутність в Арктиці, інвестуючи в інфраструктуру та модернізацію об’єктів. За даними канадської некомерційної організації Simons Foundation, яка займається моніторингом арктичної безпеки та ядерного роззброєння, у регіоні налічується 66 військових баз та великих оборонних об’єктів.
Із цього числа 30 об’єктів розташовані на території Росії. Решта 36 знаходяться у країнах НАТО, що мають арктичні території: 15 у Норвегії, включно з однією британською базою, вісім у США, дев’ять у Канаді, три в Гренландії та одна в Ісландії. Хоча експерти визнають, що за сукупними військовими можливостями Москва наразі поступається НАТО, масштаби російської присутності та темпи її розширення викликають серйозне занепокоєння.
Британський аналітичний центр Royal United Services Institute повідомляє, що Росія в останні роки спрямувала значні ресурси на модернізацію флоту атомних підводних човнів, який є ключовим елементом її арктичної військової стратегії. Паралельно з цим, на тлі війни проти України, Москва вдосконалила свої радіолокаційні системи, безпілотні платформи та ракетні спроможності, що також мають застосування в північних широтах.
Аналітики CNN нагадують, що ще після завершення холодної війни Арктика тривалий час розглядалася як регіон потенційної співпраці між Росією та західними країнами. Створена у 1996 році Арктична рада об’єднала вісім арктичних держав і стала майданчиком для взаємодії у питаннях охорони довкілля, біорізноманіття, кліматичних змін та захисту прав корінних народів.
Певний період існували й формати безпекового діалогу. Росія брала участь у двох засіданнях Форуму начальників генеральних штабів армій арктичних країн, однак після окупації Криму у 2014 році була виключена з цього механізму. Відтоді більшість форматів співпраці було згорнуто, а відносини між Москвою та Заходом досягли найнижчого рівня з часів холодної війни після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
Подальше загострення ситуації в Арктиці відбулося після вступу Фінляндії та Швеції до НАТО у 2023 і 2024 роках. Це фактично поділило регіон на дві майже рівні зони впливу: одну під контролем Росії та іншу — під контролем Північноатлантичного альянсу.
Дональд Трамп неодноразово заявляв, що Сполучені Штати «потребують» Гренландію з міркувань національної безпеки. У своїх аргументах він посилався на зростання активності Росії та Китаю в Арктиці, стверджуючи, що Данія не має достатніх ресурсів для захисту острова від потенційних загроз.
Хоча Китай формально не належить до арктичних держав, він відкрито декларує свій інтерес до регіону. У 2018 році Пекін проголосив себе «приарктичною державою» та представив концепцію «полярного шовкового шляху», орієнтовану на розвиток арктичних морських перевезень. У 2024 році Китай і Росія розпочали спільні патрулювання в Арктиці в межах розширеної двосторонньої співпраці.
CNN підкреслює, що безпековий чинник є лише однією зі складових зростаючого інтересу до Арктики. Регіон нагрівається приблизно в чотири рази швидше, ніж середній показник по планеті, що призводить до стрімкого танення морського льоду. Це створює серйозні ризики для екосистем і традиційного способу життя місцевих громад, але водночас відкриває нові економічні можливості.
Два морські маршрути, які ще на початку 2000-х років були майже непридатними для судноплавства, нині стають дедалі доступнішими. Північний морський шлях уздовж узбережжя Росії та Північно-Західний прохід поблизу північного узбережжя Північної Америки влітку з кінця 2000-х років часто залишаються без льодового покриву.
Північний морський шлях дозволяє скоротити час перевезення вантажів між Азією та Європою приблизно до двох тижнів, що майже вдвічі швидше, ніж традиційний маршрут через Суецький канал. За даними CNN, кількість проходжень цим маршрутом зросла з кількох на рік до близько 100, а після 2022 року Росія почала активніше використовувати його для експорту нафти й газу до Китаю в умовах санкцій та втрати європейських ринків.
Північно-Західний прохід також демонструє зростання активності: якщо на початку 2000-х років через нього проходили одиниці суден, то у 2023 році було зафіксовано 41 прохід. Окрім цього, у перспективі може стати доступним і центральний маршрут безпосередньо через Північний полюс, хоча такий сценарій, за оцінками науковців, матиме серйозні кліматичні наслідки.
Окремо CNN звертає увагу на потенціал видобутку корисних копалин. Танення льоду може відкрити доступ до родовищ, які раніше вважалися недосяжними. За оцінками Геологічної служби Данії та Гренландії, Гренландія має значні запаси вугілля, міді, золота, цинку та рідкісноземельних елементів.
Водночас дослідники наголошують, що розробка цих ресурсів є вкрай складною та дорогою через віддаленість родовищ, суворі кліматичні умови, багатометровий льодовий покрив і тривалу полярну ніч. Засновник і старший науковий співробітник Арктичного інституту Мальте Хамперт назвав ідею швидкого та простого видобутку ресурсів Гренландії на користь США «абсолютно божевільною».
Попри те, що останнім часом Дональд Трамп робив акцент саме на безпекових аспектах Гренландії, його колишній радник з національної безпеки Майк Волтц у 2024 році заявляв, що інтерес адміністрації до острова значною мірою був пов’язаний із «критично важливими мінералами» та «природними ресурсами».
Раніше ми писали про те, що у Запоріжжі затримали агента ФСБ за напад на офіцера ЗСУ під час фейкового побачення
