На початку року при президенті Володимирові Зеленському за участю власників найбільших у державі компаній створили Раду з питань підтримки підприємців, яка має опікуватися безпечністю ведення бізнесу в Україні. Через місяць сторони підписали заяву про поглиблення співпраці: підприємці зобов’язалися сплачувати податки, натомість уряд гарантував, що покращить бізнес-клімат й унеможливить тиск силовиків. Чи відчув бізнес якісь зміни, як складаються стосунки з владою та як покращити життя підприємця в Україні? Це стало провідною темою дискусійної панелі «Відродження економіки: що має зробити влада, щоб вона зростала» в рамках спільного проєкту LB.ua та EFI Group «Нова країна». Свої думки озвучили і влада, і представники бізнесу.
Учасники дискусії:
● Юлія Свириденко, перша віцепрем’єр-міністерка — міністерка економіки України;
● Ігор Хижняк, СEO Comfy;
● Олександр Ольшанський, президент холдингу Internet Invest Group;
● Андрій Длігач, засновник і генеральний директор групи компаній Advanter Group і міжнародної бізнес-спільноти Board;
● В’ячеслав Лисенко, підприємець, громадський діяч, співвласник Meest China;
● Ігор Ліскі, голова наглядової ради EFI Group.
Тиск силовиків: що каже влада
Владу під час дискусії представляла міністерка економіки Юлія Свириденко. Вона, зокрема, зазначила, що протягом останнього місяця відбулися певні зрушення: ухвалили законопроєкт, що скасовує заборону на прибуток для оборонних підприємств; проголосували в першому читанні закон «Про БЕБ»; запустили в тестовому режимі портал «Пульс» для скарг бізнесу на свавілля силовиків. Окрім того, стартувала економічна платформа «Зроблено в Україні», покликана налагодити діалог з малим і середнім бізнесом з регіонів.
«Мені здається, ми вчасно відреагували на ті сигнали щодо тиску, які йшли від бізнесу, і намагаємося всі ці речі відстежувати. З того, що я бачу зі спілкування з бізнесом, з асоціаціями, з регіонами, за останні два місяці менше нарікань на роботу правоохоронних органів. Моя суб’єктивна думка — певні зрушення позитивні за останні два місяці відбулися», — повідомила урядовиця.
Відповідь бізнесу
Представники підприємницького середовища менш оптимістичні, хоча й визнають, що певні зміни є. Та наразі вони точкові, не системні і не стосуються роботи силовиків.
Тож генеральний директор групи компаній Advanter Group і міжнародної бізнес-спільноти Board Андрій Длігач зауважив, що з моментускасування мораторію РНБО на податкові перевірки бізнесу 47 % підприємців стикнулися з тим чи іншим проявом тиску правоохоронних структур в Україні. Майже кожен другий.
«Значна частина — це блокування податкових накладних, але не просте блокування. Абсолютно зрозуміло, що не покращення системи, а прибирання системи СМКОР (система моніторингу, покликана відстежувати сумнівні операції платника, які потенційно можуть бути спрямовані на штучне зменшення зобов’язань зі сплати ПДВ. — Ред.) — єдине рішення, яке ми можемо зробити.
Так само бізнес не вірить у перезавантаження БЕБ без змін до Кримінально-процесуального кодексу, без упровадження презумпції невинуватості бізнесу й прибирання економічного підслідства в більшості органів. Тому тільки системна реформа», — заявив підприємець.
За його словами, окрім силового тиску, серед проблем — воєнні ризики, непередбачуваність держави, нестача персоналу (цей показник вже сягнув 25 %) і фінансових ресурсів (близько 300 млрд гривень і близько 60 млрд доларів, якщо говорити про відновлення і розвиток), низька завантаженість виробничих потужностей (лише 45 %), логістика. І лише 2 % українських підприємств вважають свій фінансово-економічний стан непоганим, до широкомасштабної агресії цей показник сягав 80 %. На цьому тлі Андрієві Длігачу здаються недостатніми зусилля влади спростити ведення бізнесу.
«Ми боїмося, що всі ті ради створюють скоріше для точкових рішень, для тактики і щоб сказати: нам подобається «Пульс» як інструмент (сервіс «Пульс» приймає звернення про неправомірні дії або бездіяльність податківців. — Ред.). Але ми переконані, що це спосіб відвернути увагу. Тому бізнес продовжує наполягати на системних рішеннях», — зазначив він.
Генеральний директор групи компаній Advanter Group також розповів, що в бізнес-середовищі вирувала «жахлива дискусія» про доцільність підписувати спільну з владою заяву — підприємці не довіряли урядовій ініціативі, гадали, що влада їх надурить.
