Президент України Володимир Зеленський, коментуючи кадрові перестановки в Уряді та Офісі президента, зазначив, що країні потрібна нова енергія. УНІАН розбирався, як зміниться міжнародний фронт.
Україною прокотилося велике міністерське перезавантаження. До переліку тих, хто спакував речі, потрапив і міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Замість нього головний кабінет у будівлі на Михайлівській площі зайняв перший заступник міністра, кар’єрний дипломат Андрій Сибіга. Компанію йому на зовнішньополітичному напрямку і надалі складатиме віце-прем’єр Ольга Стефанішина, яка тепер, за сумісництвом, ще й міністр юстиції.
Наймолодший старожил у МЗС
Рішення Верховної Ради, яка 240 голосами звільнила Дмитра Кулебу з посади міністра закордонних справ, задовольнивши його заяву про відставку за власним бажанням, м’яко кажучи, не стало несподіванкою. Ще навесні тепер вже колишньому міністру було призначено нового заступника, який за кілька місяців його (як кажуть, не без зовнішньої допомоги) “підсидів”.
Попри те, що далеко не всі депутати зрозуміли, чому Кулеба йде, на голосування за власне звільнення він не з’явився. А також проігнорував засідання профільного парламентського комітету, який, після нетривалого обговорення, формально дав “зелене світло” парламенту на проведення ротації.
Відео дня
Екс-міністру, який увійшов в історію як наймолодший керівник МЗС та один з рекордсменів перебування на посаді, начебто запропонували нову посаду на зовнішньополітичному напрямку. Втім, поки не зрозуміло, чи колишній очільник МЗС погодиться і надалі працювати у команді Володимира Зеленського.
Дмитра Кулебу звільнили з посади голови МЗС / фото УНІАН
У владних коридорах поговорюють, що заява Кулеби про відставку – результат конкуренції у команді президента на зовнішньополітичному напрямку та політичних інтриг. А видання The Telegraph причиною відставки очільника МЗС України називає те, що він не домігся дозволу Заходу завдавати ударів іноземним озброєнням по території РФ. Також лунали закиди у скорочені міжнародної допомоги та пробуксовці з втіленням формули миру.
Звільнення без жодних зауважень
Втім, голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко зазначив, що до Дмитра Кулеби немає жодних зауважень.
“Є військовий фронт, а є дипломатичний фронт, від якого залежить і зброя, і підтримка, і санкції, і так далі”, – сказав він.
Як і прогнозувалося, новим керівником МСЗ став заступник Дмитра Кулеби та колишній заступник голови Офісу президента Андрій Сибіга. Хоча парламентарі й пригадали йому скандальний наказ про призупинення надання консульських послуг за кордоном військовозобов’язаним чоловікам, проте більшістю голосів пересадили його в крісло колишнього шефа. Реагуючи на закид про консульські послуги, Сибіга пообіцяв покращення ситуації.
Андрій Сибіга – новий керівник МЗС / фото Andrij Sybiha
Після призначення новий міністр провів нараду з послами та генконсулами, повідомив про кілька кадрових рішень та заявив про пріоритети роботи українських дипломатів.
“Безумовний пріоритет – зброя та інші потреби ЗСУ. Українська дипломатія має працювати на Сили оборони щоденно… Міністерство має відповідати реаліям країни у війні. Посли країни у війні не можуть бути відірваними від реалій війни”, – зазначив він.
Важливий європейський напрямок
На противагу змінами в Міністерстві закордонних справ, кадрове піднесення віце-прем’єрки з євроінтеграції Ольги Стефанішиної відбулося без прихованих мотивів. Чутки про звільнення ветерана урядів Володимира Зеленського, колишнього міністра юстиції Дениса Малюськи, місце якого вона посяде, ходили не перший місяць. Але тільки тепер його неохоче вирішили відпустити.
Поєднання посад пояснюють продовженням інтеграції України до ЄС. На нинішньому етапі ця робота передбачає напрацювання необхідної нормативної бази, тож роль Міністерства юстиції тут є ключовою.
