Центральні банки розвинених країн очікують, що частка золота у світових резервах зростатиме, тоді як частка долара США — зменшуватиметься, повідомляє FBC з посиланням на Financial Times. Згідно з опитуванням Всесвітньої ради по золоту (World Gold Council), майже 60% центральних банків багатих країн вважають, що частка золота збільшиться протягом наступних п’яти років, порівняно з 38% респондентів минулого року.
Крім того, близько 13% країн з розвиненою економікою планують збільшити свої запаси золота в наступному році, що є найвищим показником з початку проведення опитування. Це слідує за прикладом центральних банків країн, що розвиваються, які активно купують золото з часів глобальної фінансової кризи 2008 року.
Зростає й кількість розвинених країн, що вважають, що частка долара у світових резервах зменшиться протягом наступних 5 років — 56% порівняно з 46% минулого року. Серед центральних банків країн, що розвиваються, цю думку підтримують 64%.
Попит на золото зростає, попри його високу ціну, що підкреслює скорочення довіри до долара. Центральні банки прагнуть диверсифікувати свої резерви, вкладаючи в альтернативні валюти та активи, особливо після того, як США використали свою валюту для санкцій проти Росії.
«Цього року ми спостерігаємо набагато сильнішу конвергенцію. Більш розвинені країни говорять про те, що золото буде займати більшу частину світових резервів, а долар – меншу», — зазначив голова центральних банків у WGC Шаокай Фан.
Рекордна частка центральних банків має намір збільшити свої золотовалютні резерви протягом наступних 12 місяців. Рекордні обсяги купівлі золота стали рушійним фактором зростання ціни на золото до майже 2450 доларів за тройську унцію минулого місяця, що на 42% більше від початку збройного конфлікту між Ізраїлем і ХАМАС у жовтні.
Частка долара у світових валютних резервах впала з понад 70% у 2000 році до близько 55% минулого року. Включаючи золото, частка долара впала нижче половини.
Станом на 1 травня 2024 року міжнародні резерви України становили майже 42,400 млрд доларів США. У квітні вони знизилися на 3,1% через валютні інтервенції НБУ для забезпечення курсової стійкості та боргові виплати в іноземній валюті, частково компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів. Україна не змогла домовитися з власниками облігацій про реструктуризацію міжнародного боргу на суму близько 20 мільярдів доларів, що створює ризик дефолту.