За словами аналітика, війну в Україні порівнюють з “корейським сценарієм”, адже обидві сторони виснажуються і настає втома.
Після завершення Корейської війни Південна Корея отримала гарантії безпеки з боку США, тому це є запорукою того, що конфлікт не почнеться знову. Україна таких гарантій не має, проте є досвід “заморозки” війни в 2015 році. Про це розповів аналітик Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Максим Ялі в інтерв’ю УНІАН, відповідаючи на запитання, які плюси та мінуси “корейського сценарію” закінчення війни для України.
“На боці Південної Кореї воювали Сполучені Штати і потім був залучений контингент ООН. Ми воюємо наодинці. Якщо проводити паралелі, то тоді війна закінчилася через три роки і ключових причин було одразу декілька: смерть Сталіна і те, що населення Сполучених Штатів, яке несло основний тягар, в тому числі тому, що був там і контингент американських військ, втомилося. Цю втому ми спостерігаємо і серед наших партнерів, і серед громадян США”, – зазначив експерт.
Відео дня
За його словами, серед можливих “плюсів” можна виділити те, що цей конфлікт не був відновлений вже 70 років з моменту “заморозки”, адже Південна Корея має договірні гарантії безпеки від США.
“У нас таких гарантій немає, але є досвід “заморозки” конфлікту в 2015 році, теж по лінії зіткнення. Без гарантій безпеки з боку Сполучених Штатів насамперед всі домовленості були порушені у 2022 році”, – зауважив Ялі.
Аналітик підкреслив, що у 80-х роках Південна Корея стала справжньою демократією, адже до цього там були автократичні режими.
“Там суттєво розвинулася економіка і Південна Корея стала одним з так званих південно-східних економічних “тигрів”, найбільш розвинених економік світу, яка входить до топ-20 найбільш потужних економік. Звичайно, є очевидний фактор і плюс – “заморозка” конфлікту припиняє загибель людей. В умовах війни України з Росією – це найбільший плюс”, – вважає експерт.
Ялі додав, що з мінусів такого сценарію для України є те, що відсутні безпекові гарантії, про що й намагається домовитися українська влада, аби ця війна не була відновлена знову.
“Крім того, це означатиме втрату контролю, неповернення цих територій на тривалий час. Якщо дивитися на Південну Корею, то колись теж всі вважали, що з часом всі території повернуться. Але ми бачимо, що між представниками Південної та Північної Корей вже закріпилися зміни навіть на фізіологічному рівні, хоча етнос нібито один. Таким чином існує невизначеність щодо повернення територій”, – зауважив він.
На думку експерта, щоб паралелі були більшими та все співпало, як з корейським сценарієм, потрібна також смерть російського диктатора Володимира Путіна.
“Але, в будь-якому разі, кожен конфлікт – він окремий, ніколи не повторюється. Є, звичайно, закономірності розвитку конфліктів, міжнародних відносин. А порівнюють все з “корейським сценарієм” тому, що обидві сторони виснажуються, настає втома, є обмаль ресурсів і неможливість вирішити завдання, перемогти військовим шляхом. Проте не факт, що Путін так думає. Навпаки, та інформація, що є, – той самий Орбан, коли відвідував і Київ, і Москву, – він казав, що і Зеленський, і Путін вважають, що час грає їм на руку. Невідомо, як воно є насправді. Є, звичайно, певні сигнали, що і Росія готова піти на поступки і на “заморозку” конфлікту, але поки що ті умови, які вона висуває, не є прийнятними для України”, – сказав Ялі.
Також в аналітика запитали, що дасть Україні “корейський сценарій” – “спасіння” чи “злочин”, на що він відповів:
“Є такий вислів: “Завжди може бути гірше”. В житті. І коли йдеться про війну, цей вислів є ще більш доречним. Необхідно тверезо оцінювати потенціали: і військові, і людські. І все може бути гірше і для України за певних умов. Скажімо, беремо останнє інтерв’ю Дональда Трампа NBC, яке він дав вже після відвідування Парижу. Його спитали: “Чи ви плануєте зменшувати військову допомогу Україні?”, – “Напевно”, – відповів він”, – нагадав експерт.
За його словами, це означає, що тієї допомоги, яку нам зараз надають, не вистачає навіть для того, аби стабілізувати лінію фронту та не дозволити окупантам захоплювати нові території.
“Виснаженість української армії – відомий фактор, проблеми з мобілізацією – відомий фактор, недостатність ракет, систем ПРО, аби купірувати всі ці виклики, – відомий фактор. Те, що не будуть надходити інвестиції міжнародних компаній, бізнес сюди не прийде, – це відомий фактор. Те, що наша економіка не може розвиватися на всю потужність, – так само об’єктивний фактор. І ситуація для України не покращується, на превеликий жаль. Не дай боже ми втратимо допомогу з боку Сполучених Штатів – тоді все може стати набагато гірше для нас”, – підкреслив експерт.
Він наголосив, що також варто врахувати фактор нестабільності в країнах ЄС, адже в Німеччині відбудуться нові вибори, а рейтинги президента Франції Еммануеля Макрона, який є одним з наших головних партнерів, впали.
“Крім того, і в європейських державах та сама втома – і вона зростає. А нам треба боротися з однією з найбільш потужних військових держав. Можна провести паралелі не з Корейською війною, а з війною навколо Карабаху, коли Азербайджан втратив теж 20% своєї території, – навіть співставно у відсотковому відношенні. Але через майже 30 років накопичив сили, розвинув свій військово-промисловий комплекс і відвоював ці території. І зараз вже з позиції сили виступає”, – зауважив аналітик.
Ялі підсумував, що наразі постає питання того, як Україна використає цей час:
“Перезапустити економіку, провести вибори, щоб влада повністю була легітимною і не було питань з боку наших західних партнерів… І цей перепочинок так само потрібен і Україні”.
Війна в Україні – останні новини
Раніше військовий оглядач німецького видання Bild Юліан Рьопке заявив, що наразі все більше території України потрапляє під російську окупацію. За його словами, це руїни та маленькі села, проте “з точки зору символічної цінності це показує російській аудиторії через державну пропаганду, а також українській аудиторії, що ніхто зараз не може думати про звільнення”.
Водночас заступниця речника Пентагону Сабріна Сінгх повідомила, що Росія може скоро знову використати “Орєшнік” для удару по Україні. Водночас вона не назвала точної дати, коли це може статися.