У бюджеті на 2025-й на житлові субсидії заклали на 7 млрд грн менше, ніж цьогоріч. Логіка розрахунків говорить, що держава взялася урізати компенсації, втім, у Кабміні такі припущення називають маніпуляціями. Урядовці переконують: спеціально зменшувати кількість субсидіантів не збираються, а коштів на 2025 рік цілком достатньо.
Сервісний центр пенсійного фонду на Сумщині
Бюджет тотальної економії
Україна мусить урізати видатки на наступний рік, натомість витрати лише зростають. Понад половину бюджету держава планує спрямувати на оборону. Кабінет міністрів вже передав до Верховної Ради проєкт кошторису країни на 2025-й. Документ викликав бурхливі дискусії серед депутатів. До 1 жовтня вони мають внести свої правки і пропозиції.
Гранти та кредити партнерів складають половину доходів державного бюджету, а соціальна сфера України у роки війни повністю покладається на фінансову допомогу.
Уряд очікує, що закордонні донори наступного року виділять близько 38 млрд доларів. Це трішки більше, ніж необхідний мінімум для виживання країни. Ця цифра поки що є лише урядовими очікуваннями. Утім, Європейський Союз розширює допомогу Україні. Натомість ситуація зі США залишається туманною через президентські вибори і зараз немає певності, чи отримає Україна бодай якусь фінансову допомогу наступного року.
Олександра Бетлій
«Гроші, які є на папері, скажімо так, — це кошти від ЄС. Йдеться про 13 млрд євро, які ми можемо отримати, якщо ми вчасно виконуватимемо план реформ. У нас є гроші від МВФ. Але знову ж таки, якщо ми вчасно виконуватимемо структурні маяки (умови співпраці). І є трішки грошей від двосторонніх угод. Загалом ж цих грошей замало. Це десь половина від потреби — приблизно 17 млрд. Тому для нас є дуже важливим рішення Єврокомісії про виділення Україні 35 млрд євро кредиту. Але поки що незрозуміло на що саме. Чи це лише бюджетна допомога, чи це також і військова допомога», — розповіла провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій.
Бюджет на субсидії урізали
Видатки на соціальну сферу на наступний рік Кабмін таки поскорочував. Хоча урядовці чимдуж запевняють: на пенсіях чи інших виплатах не економитимуть. Ба більше, навіть планують їх підвищувати. Одначе, скажімо, бюджет Міністерства соціальної політики таки урізали на 50 млрд грн.
Розмір мінімальної зарплати в 2025 році не змінюватиметься, – міністр фінансів
Менше грошей наступного року буде і на житлові субсидії для населення. У бюджеті-2025 уряд заклав трохи більше 42 млрд грн — аж на 7 млрд менше, ніж цьогоріч. У пояснювальній записці до проєкту бюджету урядовці пояснили причини такого урізання. Цифри рахували у Мінсоцполітики, планують зробити допомогу ще більш адресною, запровадити щомісячну верифікацію, тобто перевірки субсидіантів. А ще уряд хоче відсіяти тих українців, що живуть за кордоном, але гроші від держави на комуналку отримують. Викреслять з переліку і тих громадян, які мешкають на тимчасово окупованих територіях.
«Цього скорочення ніхто і не приховує. Запланували 2,8 млн субсидіантів. А до того було 3,2 млн. Хай навіть було лише 3 млн. Тому що влітку і взимку кількість отримувачів субсидії менша. Уряд все робить для того, щоб скоротити їхню кількість. Зменшується і сума субсидії», — розповів голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
Натомість урядовців переконують: скорочення субсидіантів не буде. Публічно не говорять і про суворіші перевірки. Додають: правила нарахування допомоги не змінилися, і якщо витрати на комуналку перевищують 15% доходу, родина може претендувати на субсидії.
Натомість загальне скорочення бюджету на субсидії у Кабміні пояснюють іншою причиною.
