Наносупутник PolyITAN-1 офіційно визнали українським апаратом із найтривалішим польотом у космосі. Створений у КПІ супутник працює на навколоземній орбіті понад 12 років, як повідомляє редакція FBC.net.ua. Першоджерелом інформації стало офіційне повідомлення КПІ імені Ігоря Сікорського.
Який рекорд встановив наносупутник PolyITAN-1
30 липня 2026 року апарат внесли до Книги рекордів України. Номінація отримала назву «Найтриваліший політ українського наносупутника в космосі».
Досягнення зафіксував експерт Національного реєстру рекордів України Віталій Зорін. PolyITAN-1 продовжує передавати телеметричні сигнали на Землю.
Головні факти про рекорд:
- запуск відбувся 19 червня 2014 року;
- супутник працює на орбіті понад 12 років;
- апарат створили викладачі, аспіранти та студенти КПІ;
- PolyITAN-1 став першим університетським наносупутником України;
- він залишається єдиним працездатним апаратом серед 33 учасників тієї місії.
У межах запуску на орбіту вивели апарати, створені представниками 17 країн. За даними КПІ, зараз із цієї групи продовжує працювати лише український супутник.
Чому PolyITAN-1 досі працює в космосі
PolyITAN-1 вивела на орбіту ракета-носій «Дніпро». Спочатку розробники очікували близько року роботи експериментального апарата.
| Параметр | Дані |
|---|---|
| Дата запуску | 19 червня 2014 року |
| Формат | CubeSat |
| Розміри | 10 × 10 × 13 сантиметрів |
| Маса | 1,08 кілограма |
| Статус | передає телеметрію |
| Рекорд | понад 12 років на орбіті |
Невеликий супутник значно перевищив прогнозований термін експлуатації. Його стабільна робота стала практичним підтвердженням якості інженерних рішень команди КПІ.
Що розробили українські інженери
Університет сформував повний цикл створення та перевірки малих космічних апаратів. Фахівці КПІ розробили системи енергоживлення, терморегуляції, зв’язку, навігації та орієнтації.
Проєкт також став навчальною платформою для підготовки інженерів космічної галузі.
Загалом КПІ запустив уже 3 власні супутники. PolyITAN-1 започаткував космічну школу університету та став основою для нових апаратів дистанційного дослідження Землі.
Раніше ми писали про те, що Україна отримала 3,47 млрд євро від ЄС: кошти спрямують на оборону
