24 квітня на останньому перед червневими виборами засіданні Європарламент, швидше за все, продовжить ще на рік угоду про безмитну торгівлю з Україною сільськогосподарською продукцією. Рішення набуде чинності з 6 червня.
10 квітня продовження угоди підтримав профільний комітет Європарламенту.
Щоправда, передбачили два механізми-запобіжники, які повинні вирішити проблеми з протестами фермерів через українську агропродукцію. Перший є посиленою версією наявних обмежень, які застосовують на підставі постійного моніторингу Єврокомісії. Другий запроваджує тарифні квоти на імпорт «особливо чутливих» сільськогосподарських продуктів: м’яса птиці, яєць, цукру, вівса, кукурудзи, круп і меду, – якщо обсяг перевищить середнє арифметичне значення у другій половині 2021 – 2023 роках. Застосувати його Єврокомісія може впродовж 14 днів, після того як виявить надмірний імпорт, а не протягом 21 дня, як раніше.
На нормі про друге півріччя 2021-го наполягали Франція та Польща. Париж і Варшава також стверджували, що нових обмежень на мед і зерно недостатньо.
Нагадаємо, в червні 2022-го у відповідь на повномасштабну війну Росії проти України й блокування портів Євросоюз запровадив спеціальні торговельні заходи, які дозволили фактично безмитний доступ до ЄС усіх українських товарів, зокрема й сільськогосподарських. У травні 2023 року ці заходи подовжили на рік. У січні 2024-го Єврокомісія запропонувала зупинити імпортні мита й квоти на експорт з України та Молдови ще на рік.
Однак протести фермерів змусили ЄС внести корективи в економічний безвіз з Україною.
LB.ua нагадує історію питання.
Українське збіжжя
8 квітня 2024 року Європейська рада, Єврокомісія і Європарламент домовилися продовжити безмитну торгівлю з Україною та можливі квоти для її сільськогосподарської продукції – щоб поліпшити захист європейських фермерів.
Як відомо, фермери низки держав-сусідок України, насамперед Польщі, тривалий час активно виступають проти режиму безмитної торгівлі.
У січні 2024-го міністри сільського господарства Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини й Угорщини звернулися до Брюсселя, аби на українське зерно запровадили ввізне мито. І не вперше: рік тому, у квітні 2023 року, міністри сільського господарства цієї п’ятірки вже пропонували Європейській комісії розширити перелік продукції з нашої держави, яку заборонено імпортувати. Паралельно там почали обмежувати імпорт товарів з України.
Наприкінці квітня 2023-го ЄК домовилась із прихильницями розширення заборон – запропонувала заборону на імпорт чотирьох видів продукції: пшениці, кукурудзи, ріпаку, насіння соняшнику. Водночас до переліку не включили соняшникової олії. Крім того, ЄС мав виділити пакет підтримки на 100 млн євро для постраждалих фермерів у цих п’ятьох країнах.
2 травня 2023-го ЄК ухвалила виняткові й тимчасові запобіжні заходи щодо імпорту.
Комбайн збирає врожай на Київщині, 4 серпня 2023 р.
Як бачимо, рік по тому історія повторюється.
“Коридори солідарності”
Рішення про створення транспортних “ліній солідарності”, щоб допомогти Україні експортувати сільськогосподарську продукцію, Європейська комісія ухвалила в травні 2022 року.
“У межах солідарності з Україною Європейська комісія сьогодні репрезентувала пакет дій для допомоги Україні в експорті її сільськогосподарської продукції. Після російського вторгнення та блокади українських портів була зупинена доставка споживачам українського зерна й інших сільськогосподарських товарів”, – йшлося в повідомленні.
У ЄК дійшли висновку, що ситуація загрожує глобальній продовольчій безпеці, тобто нагально необхідні альтернативна логістика й інші шляхи з використанням усіх відповідних моделей транспорту.
“Україна – житниця світу. Створюючи перепони для життєво важливого експорту, війна, яку розв’язав Кремль, загрожує безпеці в усьому світі”, – заявляла тоді голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
На той час Україну та Європу хвилювало, як розблокувати експорт збіжжя: після повномасштабного вторгнення росіяни не просто блокували український експорт морськими шляхами, а ще й перекладали провину на Україну та шантажували світ жахливими наслідками продовольчої кризи.