«Ми зменшили загальну норму тільки тому, що попередній рік заклали з запасом. І ми бачимо, що по планових розрахунках всі, хто звернувся за субсидію, її отримають. У нас немає жодної копійки заборгованості по субсидіях. І так само не буде і на наступний рік. Якщо виявиться, що кількість субсидіантів буде збільшуватись, буде перебалансування, і вся ця потреба буде покрита», — запевнила міністерка соціальної політики Оксана Жолнович.
Оксана Жолнович
У її відомстві пояснили: кількість субсидіантів в Україні залежить від пори року. Минулого опалювального сезону допомогу отримували у середньому 1,7 млн домогосподарств. Натомість влітку йшлося вже про значно меншу кількість — приблизно 900 тис. домогосподарств. До цієї цифри варто враховувати також українців, які отримують фінанси на купівлю твердого палива для пічного опалення чи газу у балонах.
У Мінсоцполітики припускають: кількість субсидіантів наступного року навпаки зростатиме. Учасники бойових дій та люди, які отримали інвалідність внаслідок війни, також можуть претендувати на допомогу від держави.
«Чи буде скорочення субсидіантів у наступному році, аналізувати дуже складно. Цей процес передали до Пенсійного фонду. І вони закрили практично всю звітність про субсидії. До цього публічними були два десятки показників про отримувачів допомоги. Що точно відомо? Станом на 1 липня виплачено субсидій на суму понад 13.5 млрд грн. Можна очікувати, що за рік ця сума подвоїться. Хоча є один нетиповий момент. Значне зростання виплат було саме у неопалювальний сезон», — зазначив керівник департаменту соціальної політики Інституту місцевого розвитку Антон Левицький.
Антон Левицький
Субсидії в Україні призначають двічі на рік, нагадали у Мінсоцполітики. З 1 жовтня і до кінця квітня нараховують пільги на опалювальний сезон. До речі, саме тепло складає приблизно 75% платіжки субсидіантів. Наступний період розрахунків — з 1 травня і до кінця вересня. Якщо родина отримувала пільги взимку, то це не означає, що держава автоматично платитиме і влітку. Все залежить від доходу і сум у платіжках. Розрахунки щоразу автоматично здійснюють заново.
Суворі перевірки субсидіантів
Держава прагне зробити нарахування субсидій справедливими, переконують в уряді. Тому процес переходить у онлайн, поки що лише експериментально. Заяву можна подати через вебпортал Пенсійного фонду або через державний застосунок «Дія». Паперова форма також досі діє: заяву можна написати у пенсійних сервісних центрах або ж у органах місцевого самоврядування. Якщо особа вже зверталася до держави, то перерахування субсидій у майбутньому відбуватиметься автоматично. Писати нову заяву не потрібно.
«Для тих громадян, які наразі не є одержувачами житлової субсидії і тільки планують звернутися за її призначенням, вона призначається з місяця звернення до кінця опалювального сезону. Водночас передбачено, що у разі звернення протягом двох місяців з початку опалювального (неопалювального) сезону житлова субсидія призначається з початку такого сезону», — пояснила прес служба Пенсійного фонду України.
Двічі на рік держава перевіряє, як змінився майновий стан субсидіанта. Ревізію проводять у березні та серпні. Якщо доходи родини зросли на 50% і більше, то субсидію зменшують або її можуть узагалі скасувати.
У Пенсійному фонді переконують: всю інформацію про субсидіантів отримують автоматично, через державні реєстри. Тому носити паперові довідки до них не потрібно. Але колізії все ж виникають. Уряд вирішив зобов’язати Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків надавати державі інформацію про мешканців, які отримують субсидію. ОСББ мають зареєструвати спеціальний електронний кабінет. Через нього держава надсилатиме запити про конкретного субсидіанта. І вже голова об’єднання чи спеціальний працівник повинен вручну надсилати відповіді. Асоціації ОСББ звернулися до уряду з проханням скасувати таку новацію.
