Дев’ять європейських країн виступили за зміну підходів до тлумачення Європейської конвенції з прав людини, аби спростити процес депортації мігрантів, причетних до злочинів. Ініціатива оформлена у спільній письмовій заяві, ініційованій прем’єр-міністром Італії Джорджею Мелоні та головою уряду Данії Метте Фредеріксен. У документі йдеться про надто широку інтерпретацію Конвенції з боку Європейського суду з прав людини, що, на думку підписантів, обмежує держави у забезпеченні внутрішньої безпеки, повідомляє FBC.net.ua з посиланням на заяву.
Італія та Данія виступили за перегляд застарілих міжнародних норм, створених десятки років тому, які, за словами лідерів, вже не відповідають сучасним викликам, зокрема у сфері міграції. Заяву також підтримали керівники Австрії, Бельгії, Чехії, Естонії, Латвії, Литви та Польщі.
Підписанти закликають надати країнам ЄС більше повноважень для вирішення питань примусового повернення іноземців, засуджених за кримінальні правопорушення, а також дозволити відстеження осіб, яких з тих чи інших причин не можна депортувати.
У документі наголошується, що право на безпеку громадян та захист жертв має переважати над іншими міркуваннями. Лідери країн підкреслюють потребу протистояти використанню мігрантів як інструменту політичного тиску з боку ворожих держав.
У цьому контексті згадується штучно створена міграційна криза на кордонах Польщі та Балтії, що розпочалась у 2021 році. Її пов’язують із реакцією білоруської влади на санкції Заходу після репресій у країні та інциденту з примусовою посадкою літака задля арешту опозиційного блогера. Попри заходи безпеки, ситуація на східних рубежах ЄС залишається напруженою і періодично загострюється.
Раніше ми писали про те, що Угорщину можуть позбавити права голосу в ЄС.
