Наразі закон про ратифікацію Статуту ще не набуває чинності, адже залежить від ухвалення ще одного закону.
Україна ратифікувала Римський статут / ілюстрація УНІАН
Україна стала 125-ю державою-членом Міжнародного кримінального суду (МКС), заснованого в Гаазі в 2002 році. Президент Володимир Зеленський 15 серпня подав у Раду законопроєкт про ратифікацію Римського договору, основоположного тексту юрисдикції, створеної 1998 року для переслідування винних у геноциді, злочинах проти людяності, військових злочинах і агресії. Ратифікація документа була одним із зобов’язань України для майбутнього вступу до ЄС.
До останнього часу частина українських військових виступала проти будь-якого приєднання до договору цього суду через побоювання, що сама стане об’єктом переслідування у зв’язку з війною, розв’язаною Росією з 2014 року. Водночас, Євросоюз, всі члени якого ратифікували договір, дедалі більше наполягав на цьому. “Усі ці забобони про те, що це якось зашкодить самій Україні, – це забобони і нічого більше”, – заявляв міністр закордонних справ Дмитро Кулеба ще у 2023 році, готуючи підґрунтя для ухвалення Статуту.
Очікується, що ратифікація Римського статуту стане сигналом прихильності України до європейських цінностей і прагнення стати невід’ємною частиною ЄС, а також дасть Україні більше можливостей для покарання російських злочинців.
Відео дня
Імунітет на сім років
Щоб зрушити справу з мертвої точки, Україні довелося знаходити лазівки в статтях Римського статуту. Так, ст. 124 дозволяє будь-якому українцю, цивільному чи військовому, бути звільненим від переслідування МКС за воєнні злочини: з моменту ратифікації протягом семи років Міжнародний кримінальний суд не буде розглядати справи, пов’язані з громадянами України. Документ у парламенті було ухвалено саме з таким застереженням.
Член Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Марина Бардіна зауважила, що з ратифікацією Римського статуту відтерміновується “можливість будь-яких переслідувань для наших військових на наступні сім років”.
Це не унікальна практика: через аналогічний шлях пройшла Франція, яка побоювалася, що її миротворчі місії можуть опинитися в прицілі МКС. Країна внесла 124 статтю під час переговорів, що передували прийняттю Римського договору в липні 1998 року. На сьогоднішній день лише Франція і Колумбія посилаються на цю статтю. Україна послідувала їхньому прикладу.
Навіщо Україні Римський статут
За словами Бардіної, з цією ратифікацією Україна має і права, а не лише обов’язки перед судом:
“Тепер ми можемо мати доступ до цільового фонду Міжнародного кримінального суду з допомоги потерпілим. Ми можемо претендувати на представлення України суддею в кримінальному суді. Ми будемо брати участь у виборі інших суддів Міжнародного кримінального суду”
Серед іншого, додала Бардіна, скоро буде період, коли можна буде вносити правки до Римського статуту, і Україна вже також зможе пропонувати свої зміни до тексту. Не виключено, що порушуватиметься питання розширення повноважень МКС щодо розслідування воєнних злочинів, злочинів агресії, проти людяності та геноциду.
Водночас голова Комітету ВР з питань зовнішньої політики Олександр Мережко зауважив, що це “колосальний крок на шляху до справжнього міжнародного правосуддя”.
“На сьогодні Міжнародний кримінальний суд є, можна сказати, єдиним міжнародним правовим механізмом, міжнародним судовим органом, завдяки якому ми маємо шанс і надію притягнути до відповідальності російських воєнних злочинців. Тобто це крок до справжнього міжнародного правосуддя”, – сказав депутат.
Варто відзначити, що стаття 124 також поширюється на осіб, які вчинили воєнні злочини на території України, незалежно від їхнього громадянства, а отже, застосовуватиметься до російських солдатів. Однак це матиме незначний вплив: Україна зберігає свою здатність переслідувати російських воєнних злочинців у своїх судах відповідно до свого законодавства, а стаття 124 почне застосовуватися лише після того, як Україна офіційно стане членом МКС, тобто через три місяці після того, як вона подасть ратифікований текст, ухвалений парламентом, до Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку. Після цього Україна зможе ставити питання на порядок денний Асамблеї держав-учасниць, мати свого суддю та брати участь у роботі суду.
