Верховна Рада України схвалила законопроєкт №13533, ініційований Президентом Володимиром Зеленським, що спрямований на посилення незалежності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). За відповідне рішення проголосували 331 народний депутат, повідомляє FBC.net.ua.
Причиною термінового розгляду ініціативи стали положення нової редакції Кримінального процесуального кодексу, ухваленої парламентом 22 липня, які можуть зашкодити стабільному функціонуванню антикорупційної системи держави. Закон гарантує захист НАБУ та САП від впливів держави-агресора, закріплює процесуальну самостійність САП та вводить нові механізми контррозвідки.
У документі передбачено обмеження на втручання в діяльність детективів НАБУ. Генеральний прокурор отримає право надавати вказівки лише за виключенням підрозділів НАБУ, а повноваження змінювати апеляційні чи касаційні скарги залишаються за керівництвом САП. Закон також дозволяє передавати справи від Бюро економічної безпеки (БЕБ) іншим слідчим органам у разі його неефективності, однак розслідування НАБУ не підлягають передачі, крім випадків їхньої повної неспроможності.
Передбачено відповідальність для керівників слідчих органів за невиконання вказівок прокурорів, окрім справ, якими займаються детективи НАБУ — вони підзвітні лише прокурорам САП. Водночас оперативні підрозділи СБУ, Нацполіції, ДБР, БЕБ та інших правоохоронних структур діють за письмовими дорученнями слідчих або прокурорів, а підрозділи НАБУ — виключно за вказівками детективів чи прокурорів САП.
Прокурори САП матимуть право визнавати справи підслідними НАБУ у випадках, коли йдеться про значну шкоду правам людини або інтересам держави. Також передбачено, що справи, у яких виявлено порушення працівниками НАБУ (крім керівництва), розслідуватимуться самими детективами НАБУ.
У разі спору щодо підслідності справ, рішення ухвалюватиме прокурор вищого рівня. Якщо йдеться про справи НАБУ — вирішення за генеральним прокурором або очільником САП, щодо БЕБ — виключно за генеральним прокурором.
Закон дозволяє проникнення до житла без судового рішення лише у випадках порятунку осіб або негайного затримання. Також встановлюється, що закриття справи щодо однієї особи не зупиняє розслідування загалом. Строк досудового розслідування може бути подовжений до 12 місяців за рішенням слідчого судді.
Домовленості про визнання винуватості в межах справ НАБУ відбуватимуться лише за погодженням із керівництвом САП. Визначено окрему процедуру проваджень щодо високопосадовців, включаючи директора НАБУ та прокурорів САП — повідомлення про підозру їм може надходити лише від генерального прокурора або керівника САП.
Гарантується незалежність прокурорів САП: генеральний прокурор та його заступники не зможуть втручатися в їхню діяльність. Адміністративні акти щодо роботи САП видаються тільки за узгодженням із її керівником.
Окремим блоком закону передбачено перевірки доброчесності та лояльності працівників НАБУ, САП, БЕБ, ДБР, Нацполіції та Офісу генерального прокурора. Раз на два роки ці органи мають проводити поліграфічні перевірки співробітників з доступом до державної таємниці — за методикою, погодженою з СБУ. Протягом шести місяців з моменту набрання чинності закону СБУ має здійснити перевірку всіх таких працівників на предмет можливої співпраці з державою-агресором.
Закон також зобов’язує Офіс генпрокурора та Мін’юст активізувати процес повернення осіб, які переховуються від правосуддя за кордоном. У разі потреби має бути подано проєкт змін до законодавства для підвищення ефективності екстрадиції.
Законопроєкт скасовує низку положень, що надавали генеральному прокурору надмірні повноваження щодо визначення складу прокурорських груп, передачі повноважень іншим прокурорам та особливого порядку провадження щодо високопосадовців. Це має на меті усунути ризики адміністративного тиску на розслідування справ щодо корупції на найвищому рівні та гарантувати рівність усіх перед законом.
Раніше ми писали про те, що Верховна Рада розгляне президентський законопроєкт щодо НАБУ 31 липня.
