У фінустанові вважають, що підприємство через українські суди намагається повпливати на рішення в іноземних судах.
Нікопольський завод феросплавів
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду 19 листопада розгляне ключову справу ПриватБанку проти підприємств ексвласників, яка впливає на Ігоря Коломойського та його бізнес-партнера Генадія Боголюбова в США. Йдеться про справу №910/12559/20 за позовом Нікопольського заводу феросплавів (НЗФ) до ПриватБанку.
Судова суперечка між банком і НФЗ триває вже чотири роки, повідомили в пресслужбі ПриватБанку. НЗФ в українських судах намагається довести погашення кредитних зобов’язань перед банком.
“Однак, ПриватБанк ніколи не мав претензій до Нікопольського заводу феросплавів щодо погашення кредитів. Претензії держбанку стосуються ймовірної участі НЗФ і пов’язаних підприємств у схемах шахрайства та відмивання коштів банку на суму понад 685 млн доларів, що розглядає американський суд у позові проти Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова”, – пояснили в банку.
Адвокат фінустанови Денис Монастирський припустив, що штучність позовів НЗФ в Україні – спроба повпливати на рішення в США.
“НЗФ спотворює суть претензій, подаючи в США рішення українських судів як начебто підтвердження відсутності будь-яких претензій з боку ПриватБанку. Американський суд відтермінував розгляд позову ПриватБанку до остаточного ухвалення рішень українськими судами для визначення їх правового значення у справі в США”, – сказав він.
Деталі справи
Майже рік тривав судовий розгляд апеляції, а НЗФ у цей час подавав скарги, клопотання і заяви, що затягувало процес. 3 вересня Північний апеляційний господарський суд врешті задовольнив скаргу ПриватБанку і скасував рішення Господарського суду Києва і відмовив у задоволенні позову нікопольського заводу.
Монастирський вважає, що дії підприємства були спрямовані на те, аби отримати судові рішення, які визнають кредитні зобов’язання “виконаними”, щоб здійснити спробу впливу на іноземні судові процеси ПриватБанку у США.
ПриватБанк звернув увагу на порушення норм процесуального права, а саме принципу незмінності складу суду, а також маніпуляції з боку опонентів для навмисного затягування провадження. Зокрема опоненти, навіть під час нового розгляду справи в суді апеляційної інстанції, вживали заходів для зміни раніше визначеної колегії суддів Верховного Суду, що суперечить встановленим процесуальним нормам. У результаті касаційна скарга опонентів була передана на розгляд колегії суддів, яка, на думку Банку, була сформована незаконно. У зв’язку з цим Банк нещодавно знову подав клопотання про відвід новопризначеної колегії суддів Верховного Суду, яке знову було відхилено.
Для ПриватБанку це ризик зриву позовів у США проти колишніх власників і отримання компенсації за завдані ними збитки. Українські процеси були розпочаті адвокатами колишніх власників банку для посилення їхніх позицій та використання юридичного значення рішень українських судів з метою уникнення справедливого вирішення спорів у міжнародних судах. В банку вважають, що для держави – це дискредитація української судової системи та підрив довіри громадськості, що загрожує репутації держави на міжнародній арені та ставить під загрозу значні можливі відшкодування для державного ПриватБанку на користь українських платників податків.