Що депутати відповідають на застереження
На запитання УНІАН, в чому полягають застереження низки депутатів, враховуючи, що передбачене семирічне відкладення вступу в дію Римського статуту для українських військових, і чи можна буде в судовому порядку розбиратися з українськими військовими за якісь їхні дії в минулі роки, Олександр Мережко зазначив, що Україна вже погодилася на відповідну юрисдикцію:
“І ризики притягнення до відповідальності завжди існують. Але вони мінімізовані. В тому числі, завдяки статті 17-та Римського статуту, де чітко говориться про те, що Міжнародний кримінальний суд розглядає тільки ті справи, коли національна система правосуддя не функціонує: не хоче або не може притягати до відповідальності. Тобто це вже знімає це питання. Далі – мораторій на сім років – це також додаткова гарантія.”
Він також додав, що “коли ми постійно наголошуємо на тому, що ми боїмося, що можуть притягати до відповідальності, – це у деяких наших партнерів створює хибне враження, що ми вчиняємо порушення міжнародного гуманітарного права”.
“Насправді це не так. Ми намагаємося максимально дотримуватися міжнародного гуманітарного права і взагалі міжнародного права”, – зазначив парламентар.
Які вбачаються ризики для українських військових через Римський статут
Секретар Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко на запитання УНІАН щодо того, в чому полягають ризики та проблеми з Римським статутом в контексті українських військових, що означає 7-річний перехідний період, і за який період потім, наприклад, росіяни зможуть подавати до суду на українських військових, наголосив, що є багато питань, які потрібно було перед голосуванням проговорити в парламенті.
“Коли ми щось подібне голосуємо під час агресії, [треба мати на увазі, що] жодна країна світу під час такої агресії не ратифікувала Римський статут. Тому тут треба бути дуже обережними і вичитувати кожну норму. Щоб у нас не вийшло так, що після війни, після нашої перемоги наші військові можуть бути змушені доводити, що вони не є військовими злочинцями”, – зауважив він.
Костенко пояснив, що законодавство Римського статуту вимагатиме, аби всі військові злочини або злочини з ознаками військових, були розслідувані національним законодавством.
“Тому тут навіть хтось просте скаже: “Ми вбачаємо в цьому злочин”, і ми змушені будемо це розслідувати. І військові, які сьогодні нас захищають, будуть вимушені доводити в судах, після того, як воювали за країну, що вони не злочинці, а захисники України”, – сказав депутат.
На запитання, чи може це законодавство мати зворотну силу дії, він зауважив, що воєнні злочини не мають строків давності.
Парламентар також нагадав, що Росія наразі не є членом МКС, але є “механізми, які вони можуть використовувати через інші країни, просто маючи там своїх союзників, або країни, які їм співчувають, або на які вони мають вплив”.
“Вони можуть через них робити так, щоб підсвічувати якісь моменти, які, на їхню думку, можуть бути злочинами… Навіть будуть розуміти, що це не буде мати якогось вироку, але те, що людина, яка сьогодні воює, а завтра 10 років буде доводити, що вона не є військовим злочинцем, – це теж може нести за собою такий поганий морально-психологічний фактор”, – наголосив Костенко.
На запитання щодо набрання чинності законом про ратифікацію Римського статуту (адже передбачається, що він набирає чинності одночасно із законом про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, пов’язаних зі Статутом – УНІАН), Костенко зауважив, що такий законопроєкт зареєстровано, але невідомо, коли саме ВР розгляне його.
Мережко ж пояснив, що в цьому другому законопроєкті йдеться про імплементацію норм міжнародного договору в національне законодавство. Йдеться, зокрема про термінологію. Депутат сподівається, що цей законопроєкт буде розглянуто якомога швидше.
Справи МКС проти Росії
МКС уже займається розслідуванням справ, пов’язаних із війною в Україні. Суд виписав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна, секретаря Ради безпеки Росії Сергія Шойгу, главу Генерального штабу Валерія Герасимова, і ще кількох людей.
З березня 2023 року главі російської держави висунуто звинувачення у воєнних злочинах за депортацію українських дітей до Росії та насильницьке переміщення дітей на окупований Донбас.
Москва не визнає юрисдикцію суду і заперечує причетність до військових злочинів і злочинів проти людяності.
