Колишнього прем’єр-міністра Південної Кореї Хан Док Су засудили до 23 років позбавлення волі за оголошення воєнного стану в країні без видимих підстав, повідомляє FBC.net.ua з посиланням на Yonhap. Суд визнав його винним у підбурюванні до повстання, участі в ньому та наданні неправдивих свідчень. Раніше група спеціального прокурора вимагала для Хана 15 років ув’язнення, однак Центральний райсуд Сеула постановив триваліший термін – 23 роки.
Суд встановив, що Хан Док Су відігравав ключову роль у спробі повстання, запропонувавши тодішньому президентові Південної Кореї Юн Сок Йолю скликати засідання Кабінету міністрів перед оголошенням указу про воєнний стан. За версією слідства, Хан не висловлював заперечень щодо указу і, ймовірно, підбурював міністра внутрішніх справ виконати наказ президента, що включав відключення електроенергії та водопостачання для медіа, які критикували уряд.
Суддя наголосив, що хоча повстання 3 грудня 2024 року тривало лише кілька годин і загиблих не було, воно стало можливим завдяки громадянам, які протистояли озброєним військовим без зброї, захищаючи парламент. Хан заперечив усі звинувачення, стверджуючи, що не був заздалегідь обізнаний про плани воєнного стану і жодним чином не сприяв їх реалізації.
Хан Док Су став першим членом колишнього уряду Юна, засудженим за указ про воєнний стан. Сам екс-президент Юн Сок Йоль наразі проходить одразу в чотирьох судових процесах, де його звинувачують у зловживанні владою, порушеннях закону про виборчі кампанії та інших правопорушеннях. За перешкоджання затриманню він уже отримав 5 років ув’язнення, а найсерйозніше звинувачення у заколоті передбачає можливу смертну кару.
3 грудня 2024 року президент Юн Сок Йоль несподівано оголосив воєнний стан, пояснивши його «антидержавною діяльністю» опозиції та нібито її підтримкою Північної Кореї. Це сталося на фоні політичних суперечок щодо державного бюджету, коли опозиційна Демократична партія відмовилася його схвалювати. Запровадження воєнного стану надало президенту розширені повноваження щодо контролю політичної діяльності та медіа, викликавши критику навіть серед членів його партії.
Після оголошення воєнного стану будівля парламенту була заблокована військовими, які не пропускали всередину опозиційних депутатів, що намагалися скасувати указ. Пізніше Національна асамблея проголосувала за скасування воєнного стану, а тисячі громадян вийшли на акції протесту з вимогою відставки президента. За ініціативою опозиції Юн Сок Йоль зазнав імпічменту, а всі його старші помічники, включно з керівником апарату, заявили про намір залишити посади.
Раніше ми писали про те, Молдова виходить із СНД у 2026: парламент розгляне денонсацію ключових угод
