Парламентарі вбачають в законі як позитивні, так і негативні сторони, але зауважують, що український дубляж через нього не постраждає.
В’ятрович розкритикував закон про англійську мову / колаж УНІАН, фото УНІАН, ua.depositphotos.com
Верховна Рада ухвалила закон про статус англійської мови в Україні. Народні депутати Євгенія Кравчук та Володимир В’ятрович, які є членами Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, розповіли подробиці про зміст документу.
Так, Кравчук, яка є заступницею голови фракції “Слуга народу”, зауважила, що в законі передбачені різні перехідні періоди для різних статей.
“Що стосується прийняття на роботу в державному секторі. По-перше, там є визначені категорії. Якщо говорити про районні і обласні державні адміністрації, то йдеться про керівників та їхніх заступників. І термін впровадження – це два роки після закінчення воєнного стану. І йдеться не про переатестацію усіх, а лише при прийнятті на роботу… Якщо говорити про прокурорів, вищий керівний склад Нацполу, Митниці, то там термін ще більший – це чотири роки після закінчення воєнного стану”, – пояснила вона.
Відео дня
Водночас деякі речі законом впроваджуються незалежно від воєнного стану, зокрема це “більше англійської мови в дитячих садочках”. “З вересня 2026 року усім дітям в садочках буде викладатися англійська мова”, – сказала Кравчук і додала, що для молодших дітей це буде організовано у вигляді гри.
Серед іншого, законом запускається дублювання англійською мовою на автовокзалах, залізних вокзалах та в аеропортах, а також на табличках в самому транспорті.
“Ми тут пом’якшили, щоб, наприклад, якась маршрутка в селі, яке не має туристичної привабливості, – перевізник цим не займався”, – додала депутат.
Так, за її словами, для туристичної галузі це великий плюс, адже англійською дублюватимуться вказівники в музеях; протягом двох років мають з’явитися описи експонатів англійською мовою.
“Що стосується екстреної медичної допомоги. Звичайно, що лікарі не будуть англійською мовою постійно працювати з цим іноземцем… Це екстрена медична допомога. Людину привозять до лікарні. Що перше запитує лікар? Чи у вас є якась алергія, чи у вас є якісь хронічні захворювання. Так от, на цьому базовому рівні лікар – або сам, або з перекладачем, або з гугл-перекладачем – зможе порозумітися. І йдеться також про тривалий термін впровадження. Для екстреної допомоги – це чотири роки після закінчення воєнного стану. А просто, щоб викликати “швидку” і сказати англійською “мені погано, я там-то, там-то, приїдьте” – це два роки після воєнного стану”, – пояснила Кравчук.
Крім того, стосовно кіноіндустрії та кінотеатрів парламентар нагадала, що “зараз діє квота – 90% українською і 10% – мовами оригіналу, інші мови”. “Ця квота не змінюється. Тобто жодних змін в закон про мову не вноситься”, – сказала вона.
Своєю чергою, В’ятрович (фракція “Європейська солідарність”) зауважив, що має дещо іншу позицію щодо цього закону. “По-перше, вважаю саму ідею цього законопроекту хибною і досить дивною. Зважаючи на те, що якісь спеціальні законопроекти про особливий статус англійської мови в світі є лише в тих країнах, які свого часу були британськими колоніями. Тобто це здебільшого країни Африки і частина Азії”, – сказав він.
Він висловив думку, що просування, популяризація та вивчення англійської мови вирішуються не законом, а часовими, кадровими та фінансовими ресурсами.
“На жаль, ми обрали, на мою думку, абсолютно хибний шлях, який говорить радше про якісь показові речі, а не про те, щоб зробити справді англійську мову більш популярною і зробити можливості її вивчення значно кращими”, – зазначив В’ятрович.
Зокрема, стосовно вимоги до лікарів “швидкої” знати англійську мову, він зауважив, що така вимога не означає, що вони “отримають можливості знати цю англійську мову”.
“Більш того, мені здається, що це навпаки погіршить можливості надання медичної допомоги, коли бригада не зможе виїхати на виклик, тому що в її складі не буде людини, яка знає англійську мову. Відтак, це буде просто прямим порушенням цього закону”, – сказав депутат.
Крім того, В’ятрович зауважив, що в цьому законі немає “небезпечної ініціативи, яка була закладена в нього з самого початку, яка передбачала фактично повну ліквідацію україномовного дубляжу”. “Ще на рівні Комітету ми усунули цю проблему… Законопроект, який сьогодні проголосували, не є загрозою для україномовного дубляжу”, – підкресли він.
Говорячи про “негативне”, що з’явилося в цьому законі, депутат зазначив, що там є “дивна поправка”, яка передбачає компенсацію кінотеатрам за демонстрацію фільмів англійською мовою.
“Згідно чинного законодавства, передбачено, що 10% фільмів в кінотеатрах може демонструватися в оригіналі, в тому числі, англійською мовою. Як говорять самі кінотеатри, ця квота 10-відсоткова ніколи не виконувалася. Тобто близько 1% насправді використовується цієї квоти самими кінотеатрами. Тому досить дивною є спроба, стимулюючи пропозицію, тобто даючи кошти кінотеатрам, спровокувати підвищення попиту. Я думаю, що цього не станеться. Я думаю, що, на жаль, це обернеться в те, що кінотеатри будуть просто отримувати кошти за порожні зали”, – сказав парламентар.
Так, зазначив В’ятрович, “особливої користі” від закону він не бачить, а бачить його “показово політичним проектом”.
Ухвалення закону про англійську мову
Як повідомляв УНІАН, раніше сьогодні, 4 червня, Верховна Рада України ухвалила закон про статус англійської мови в Україні. Як зазначив народний депутат від “Голосу” Ярослав Железняк, “за” в цілому за закон №9432 було 236 голосів депутатів.
Парламентар зауважив, що законом закріплюється статус англійської мови як однієї з мов міжнародного спілкування в Україні. Також закон визначає категорії посад, кандидати на які зобов’язані володіти англійською мовою; унормовує особливості застосування англійської мови в роботі органів влади, органів місцевого самоврядування, у сферах освіти, культури, транспорту, охорони здоров’я тощо.
“Була дискусія по правці №336 (внесена за день до ухвалення закону), яка передбачає бюджетну підтримку для кінотеатрів за демонстрування англомовних фільмів. Вона була підтримана (226)”, – написав Железняк.
