Водночас політолог наголосив, що цей план перемоги є комплексним та системним.
Фесенко вважає, що для тиску на РФ потрібно використовувати також економічні та політичні інструменти / колаж УНІАН
Президент України Володимир Зеленський представив народу України план перемоги. Публічно відомо про п’ять пунктів плану, які містять політичний, економічний та військовий компоненти. Що означають ці пункти, та чому на Заході план розкритикували – УНІАН дізнався у Володимира Фесенка, політолога, голови правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента”.
План перемоги оприлюднили публічно. Перший пункт – запрошення України до НАТО. Наскільки це можливий сценарій у сучасних умовах?
Відразу зазначу, Зеленський сам чудово розуміє, що цей план – це програма максимум. Це не означає, що вже найближчим часом нам дадуть позитивну відповідь з усіх пунктів. На жаль, це не так. По деяких пунктах відповіді не буде відразу. Адже наші партнери на Заході банально до цього не готові.
Відео дня
Щодо НАТО – дискусія вже вийшла на новий рівень. Багато західних союзників вже припускають, що треба Україні надіслати запрошення. Однак очевидно, що членом НАТО ми можемо стати лише після завершення війни. І консенсусу навіть щодо запрошення України до НАТО поки що немає.
І сенс запрошення – щоб у нас був запобіжник проти шантажу Путіна. Він безумовно буде вимагати від нас відмовитися від ідеї вступу в НАТО. Але якщо Захід дасть це запрошення, він продемонструє, що ця тема не є підставою для обговорення й Україну чекають в Альянсі.
Ще один пункт стосується стримання. За словами Зеленського, йдеться про розміщення неядерного військового потенціалу на території України. Що він може включати?
Цей пункт напівзакритий. І, на мій погляд, це про перспективу. Зеленський достатньо абстрактно сформулював цю ідею про стримання Росії. Йдеться про розміщення неядерного військового потенціалу, який би стримував Росію від можливої агресії. Зрозуміло, що під час війни це не може відбутися. Натомість після війни це може стати одним із ключових напрямків нашої співпраці із Заходом.
Моє припущення, що йдеться, зокрема, про розміщення воєнних баз із системами ПРО – протиракетної оборони. Свого часу, на початку 2000-х років, Росія була дуже незадоволена розміщенням таких типів військ США на території східної Європи. І зараз це інструмент стримування.
Прямо про це не говорили. Але я певен, що в таємних додатках йдеться й про можливості економічного стримання, тиску на Росію. Це теж треба посилювати.
Ще один з пунктів плану на перспективу – це заміщення американських військ на території Європи. Для чого це потрібно Україні?
Це цікава ідея, оскільки це такий собі подвійний пас. З одного боку, Трампу і його команді, які просувають цю ідею виведення американських військ з Європи. А з іншого боку, це пас європейцям, які бояться, що американські війська можуть покинути континент. Адже тоді хто буде захищати Європу? І тут Зеленський каже, що ми готові стати донорами оновленої безпекової системи в Європі, тільки дайте нам перемогти.
До слова, це не наша розробка. Першоджерелом став Борис Джонсон. Він вже влітку у своїй колонці висловлював схожу ідею. Україна ж цю ідею просто розширила і додала конкретику.
Ще один з пунктів плану стосується дозволу на удари західною далекобійною зброєю по території РФ. Ми вже давно чуємо про роботу над цим, однак позитивної відповіді на це немає. Чому саме план перемоги має змінити позицію Заходу?
Тут важливо розуміти, не все, що запропоновано – буде відразу прийнято на Заході. І щодо НАТО, і щодо далекобійної зброї. Але за певних обставин, наприклад, якщо Росія піде на нову хвилю ескалації проти України, це можливо. Як варіант – застосування північнокорейських військ на території України на боці РФ. Тоді Захід має щонайменше попередити Путіна. Що якщо буде нова хвиля ескалації в Україні, то ми даємо цей дозвіл. Однак, цілком можливо, що цей дозвіл і так буде наданий. І про нього не будуть навіть інформувати.
До того, як привезти план в Україну, Зеленський презентував його в Європі та США. Й велика кількість західних ЗМІ повідомили, що там план перемоги сприйняли неоднозначно. З чим це пов’язано?
Річ у тому, що багато партнерів звернули увагу лише на окремі пункти. Як от запрошення до НАТО чи далекобійна зброя. Щодо НАТО очевидно, що не буде швидкої відповіді. Тут не може Байден чи новий президент США одноосібно нас запросити в НАТО. Це має бути колективне рішення саміту. Консенсусу поки що немає. Але ми бачимо, що ситуація поступово змінюється.
Але не можна зводити весь цей план до одного чи двох пунктів. Це неправильно. Він комплексний. Навіть кожен пункт – це, фактично, розділ. А в кожному розділі є набір своїх позицій. І частину позицій на Заході підтримують, частину поки що ні.
На Заході дуже спрощено підійшли до оцінки цього плану. Вони психологічно ще не готові до таких рішень. Але Зеленський максималіст. Він завжди так діяв, весь час війни. Він ставить максимальну планку і поетапно дотискає наших партнерів. Ми бачили це вже на прикладі танків, систем ППО, авіації. Спочатку завжди було “ні”, які потім перетворювалися на “так”.
То ж перше – не беруть до уваги комплексність цього питання і беруть до уваги лише окремі пункти. А друге – мені здається, що частина критиків хоче зовсім іншого. Не плану перемоги, вони хочуть погодження Зеленського на умови миру від Путіна. Вони такого прориву хочуть. Але Україна такого не хоче.
Якщо узагальнювати презентований план перемоги, то про що він?
Важлива риса цього плану – це те, що він комплексний, системний. Він стосується різних напрямків. Як оборонних, безпекових питань, так само й економічних і політичних. І ключова ідея – це сила. Щоб зупинити Путіна, змусити його до миру, Захід повинен продемонструвати силу.
І так, вони це можуть зробити через підтримку України. А саме, щоб ми могли перенести війну на територію ворога. Це один із ключових меседжів плану перемоги. І саме для цього потрібен дозвіл на удари по території РФ й узагалі посилення нашого військового потенціалу.
Це потрібно для того, щоб примусити Путіна до завершення війни. Чим вищою буде ціна війни для Росії, тим скоріше Путін буде думати про мирні перемовини. Сам по собі він цю війну не припинить. Однак, для тиску на Путіна треба використовувати й економічні й політичні інструменти.
Водночас варто розуміти, що назвати це планом перемоги України над Росією доволі складно. Це радше наша пропозиція партнерам – що треба зробити, аби зупинити війну. А це треба зробити лише силу. І тут є лише два інструменти – посилення України та тиск на Росію.
Тут важливий сам вплив на Росію та посилення України. Щоб ми вийшли на нову хвилю перемовин з Росією на більш потужних позиціях. Це і є ключова ідея.
