Інтерв'ю
Доктор політичних наук Анастасія Фомічева розповіла УНІАН, чи варто дивуватись результатам парламентських виборів у Франції, і як на допомогу Україні впливатимуть нові сили – ультраправі та ультраліві.
Результати виборів у Франції залишають багато запитань. Ультраправі, “Національне об’єднання” здавалися фаворитом, але їхня перемога обіцяла безліч неприємних сценаріїв для України. Марін Ле Пен поставила на чолі партії Джордана Барделла – молодого політика, не поміченого у прямих зв’язках з росіянами, але не позбавила свою політсилу підозр у проросійській позиції.
Чинному президенту Франції Емануєлю Макрону, який після провалу своєї партії на виборах у Європарламент об’явив про дострокові парламентські вибори в країні, довелося співпрацювати з лівими, які об’єднались у блок “Нового народного фронту”. Врешті, саме цей блок став переможцем, партія президента – друга, Ла Пен посіла третє місце.
Але на що тепер чекати українцям? Лідер ультралівих сил Жан-Люк Меланшон здається втіленням кошмарів. Французи назвали його погляди “червоно-коричневими”. Ми ж могли його запам’ятати тим, що він підтримав російську анексію Криму, критикував європейські санкції проти Росії, виступив проти постачання зброї до України…
Відео дня
Про те що відбувається у Франції і чи можна Україні розраховувати на продовження підтримки від такого вагомого партнера, УНІАН розповіла політолог, доктор політичних наук Анастасія Фомічева. Вона народилась у Києві, але довгий жила і навчалась у Франції. Зокрема, закінчила Університет Париж 1 Пантеон Сорбонна (Франція). Пізніше Університет Оттави (Канада). З початком повномасштабної війни активно займалась волонтерством, є парамедиком медичного добровольчого батальйону “Госпітальєри”.
Анастасія, чи стали результати парламентських виборів сюрпризом для французів?
Всі ці три тижні були дуже сильні побоювання, що Макрон просто віддасть ключ від влади праворадикальним силам. Але напередодні другого туру ми вже очікували, що, завдяки зняттю кандидатів від лівих сил або від партії Макрона, партія Ле Пен (під головуванням Джордана Барделла) набере менше голосів, отримає менше місць у парламенті.
Всі ці три тижні були дуже сильні побоювання, що Макрон просто віддасть ключ від влади праворадикальним силам / фото European Union
В округах, де було три кандидати — один від ультраправих, один від “Нового народного фронту” (блок французьких лівих політичних партій, — УНІАН) та один від партії Макрона – використовували технологію, щоб перемогти ультраправих. Вона полягала в тому, що кандидат, якій, згідно з опоросами набирав менше голосів, відмовлявся від участі у виборах. Щоб той, хто залишився, набрав більше голосів.
Чого можна очікувати від таких результатів? Як може змінитися внутрішня та міжнародна політика Франції?
Ще рано про це говорити, ми не знаємо, хто буде в уряді. “Новий народний фронт” – це блок різних людей з різних партій. Ми знаємо, чого вони не хотіли — щоб ультраправі виграли. Але ми точно не знаємо, чого вони хочуть.
Під час останніх виборів ліві зібрали разом людей з дуже різними поглядами на міграцію, імміграцію, зовнішню політику. Наприклад, у “Новому народному фронті” є такий дуже проукраїнський політик – Рафаель Глюксманн. Він був обраний членом Європарламенту. Він весь час каже, що потрібно більше підтримки для України. Але є також і люди з більш скептичними поглядами, які намагаються зупинити цю тенденцію.
Ви маєте розуміти, що “Новий народний фронт” — це коаліція існуючих партій, і крайні ліві не є серед них найбільшою групою. Але й ультраправі лише на третьому місці в новому парламенті. Тому я думаю, що в найближчому майбутньому не буде великих змін.
Ультраправі здобули лише третє місце в новому парламенті Франції / фото REUTERS
Добре, а якщо конкретніше, приміром, чи зміниться щось в питанні постачання французької зброї в Україну?
Якщо питання про зброю, яка має бути відправлена в Україну по вже затвердженому графіку, то ні. Все буде зроблено згідно з домовленостями. У майбутньому у парламенті можуть бути спроби блокувати надання військової допомоги. Буде деякий опір, але не думаю, що його буде достатньо, щоб повністю все змінити.
