Запроваджується кримінальна відповідальність за злочини проти людяності.
В Україні реформують підходи до покарання воєнних злочинців / фото facebook.com/MinistryofDefence.UA
Верховна Рада України підтримала президентський законопроект, яким вносяться зміни в кримінальне законодавство у звʼязку з ратифікацією Римського статуту. Про це повідомив народний депутат України Ярослав Железняк.
“Рада схвалила в цілому 11484 щодо внесення змін в кримінальне законодавство у звʼязку з ратифікацією Римського статуту”, – написав він у Telegram.
При цьому зазначив, що за нього проголосувало 228 народних депутати.
Відео дня
Відповідно до закону, командири нестимуть відповідальність за воєнні злочини своїх підлеглих, навіть якщо вони не скоювали їх особисто, але знали про них та ігнорували їх.
З метою імплементації статті 28 Римського статуту законом доповнено Кримінальний кодекс України новою статтею 31-1, яка встановлює кримінальну відповідальність військових командирів за злочин, передбачений статтями 437–439, 442, 442-1 за:
Кримінальний кодекс України доповнено новими статтями, що визначають кримінальну відповідальність за злочини, що підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, зокрема, за злочини проти людяності.
Законом передбачено покарання за геноцид, зокрема, за заподіяння психічного розладу з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи.
Україна ратифікувала Римський статут
Як повідомляв УНІАН, проект Закону “Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв’язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього” (реєстраційний номер 11484) вніс президент України Володимир Зеленський до Верховної Ради України 15 серпня 2024 року.
21 серпня 2024 року Верховна Рада України ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду та поправок до нього. Це рішення підтримав 281 народний депутат.
Частина українських військових виступала проти будь-якого приєднання до договору цього суду через побоювання, що сама стане об’єктом переслідування у зв’язку з війною, розв’язаною Росією з 2014 року.
Документ у парламенті було ухвалено саме із застереженням, що відтерміновується можливість будь-яких переслідувань для наших військових на наступні сім років.
