За його словами, новий закон дає можливість для медіа не проходити всю судову процедуру у разі позову.
Нардеп Ярослав Юрчишин пояснив, як працюватиме закон / фото Александр Синица
Верховна Рада ухвалила новий закон, який трохи корегує роботу ЗМІ. Попри повідомлення в Мережі, жодних вимог до засобів масової інформації стирати коментарі користувачів під матеріалами в ньому не було. Як передає кореспондент УНІАН, про це під час брифінгу сказав Ярослав Юрчишин, народний депутат від “Голосу”, голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова.
Відповідаючи на запитання щодо відповідальності ЗМІ за коментарі читачів під матеріалами та нового закону про це, він пояснив, що зараз існує процедура, коли до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення або до суду звертається позивач із тим, що ЗМІ розмістило матеріал, який порушує законодавство про медіа.
Відповідно, Нацрада може зробити припис, що з цим матеріалом потрібно робити. “Якщо це коментарі чи немодерована частина, може рекомендувати зняти даний коментар. І, в принципі, цим питання вичерпується. Якщо ж матеріал не знімається, ЗМІ поділяє коментар чи позицію користувача, відповідно, далі запускається судовий процес, в якому позивач вже має довести, що це позиція ЗМІ”, – сказав депутат.
Відео дня
За його словами, дуже часто, коли “справді є маніпулятивний матеріал, яким намагаються шановане ЗМІ використати, фактично підставити, ЗМІ, звісно, йде на зняття такого матеріалу”.
“Що ми на запит, в першу чергу, регіональних медіа зробили? Ми розширили можливість підстав для зняття матеріалу судовим рішенням. Тобто, якщо слідчий, після того, як позивач сплатив судовий збір, надав факти, слідчий ці факти перевірив, пішов до слідчого судді і справді фіксує, що є розміщений матеріал, який порушує закон про медіа, слідчий суддя може зробити припис до медіа з проханням зняти цей матеріал. І в медіа є три дні для того, щоб відреагувати. Так само як зараз – на рекомендацію Нацради”, – сказав Юрчишин.
Він пояснив, чому для ЗМІ важливо мати такий механізм. За його словами, за іншим методом, якщо позивач не йде до Нацради, а йде відразу до суду, то ЗМІ вже в суді має доводити, що “це було розміщено на немодерованій частині медіа”.
“Ви витрачає час, ви, радше за все, змушені наймати юристів і тому подібне. Ми, навпаки, спрощуємо механізм і даємо можливість ще до судового розгляду, в процесі, власне, фіксації судом наявності порушення, вам на це відреагувати. Так, як ви будете вважати за потрібне. Жодних вимог стирати коментарі, як це намагаються подати, немає”, – наголосив парламентар.
Голова комітету наголосив, що “нічого нового в даному варіанті закон не пропонує”, а просто дає можливість “не витрачаючи час, діяти так само як за запитом до Нацради”.
“Тобто це захист ЗМІ від потреби витрачати час, гроші на юристів, коли факт, власне, порушення закону про медіа зафіксований судом”, – сказав він.
Юрчишин розповів, що вже були випадки, коли позивач звертався не до Нацради, а до суду, і медіа в суді мало доводити, що “це коментарі, ми за них не несемо відповідальності”.
“Звісно, медіа вигравало. Це логічно. Але втрата часу і грошей – зафіксовано. Ми намагаємося в цьому захистити”, – зазначив депутат.
Крім того, розповів він, новим законом розширюються можливості не відповідати не лише за пряме цитування слів чиновника, а й за дослівний переказ його слів непрямою мовою. За словами Юрчишина, подібні позови також були і медіа у таких справах переважно виграють, але витрачається час.
“В нашому законі, за запитом медіа, ми лише додали правову процедуру через суд, щоб не проходити всю судову процедуру, а на етапі першого рішення слідчого судді, звісно, якщо ви погоджуєтеся з цим рішенням, і не готові далі юридично захищати свою позицію, тобто свого коментатора, в принципі, щоб це можна було зняти”, – підсумував Юрчишин.
Робота Верховної Ради: останні новини
14 січня ВР ухвалила Закон про внесення змін до деяких законів України щодо посилення деяких гарантій діяльності медіа, журналістів та громадян на доступ до інформації (№11321).
Як повідомляв УНІАН, раніше у ВР підготували нову версію законопроєкту про відповідальність за публікацію даних з реєстрів. У пояснювальній записці у початковій версії законопроєкту зазначається, що його було розроблено з метою встановлення кримінальної відповідальності за несанкціоноване втручання, збут або розповсюдження інформації, що оброблюється в публічних електронних реєстрах та посилення кримінальної відповідальності під час дії воєнного стану за кримінальні правопорушення у сфері використання інформаційно-комунікаційних систем.
Водночас “Центр протидії корупції” опублікував допис Bihus.Info, в якому йдеться про цей законопроєкт та заяву Медіаруху щодо нього, а також міститься заклик не голосувати за законопроєкт. Там, зокрема зауважується, що все це нагадує “спробу створити інструмент для переслідування журналістів, що розповідають про корупцію та зловживання владою”.
Водночас позафракційний народний депутат Юлія Яцик, яка є однією з авторів цього законопроєкту, запевнила, що він не має жодного відношення до журналістів-розслідувачів.
За її словами, законопроєкт стосується посилення вже існуючої наразі кримінальної відповідальності за несанкціоноване втручання в державні електронні реєстри.
