Мовний закон України не розповсюджується на приватне спілкування, підкреслив омбудсмен.
Тарас Кремінь розповів про наступальну українізацію в Україні / колаж з фото УНІАН (Янош Немеш) та “Українська правда”
На зміну лагідній українізації в нашій країні прийшла наступальна українізація.
Лагідна українізація була першим етапом виконання закону про мову, – раніше влада не могла впливати, наприклад, на деякі медіа, оскільки у в повному обсязі не працювала стаття закону щодо обов’язковості мови у сфері культури й не можна було тиснути на сферу обслуговування, а зараз цього немає, розповів мовний омбудсмен Тарас Кремінь під час інтерв’ю “Українській правді”.
Співбесідник зазначив, що тепер влада має інструменти та важелі моніторингу, контролю й покарання за недотримання мовного закону кожного із суб’єктів господарювання.
Відео дня
Кремінь додав, що зараз української мови стало більше всюди, у тому числі й у сфері обслуговування:
“Наступальна українізація передбачає суворий контроль за дотриманням мовного закону в усіх без виключення сферах суспільного життя на території України”.
За його словами, з початку повномасштабного вторгнення РФ рекордне число українців в окремих сферах перейшло на спілкування українською. Кремінь додав, що люди частково продовжують спілкуватися недержавною мовою у приватному спілкуванні, але це не заборонено законом.
“На побутове спілкування закон не поширюється. Для того, щоб у домашньому спілкуванні української мови стало більше, треба, щоб у визначених законом сферах українська була максимально захищеною”.
У центрі уваги мовний закон України – що повідомлялося
Нагадаємо, Верховна Рада України у квітні 2019 року ухвалила закон про мову, окремі положення якого поступово набували чинності.
Зокрема, законом передбачено, що у сфері обслуговування має використовуватися держава мова, однак персонал може переходити й на інші мови, якщо про це попросить клієнт. Крім того, ЗМІ також мають публікувати інформацію українською. За порушення мовного закону запроваджено штрафи.
Влітку 2024 року соціологічна служба Центру Разумкова поділилася результатами дослідження щодо мови. За відомостями соціологів, за межами дому (на навчанні чи роботі) спілкуються лише рідною мовою чи переважно нею 72% опитаних (торік таких людей було 65%, а у 2015-му – 46%).