«Але чому ми зробили це? Для нас це була символічна дія — продемонструвати, що знаємо, з ким можемо працювати у владі, і сподіваємося, що позитивні практики можуть поширюватися», — пояснив бізнесмен.
Президент холдингу Internet Invest Group Олександр Ольшанський відзначив, що 30 % підприємств сьогодні стикаються з блокуванням податкових накладних.
«Тобто протягом місяця кожне третє підприємство має хоча б одну заблоковану податкову накладну. Маленьку, велику — неважливо», — зауважив він. А податкова, за його словами, цю статистику фальсифікує.
«Вона співвідносить кількість заблокованих накладних не до кількості підприємств, які реально працюють, а до підприємств, які зареєстровані як платники ПДВ, але вже давно не подають жодних декларацій. У них зареєстровано 250 тисяч платників, з них живих залишилося приблизно 80. Другий спосіб фальсифікації — співвідносять не кількість підприємств, які мали проблеми, а суму, яку вони заблокували, із сумою всього ПДВ у країні.
Якщо кожне третє підприємство в країні “маніпулює” з ПДВ, значить, щось не так або з податковою, або з ПДВ», — відзначив Ольшанський.
Підприємець, громадський діяч, співвласник Meest China В’ячеслав Лисенко доповнив кейс із силовиками своїм підприємством, яке наразі віднесене до ризикованих.
В’ячеслав Лисенко, підприємець, громадський діяч, співвласник Meest China
«У мене українське виробництво, і воно в ризиках, бо ми беремо сировину — це одні коди — і виробляємо готову продукцію — це інший код. Тобто точно махлюємо», — розповів Лисенко.
І навів ще один приклад:
«Я за свої кошти будую військовий завод, який передаю безкоштовно державі. Але мені прийшов лист: “Ми вас підозрюємо у фінансуванні тероризму та зброї масового знищення”. Я спершу посміявся. А юрист каже мені: ну вони праві, якщо це від російського уряду».
І з блокуванням податкових накладних, і з присвоєнням статусу ризикованого підприємства зіткнулася велика мережа супермаркетів побутової техніки й електроніки Comfy, повідомив СЕО компанії Ігор Хижняк.
«103 магазини, 23 % частка ринку, 4,5 тисячі працівників. Єдина компанія в сегменті, яка 15 років працює абсолютно в білому полі, другий, за версією Forbes, гравець в e-commerce, абсолютно транспарентна компанія, яку аудує велика четвірка (довгий час це була Deloitte, зараз KPMG). І присвоїли статус ризикованої компанії», — поділився Хижняк.
І сьогодні компанія має дві карні справи. А податківці прийшли наступного ж дня після скасування мораторію на перевірки.
«Є акт майже на 700 мільйонів з планової перевірки, яка не встигла завершитися у 2022 році. Податковій залишалося два тижні — і почалося повномасштабне вторгнення. У грудні, тільки-но президент скасував мораторій на перевірки, наступного дня о 9-й ранку податківці вже були в нас і фактично виписали акт на понад 700 мільйонів.
Зараз вийшла ще одна перевірка — за п’ять років, з 2015-го по 2022 рік, перевіряють ТЦУ (трансферне ціноутворення. — Ред.). Протягом грудня чи січня, вже не пам’ятаю, відбулося 27 планових перевірок у магазинах по всій країні, де нам виписували один і той самий акт, як під копірку, який зовсім не стосувався мережі Comfy. Бо акт стосувався того, що ми не кладемо всіх грошей в касу, якщо спрощено сказати. Це, в принципі, неможливо, бо компанія Comfy не працює з кешем і ніколи не працювала. А в курилці податківці сказали нашим співробітникам, що мусили їх виписати, інакші всі підуть воювати», — розповів Ігор Хижняк.
При цьому не було жодного діалогу про те, як залучити більше грошей у бюджет.
Ігор Хіжняк, СEO «Comfy Group»
«Останні чотири місяці я не займаюся ні бюджетом компанії, ні функціональними стратегіями, ні кадровими комітетами і всім тим, що повинен робити CEO на початку року. Я тільки шукаю діалог і канали, де мене почули б», — зазначив СЕО Comfy. Він запевнив, що прагне розвивати бізнес і розуміє, як збільшити податкові надходження у своїй галузі, але потрібен рух назустріч від держави.
«Я хочу жити в цій країні. Я залишився, будую бізнес, намагаюся інвестувати в цю країну, намагаюся власників переконати, що дайте мені гроші, я ще консолідую ринок, відкрию ще магазини. А за два роки Comfy заплатила 2 мільярди 150 мільйонів податків. Це 170 тисяч FVP», — зазначив Хижняк.