Голова наглядової ради Фонду енергоефективності Юлія Сабатюк
«По-перше, це — додаткова робота. По-друге, держава надає кошти людині одразу на картковий рахунок. Тому недоцільно ще й ОСББ тут робити якимось посередником. Ми все літо провели за переговорами, щоб пояснити, що ми не будемо таким займатися. Але у регіонах і далі чититься тиск. І людям відмовляють у субсидії тільки через те, що немає електронного кабінету у ОСББ чи не подали через нього якусь інформацію. При тому, що такий електронний кабінет ще не розробили для нас до кінця. Як на мене, то це якийсь саботаж», — заявила експертка в сфері житлово-комунального господарства Юлія Сабатюк.
ОСББ повинні перевіряти, скажімо, чи мешкає субсидіант за адресою реєстрації. Крім того, надати інформацію про площу його помешкання. Якщо квартира на понад 130 квадратів, допомогу від держави отримати не вийде. Уряд прагнув зобов’язати ОСББ також перевіряти і майновий стан субсидіанта. Тобто по суті керівництво об’єднання мало б контролювати, чи надав мешканець правдиву інформацію державі.
Натомість у Пенсійному фонді повідомили інше: інформацію ОСББ можуть подавати разово. І найперше державу цікавить розмір плати за обслуговування будинків. А також, чи бува немає у субсидіанта заборгованості. Адже це є однією з підстав припинити виплати.
«Ми зрозуміли у ході дискусій, що Пенсійний фонд просто не хоче цим займатися», — додала Юлія Сабатюк.
Нарахуванням та виплатою субсидій (і, до речі, «лікарняних» також) Пенсійний фонд займається відторік. Така реформа зачепила майже 10 млн українців. Рішення урядовці пояснили просто: у Пенсійного фонду краще розвинена IT-інфраструктура. Мовляв, це зробило процес автоматизованим і держава зуміла зекономити гроші.
Сервісний центр пенсійного фонду на Сумщині
Головні причини відмови у субсидії
Зміна майнового стану — це головна причина, чому відмовляють у субсидії. І йдеться не лише про збільшення зарплат чи пенсій. До доходів також враховують стипендії членів сім’ї, інші соціальні виплати (скажімо, допомогу з безробіття), перекази грошей з-за кордону чи дивіденди. Держава підраховує кожну копійку.
Ще одна підстава відмовити у субсидії — це покупки на суму понад 50 тис грн. Йдеться про придбання землі, нерухомості, валюти чи оплату послуг. За винятком лікування чи здобуття освіти.
Субсидії можна позбутися і за депозит у понад 100 тис грн. Або через купівлю авто, якому менше п’яти років.
Якщо субсидіант володіє більш ніж одним житлом, то допомогу від держави також не отримає. Водночас є низка виключень, скажімо, якщо така нерухомість зруйнована (варто надати акт технічного обстеження). Або ж житло знаходиться на окупованих територіях чи у зоні бойових дій.
Не хоче допомагати держава і боржникам. Якщо дісубсидіант вчасно не сплачує за комуналку, виплати йому скасують. Не отримують допомоги і боржники за аліменти.
Кристина Ненно
«Сама процедура перевірок має проблеми. Те, що стосується банків, працює ефективно. От щодо купівлі валюти — це нікудишня історія. Зайдіть у обмінник і він вам розіб’є одну велику операцію на кілька малих сум», — розповіла експертка житлово-комунальної галузі Христина Ненно.
Перевірки вже зачепили всіх, хто отримує соціальні виплати. Їх проводять у три етапи: під час звернення по державну допомогу, під час її отримання і навіть після. Дані звіряють одразу за кількома реєстрами: пенсійним, податковим, міграційним та актами цивільного стану (шлюб, склад родини, набуття громадянства тощо).