У серпні експорт української агропродукції морем вдалося відновити, хоча загроза російських провокацій і терактів нікуди не поділася.
Експорт агропродукції коридором у Чорному морі
29 жовтня Росія заявила, що виходить із зернової угоди, а вже 2 листопада розблокувала її. Вийшла під надуманим приводом – нібито через “напад на кораблі Чорноморського флоту українських безпілотників”, з вигаданої причини повернулася: мовляв, Україна гарантувала не використовувати зерновий коридор у військових цілях. У Міністерстві закордонних справ України тоді наголошували, що наша держава, по-перше, не використовувала і не планувала використовувати зерновий коридор у військових цілях, а по-друге, жодних нових зобов’язань, які виходили б за межі вже наявних у зерновій угоді, на себе не брала.
Наприкінці листопада в Києві відбувся Установчий міжнародний саміт продовольчої безпеки, ініціативи Grain from Ukraine, до якого долучилися більш ніж два десятки лідерів держав і міжнародних організацій.
Однак у березні наступного року в ЄС уже засмучувалися через збитки, що їх зазнають фермери у “прифронтових” державах, потерпаючи від пов’язаного з українським експортом зменшення цін на ринку.
У квітні Польща заявила, що тимчасово припинить закуповувати українське зерно, позаяк через імпорт почалися проблеми із цінами на внутрішньому ринку. У Румунії тисячі фермерів протестували проти впливу імпорту українського зерна на ціни. Люди блокували рух транспорту й роботу прикордонних контрольно-пропускних пунктів. Тоді ж уряди Польщі, Словаччини й Угорщини заборонили імпорт сільськогосподарських товарів з України.
Румунські фермери на своїх тракторах блокують дорогу в селі Афуматі, під’їзна дорога за 20 км від Бухареста, 21 січня 2024 р.
Дійшло й до погроз: якщо не заборонити імпорт українського зерна до Польщі, Варшава може блокувати вступ Києва до Євросоюзу, наголосив міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус.
Проте в листопаді 2023 року в Євросоюзі заявили, що не бачать негативного впливу аграрного експорту з України на ринки ЄС.
За даними євродепутатів, “коридори солідарності” стали рятівними для української економіки й дозволили експортувати понад 108 мільйонів тонн товарів й імпортувати 38 мільйонів тонн іншої продукції на загальну суму 123 мільярди євро. Ці обсяги значно зросли після відкриття чорноморського маршруту. У жовтні з 4,5 млн т зерна й інших супутніх товарів, експортованих з України, 3,2 млн т пройшли через “коридори солідарності”, а близько 1,3 млн т – саме через гуманітарний чорноморський коридор.
Водночас євродепутати заявили, що необхідно мінімізувати негативний вплив на європейських фермерів. На їхню думку, сплеск експорту до ЄС, такий важливий для української економіки, “мав певний непередбачуваний ефект на деякі регіональні ринки у прифронтових країнах-членах, а також спричинив тиск у певних секторах у ЄС”.
Протести фермерів
Європейські фермери почали свої акції, зокрема й блокувати кордони з Україною, ще минулого року, однак 2024-го їхні заходи сягнули, певно, апогею. 11 лютого польські аграрії біля кордону з Україною зупинили три вантажівки, у яких перебували українці, і висипали зерно з тих машин на дорогу.
Але чи не найдужче обурив випадок поблизу ПП “Медика – Шегині”: там 20 лютого польські протестувальники перекрили залізницю й висипали збіжжя з вантажного вагона на колії. Співорганізатори акції пояснювали дії учасників “розпачем” через наплив збіжжя з України.
Польські протестувальники розсипали українське зерно з вагона, 20 лютого 2024
У відповідь українські аграрії привезли на кордон з Польщею розстріляну сільськогосподарську техніку, щоб показати, у яких умовах працюють.
Однак судячи з того, що їхні польські колеги не збираються зупинятися, наочна агітація навряд чи справила враження на них.
А втім, фермери зараз протестують не лише на кордонах з Україною, але й у багатьох інших європейських державах.
І допомога Україні з безмитним ввезенням її сільськогосподарських товарів – лише одна з причин їхнього невдоволення. На думку деяких фахівців аграрної галузі, Україна вчергове виявилася заручницею чиїхось внутрішньополітичних і внутрішньоекономічних розборок. І зазнає через це відчутних матеріальних і моральних втрат.