На думку голови наглядової ради інвестиційної компанії EFI Group Ігоря Ліскі, виправити усе, про що розповіли його колеги, можливо лише побудовою довіри між владою і бізнесом.
«Згадаймо, як США разом з Великою Британією та союзниками виграли Другу світову війну. Як розробляли за 75 днів нові способи протиповітряної оборони. Коли бізнес з армією та державою виділяють гроші на розробки. Де ця довіра? Я хочу почути, як держава вийде і скаже: от у мене є мільярд гривень на розробку української ППО, ми в це віримо. Чому цього немає?
Тому що немає довіри. У держави — до бізнесу, бо думає, що ці гроші вкрадуть. І бізнес не хоче приходити. Ви думаєте, стоїть черга постачати продукти Міністерству оборони? Ні. Тому що потім прийдуть з обшуками за якусь копійку й усіх посадять», — окреслив ситуацію бізнесмен.
На його думку, сьогодні питання довіри — це вже питання виживання держави, тому що стосується і Збройних сил, і мобілізації, і сплати податків тощо.
«… Держава має боротися за довіру підприємців і виграти цю боротьбу. Скажу страшну річ: може, дуже скоро нам доведеться обговорювати збільшення податків. Як у цих умовах говорити про збільшення податків, якщо ми не віримо ні в те, як їх збирають, ні в те, як розподіляють? І це буде набагато гірша ситуація, ніж із мобілізацією», — вважає Ліскі.
Чого бізнес хоче від влади
Голова наглядової ради EFI Group Ігор Ліскі заявив, що під час війни український бізнес гостро відчув необхідність ефективної співпраці з державою. Так само, як вона потребує сплачених податків, підприємці потребують фінансування, інфраструктури, домовленостей з партнерами тощо. Вибудовувати цю співпрацю на обопільній довірі треба вже зараз — країна не має часу для роздумів, зауважив бізнесмен.
«Ми не можемо чекати наступного року чи наступних виборів, до яких можемо не дожити. Цю довіру треба повертати просто зараз. Іншого шансу вижити в нас, як країни, немає», — упевнений він.
Дисконект між владою і бізнесом, на думку генерального директора групи компаній Advanter Group і міжнародної бізнес-спільноти Board Андрія Длігача, відбувається й через те, що держава існує в чотирьох вимірах паралельно: це держава силовиків, яка власне задає політики; держава ліберальна; бюрократична держава (те, що в Америці звали deep state, у нас це просто бюрократи) і популістська.
Андрій Длігач, засновник і гендиректор групи компаній Advanter Group та міжнародної бізнес-спільноти Board
«І коли ми воюємо проти абстрактної держави, весь час потрапляємо на одних і тих самих — змушені спілкуватися з ліберальною частиною, з приємною частиною. А де ж та частина?» — зазначив Длігач. Через це бізнес завжди погоджувався на поверхові реформи. А сьогодні, сказав підприємець, вимагає сутнісних:
— запровадження тотального захисту права власності;
— економічних свобод (передбачають тотальну приватизацію, тотальну дерегуляцію, податкову реформу, докорінну митну реформу, робочі державні закупівлі);
— нового суспільного договору, щоб бізнес, народ і влада перестали звинувачувати одне одного, з’ясовувати, хто поганий;
— припинити брехати міжнародним партнерам, стати зрозумілими для них.
За словами Длігача, корупційна рента в країні сьогодні сягає понад 600 мільярдів гривень. Це те, чого недоотримує державний бюджет.Економічне бронювання, вважає підприємець, дало б іще 160 мільярдів гривень.
«Але питання не рухається. Чому? І тут я замислююся про тезу довіри. Міністерство економіки показало одночасно і найкращі, і найгірші приклади інклюзивності. Гарних прикладів багато — їх 99 %. Наприклад, розробка стратегії малого й середнього бізнесу — абсолютно інклюзивний процес. Інклюзивний процес і є тією чарівною паличкою, яка про довіру. Бо лише через співдію довіра й народжується.
Азаконопроєкт про БЕБ, про який і бізнес-асоціації, і аналітичні центри кажуть Міністерству економіки, що він не підходить, він нічого не враховує, — ні. Але ми розуміємо, що це законопроєкт не Міністерства економіки, воно змушене це робити. І тому ми в постійній розтяжці. У держави й бізнесу завжди буде ця проблема довіри», — вважає бізнесмен.
Співвласник Meest China В’ячеслав Лисенко впевнений, що бізнес потребує «гарантій, захищеності інвестицій і прозорих умов роботи. І це запит не тільки українських підприємців, а й іноземних інвесторів».