Ольга Стефанішина стала міністром юстиції / фото УНІАН
Депутатські питання, яким чином новопризначена міністр буде поєднувати роботу в Міністерстві юстиції та очільниці переговорної групи стосовно вступу України до Європейського союзу, залишилися без відповіді. Та згодом в інтерв’ю одному з українських видань Ольга Стефанішина розповіла, що ідея об’єднання посади віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції з посадою міністра юстиції з’явилась ще до початку переговорів щодо вступу України до ЄС. Мовляв, йшлося про величезний масив питань, пов’язаний з наближенням законодавства України до права Європейського союзу. Тоді й виникла ідея саме про об’єднання посади віце-прем’єрки з питань євроінтеграції з посадою міністра юстиції. Серед плюсів цього рішення Стефанішина вважає адміністративний ресурс, який дозволить втілити величезний обсяг роботи.
Менше публічності
Що отримає Україна від кадрових змін на зовнішньополітичному напрямку? Яи варто очікувати на прориви, зокрема в одному з ключових наразі питань – можливості використовувати західну зброю по території російської федерації?
“Всі перестановки в уряді, всі звільнення та призначення, за великим рахунком, не впливали, не впливають і не будуть впливати на українську політику, оскільки в тій владній моделі, яка функціонує зараз, всі рішення ухвалюються на рівні президента та його Офісу. Уряд з тим чи іншим успіхом виконує його доручення”, – констатує політичний аналітик Володимир Горбач.
За його словами, зміна очільника зовнішньополітичного відомства не несе за собою принципових новацій, проте самого міністра в ефірі може стати менше.
“Що буде робити наступник (Дмитра Кулеби)? Можна передбачити, що він буде робити те саме, що робив в Офісі президента, коли був заступником керівника ОП й займався зовнішньою політикою. Але він буде менш публічним, менш харизматичним, менш інформаційно активним. Натомість буде більше адміністратором самого міністерства, можливо, підвищаться вимоги до дипломатів. Звичайно, пана Сибігу можна назвати більш досвідченим дипломатом, ніж Дмитра Кулебу. В нього більший досвід на дипломатичній службі, він був послом принаймні в кількох важливих країнах”, – зауважив Горбач.
Як пише Bloomberg, серед переваг нового міністра закордонних справ Андрія Сибіги – глибокі контакти в державах НАТО під час роботи в Анкарі та Варшаві. Проте і західні, і українські аналітики зазначають, що не варто чекати проривів в перемовинах щодо зняття обмежень на використання американської зброї. Для переконання США й так було зроблено все можливе.
Деякі експерти вважають, що нові призначення в уряді не змінять ситуацію радикально / фото ua.depositphotos.com
“Таке рішення все ж таки ухвалюється на вищому політичному рівні у США. І, я думаю, Джозеф Байден та його адміністрація чекають зустрічі з Володимиром Зеленським на Генеральній Асамблеї ООН. Думаю, що вона все і вирішить”, – зазначив Володимир Горбач.
Говорячи про нове призначення Ольги Стефанішиної міністром юстиції, експерт погоджується, що це пов’язано з її профільною діяльністю – “ведення вступних переговорів з ЄС”.
“Справді найбільша частина роботи буде лежати на Міністерстві юстиції. Бо європейська інтеграція – це не зовнішня політика, а внутрішня, реформи, зміни, які будуть втілюватися через законопроєкти, які має готувати й буде подавати Мінюст… Зосередження в одних руках цієї функції – аби не було суперечностей між міністром юстиції та іншими міністрами, важливими у переговорному процесі”, – зауважив він.
Кандидат політичних наук, член-кореспондент Української академії геополітики та геостратегії Станіслав Желіховський погоджується, що зі зміною очільника МЗС продовжиться “лінія, яка була закладена за міністра Кулеби”.
“Щось радикально навряд зміниться. Варто розуміти, що існують також об’єктивні причини – це і нестача ресурсів, коштів, значна залежність від країн-партнерів… Чи буде ефективніше працювати міністерство? Це залежить від державного бюджету. Сподіваємося, що будуть враховані потреби, які є. Наприклад, стосовно розширення дипломатичних представництв за кордоном, їхнього комплектування”, – підкреслив він.
Результати кадрових змін на “міжнародному фронті” можна буде побачити вже восени.
Ярослав Конощук