Проте можна спрогнозувати, що новий парламент не підтримає Макрона щодо відправки французьких військових до України. Французьке суспільство зараз очікує більше уваги до внутрішніх питань.
Якщо говорити про внутрішні питання, то одна з чіпляючих тем – міграційна політика. Чого очікувати українцям, які перебувають у Франції під тимчасовим захистом? Чи може щось змінитися щодо них?
Знов-таки, повторюсь: я не думаю, що будуть великі зміни в наступні місяці. Але треба розуміти, що допомога українським біженцям насправді не буде постійною. Зміни в міграційній політиці стосуються не лише України, соціальні виплати у Франції скорочують час від часу.
Повернімося до переможців парламентських перегонів. Крайні ліві за останні роки зробили багато заяв, після яких в Україні їх сприймають як відкрито проросійську силу. Чи під час виборчої кампанії була інформація про те, що їх фінансує Кремль?
Росія спонсорує ультраправі партії в Європі та Франції вже 20 років. На відміну від ультраправих, я не впевнена, що у крайніх лівих є прямі фінансові зв’язки, що Росія спонсорувала їх напряму. Крок Макрона щодо позачергових виборів був дуже швидким і несподіваним. Не знаю, чи мали вони час дійсно щось організувати.
Але Жан-Люк Меланшон часто бував у Москві, він брав участь у церемоніях на 9 травня. Були відео, як він гордо прогулювався вулицями російської столиці. У 2022 році він критикував постачання зброї для України… Так, під час повномасштабної війни він став обережнішим у своїх словах, але не змінив своєї позиції. Не знаю, чи всі в його партії дотримуються тієї ж лінії, але, безумовно, крайні ліві ідеологічно близькі до Росії. Вони близькі до російської ідеології щодо “антиамериканського імперіалізму”.
Росія спонсорує ультраправі партії в Європі та Франції вже 20 років / фото ua.depositphotos.com
Як ви вважаєте, чому в поточному році шалену підтримку і в Європі загалом, і у Франції зокрема отримали ультраправі сили?
Треба сказати, що у 2017-му у парламенті були лише 8 ультраправих депутатів. Два роки тому – 89. Після цих виборів вони отримають – 143 голоси. Це неймовірний прогрес – з 8 до 143. І він, у тому числі показує, що люди незадоволені політикою Макрона.
У 2017-му були “жовті жилети”, масові протеси (рух розпочинався з питань рівня життя, цін на паливо та податків, але поступово з’явилися й вимоги відставки президента, – УНІАН). Зауважу, що тоді російські спецслужби підтримували “жовтих жилетів”. Ковід припинив цей рух, але з’явилось дуже велике незадоволення комунікацією уряду з французами (треба одягати маску, не треба?), дуже жорсткими карантинним правилами, відсутністю повної інформації про вакцини, про побічні дії. Політика президента змінювалась, французи перестали розуміти, куди все йде…
Натомість популістські лозунги ультраправих залишались незмінними, вони пропонують “прості рішення”. Молодь хоче впевненості та голосує за ультраправих ще й тому, що лідером “Національного об’єднання” став Джордан Барделла. Він дуже молодий для політика, йому 28 років, і він спілкується з молоддю їх мовою.
Чи правильно я зрозумів, що Ле Пен з однопартійцями не змінили погляди навіть під час повномасштабної війни?
Вони намагаються пом’якшити риторику, але ідеї не змінилися. Вони мають дуже расистську позицію щодо іноземців, і вважають, що Україна має отримувати менше допомоги. В основному, вони вважають, що війна — це не проблема Франції.
Що скажете про зв’язки Ле Пен з Москвою?
Відомий факт, що Ле Пен у 2014-му отримувала гроші для своєї передвиборчої компанії від російського банку (офіційно це був кредит у 9 мільйонів євро, — УНІАН). Зараз ми не маємо нової інформації про прямі зв’язки. Однак серед помічників кількох правих і ультраправих депутатів є громадяни Росії, які також мають французькі паспорти, або мають особисті зв’язки з Росією.
І це ніяк не впливає на її підтримку цієї політичної сили серед французів?
Французи лише починають розбиратись з тим, що ми знали ще десять років тому. Вони лише зараз починають розуміти, яким може бути вплив російської дезінформації. Москва поки що використовує страхи європейців для своїх цілей.
Влад Абрамов