«Я зустрічався з іноземними інвесторами. І вони точно хочуть інвестувати в Україну після закінчення війни. Кажуть, у Китаї зараз проблематично. Локальний ринок уже весь виїли. А в Україні кожен інвестований долар зараз через 10 років збільшиться втричі. Де ми знайдемо місце, в якому можемо заробляти 30 % на рік? Ніде», — розповів бізнесмен.
«Думаю, кожен у своїй галузі знає, що треба зробити, щоб збільшити податки, щоб зробити єдині умови на ринку. Але ж потрібно, щоб нас чули. Ми ж уже дуже багато років стукаємо, але нам кажуть: почекайте, почекайте, почекайте», — наголосив В’ячеслав Лисенко.
Лисенко
За рівні правила для всіх висловився і СЕО компанії Comfy Ігор Хижняк. Він зауважив, що тільки в його галузі держава недоотримує величезної кількості податків. До прикладу, сьогодні 75 % iPhone завозять в Україну по-чорному.
«За три роки це 10 мільярдів гривень недоплачених податків з одного девайса. Це 700 тисяч FVP», — констатував бізнесмен.
«Якщо ми зараз не закладемо якихось засад для входження в Євросоюз, не приймемо цивілізованих правил, то коли ми це зробимо?» — звернувся Хижняк.
Президент холдингу Internet Invest Group Олександр Ольшанський вважає, що по розв’язок проблем у взаємодії влади й бізнесу слід іти до Верховної Ради.
«У кожній країні світу влада належить або обраним представникам, або силовикам. Іншого розподілу не існує. Індикатор тільки один — наявність недоторканності в обраних людей. Того дня, коли Верховна Рада проголосувала за зняття недоторканності з депутатів, вона передала владу зі своїх рук, рук обраних представників народу, у руки силовиків. Ми обрали їх для того, щоб вони захищали нас від свавілля. Як вони можуть від чогось захищати, якщо не в змозі захистити себе?» — поцікавився Ольшанський.
На його думку, дерегуляція, податкові зміни, справедливі суди — усе зав’язане на парламенті.
«У кінці цього ланцюга все одно буде Верховна Рада. Саме Верховна Рада написала ті закони, які виконують. Саме Верховна Рада може ухвалити будь-що, маючи 300 голосів», — підкреслив Ольшанський.
Тому перезапуск Верховної Ради, щоб вона запрацювала повноцінно, теж є серед запитів бізнесу. Щоправда, як зробити це під час війни, коли неможливо провести вибори, спікери панелі не зазначили.
Зі свого боку міністерка економіки Юлія Свириденко зауважила, що є найбільшою адвокаткою влади в бізнесі.
«Якщо питання бронювання економічного — я прихильниця цієї історії. Питання зменшення тиску правоохоронців, дерегуляції, спрощення — це до мене. Але коли бізнес каже, що ми все одно не задоволені, то сказала б, що теж маю претензії. Тому що до влади ніхто не хоче йти. Ніхто не хоче працювати в Міністерстві економіки чи Міністерстві фінансів. Бо ти довічний ПЕП, діти — ПЕП. Моя дитина — ПЕП. Вона не знає, що це означає, але вже ПЕП (про довічний статус політично значущої особи (ПЕП) докладно читайте за посиланням).
Другий аспект — бізнесу й спільнота тисне на твою діяльність, навіть якщо тобою керують найчистіші помисли, ти хочеш допомогти, дерегулювати, спростити, зменшити тиск», — пояснила вона.
Юлія Свириденко та Андрій Длігач
Водночас Свириденко наголосила, що принаймні ліберальна частина влади готова максимально сприяти розвитку українського підприємництва, готова посилювати взаємодію.
За її словами, сьогодні вже існує десяток державних інструментів підтримки підприємців: «5–7–9», гранти до 8 мільйонів на переробку, кешбек для сільгосптехніки, іпотечна програма, стимулювання несировинного експорту ЕКА, страхування військових ризиків, стимулювання інвестицій тощо.
«Я вважаю, що український бізнес — це основа нашої економіки. Основа обороноздатності. І ми, навпаки, всіляко підтримуємо тих, хто сплачує податки, відзначаємо це… Податки, сплачені бізнесом, йдуть на утримання армії. Ми у війні. Вочевидь, нам треба акумулювати більше надходжень, щоб мати можливість мобілізувати ресурси, виплачувати заробітні плати, купувати озброєння. Тому взяли курс на те, щоб підтримувати українського виробника всілякими засобами й цілями», — заявила міністерка економіки.
