Товарообіг між Узбекистаном і Україною залишається нижчим за можливий рівень через війну та логістичні бар’єри, однак політичний діалог триває безперервно, повідомляє FBC.net.ua з посиланням на gazeta. Про це заявив тимчасовий повірений у справах України в Узбекистані Олександр Сиренко в інтерв’ю, розповівши про контакти між МЗС двох країн, співпрацю на майданчиках ООН, економічні показники та гуманітарні ініціативи.
За словами дипломата, зустріч міністрів закордонних справ Узбекистану та України на полях Генеральної асамблеї ООН у вересні 2025 року стала першою повноцінною двосторонньою зустріччю на цьому рівні з 2013 року. Водночас у 2024-му глави МЗС перетиналися в неформальному форматі. Наразі, як зазначив Сиренко, між Бахтійором Саїдовим та Андрієм Сибігою підтримується регулярний робочий контакт, включно з неформальним спілкуванням. У грудні міністри також контактували під час засідання Ради міністрів ОБСЄ у Відні.
Після початку повномасштабної війни політичні консультації у традиційному форматі були призупинені. Останні відбулися у 2021 році в Ташкенті за участі української делегації на чолі із заступником міністра Євгеном Єніним. Українська сторона пропонує відновити консультації — як у Києві, так і в Ташкенті або онлайн.
У 2026 році посольство України очікує призначення нового посла після завершення каденції Миколи Дорошенка у серпні 2025-го. Після призначення передбачено стандартну процедуру акредитації з врученням вірчих грамот президенту Узбекистану. Водночас дипломатична місія продовжує роботу за всіма напрямами, включно з підготовкою заходів 24 лютого спільно з делегацією ЄС до річниці початку повномасштабної агресії Росії проти України.
Окрему увагу сторони приділяють співпраці в межах міжнародних організацій. Під час Генеральної конференції ЮНЕСКО в Самарканді українську делегацію очолювала заступниця міністра закордонних справ Мар’яна Беца. Вона провела зустріч із першим заступником міністра закордонних справ Узбекистану Бахромжоном Аълоєвим. Україна подякувала за підтримку обрання до Виконавчої ради ЮНЕСКО на 2025–2029 роки та підтвердила готовність підтримати Узбекистан на виборах до цього органу на 2027–2031 роки.
У системі ООН країни взаємодіють також у рамках Економічної та соціальної ради, зокрема щодо питань продовольчої безпеки. Україна як експортер зерна та Узбекистан як потенційний логістичний хаб можуть розширити співпрацю. Окремо Сиренко відзначив підтримку Узбекистаном обрання України до Виконавчої ради Організації із заборони хімічної зброї на період 2026–2028 років.
За дев’ять місяців 2025 року товарообіг між країнами становив 235,2 млн доларів: експорт України — 138 млн, імпорт з Узбекистану — 97,2 млн, позитивне сальдо для України — 41 млн доларів. У 2024 році показник дорівнював 277 млн доларів, у 2023-му — 335 млн, а піковим був 2021 рік із 735 млн доларів. Водночас, за даними Нацкомстату Узбекистану, за підсумками 2025 року товарообіг зріс у 1,5 раза — до 333,5 млн доларів.
Основною перешкодою залишається логістика. До війни значна частина поставок здійснювалася через територію Росії. Нині маршрути проходять через Каспійське море, що збільшило витрати на перевезення у 4–5 разів. Розглядається розвиток Транскаспійського коридору за підтримки ЄС, а також можливість відновлення авіасполучення після встановлення стійкого миру.
Україна експортує до Узбекистану фармацевтичну продукцію, машинобудівну та харчову продукцію, папір і картон, кондитерські вироби. З узбецького боку надходять текстиль, хімічна продукція, добрива, плодоовочева продукція, побутова техніка та споживчі товари. У 2025 році Україна збільшила імпорт електротехнічної продукції з Узбекистану для відновлення енергетичної інфраструктури.
На ринку Узбекистану працюють українські фармацевтичні компанії «Фармак» і «Юрія-Фарм», готується до будівництва завод «Лекхім». Серед інших українських компаній, представлених в Узбекистані, — сервіс таксі Uklon. Водночас великі інвестиції наразі обмежені через воєнні ризики.
Олександр Сиренко зазначив, що відновлення України після війни може потребувати до 800 млрд доларів. Українська сторона розраховує на участь узбецьких спеціалістів, зокрема у сфері будівництва, а також на можливу участь узбецького бізнесу в інфраструктурних проєктах.
Складною залишається ситуація в енергетичному секторі України через масштабні руйнування внаслідок ракетних і дронових атак. Посольство України в Ташкенті звертається до узбецької сторони з проханням розглянути можливість гуманітарної допомоги у вигляді енергетичного обладнання. Паралельно Україна працює з європейськими партнерами щодо постачання генераторів і трансформаторів.
Окремим напрямом співпраці залишається гуманітарна програма літнього відпочинку дітей із постраждалих регіонів України. У 2023 році в Узбекистані відпочили 45 дітей, у 2024-му — 97 дітей і 12 супроводжуючих осіб. Узбецька сторона забезпечила логістику, проживання та програму перебування, а також передала понад 2000 наборів для першокласників. Українська сторона сподівається на продовження цієї ініціативи у 2026 році.
Раніше ми писали про те, що Київстар придбав Tabletki.ua за $160 млн: інтеграція з Helsi і 14 млн бронювань щомісяця
