За час великої війни Росія здійснила щонайменше 17 комбінованих атак на об’єкти газової інфраструктури України, повідомив виконувач обов’язків голови правління НАК “Нафтогаз України” Роман Чумак. Лише з початку 2025 року ворог щонайменше вісім разів бив по виробничих потужностях, що забезпечують видобуток і транспортування газу.
Що це означає на практиці?
Наслідки удару РФ по об’єкту критичної інфраструктури України
Росія атакує газовидобуток
З початку великої війни українська енергетика була пріоритетною ціллю для росіян. Однак, якщо у перші роки Росія цілила насамперед по об’єктах генерації електроенергії, а також по високовольтних підстанціях, то з 2024 року новими ключовими цілями стала газова інфраструктура. Спочатку ворог атакував інфраструктуру зберігання, згодом – об’єкти, які забезпечують видобуток газу в Україні. Останні атаки РФ були спрямовані на об’єкти в центральних та східних регіонах України, включаючи Полтавську область, де розташовані ключові газовидобувні підприємства.
“Це не просто атака на нашу інфраструктуру, а спроба підірвати енергетичну стабільність країни. Наші фахівці вже працюють над ліквідацією наслідків та оцінкою пошкоджень. Відновлення починається негайно, щоб гарантувати безперебійне газопостачання, — повідомив тимчасовий виконувач голови правління НАК “Нафтогаз України” Роман Чумак.
За офіційними підрахунками, російські атаки в першому кварталі 2025 року призвели до скорочення добового видобутку газу в Україні на 40%. Раніше агенція Bloomberg повідомила, що російські атаки на об’єкти газовидобутку в Україні призвели до вичерпання газових запасів.
Росія атакує газовий ринок ЄС і б’є по українських сховищах
“Російські удари по видобутку у лютому-березні стали найбільшою проблемою для газового балансу та газового ринку України. Конкретні обсяги втрат від видобутку не розголошуються. За даними Reuters, втрати склали 40%, однак, за моєю інформацією, обсяги скорочення видобутку були меншими”, — сказав агенції “Укрінформ” аналітик ринку природного газу ExPro Consulting Михайло Свищо.
Один з об’єктів газовидобування
До ударів по газовій інфраструктурі Україна видобувала близько 52 млн кубометрів газу на добу і цього вистачало для внутрішнього споживання. Тепер же Україна мусить збільшувати обсяги імпорту газу. Очікується, що з квітня 2025 року до квітня 2026 року імпорт сягне рекордних 5 млрд кубометрів, що значно перевищить показники попередніх років, повідомила агенція Reuters.
“Цього опалювального сезону ми могли б обійтися без імпорту, але атаки на виробництво змушують нас імпортувати газ, щоб компенсувати це скорочення внутрішнього видобутку”, — сказало Reuters джерело в українському уряді.
За інформацією Оператора ГТС України, обсяги імпорту газу почали зростати на початку лютого 2025 року, і з того часу обсяги зросли майже вдесятеро до понад 20 млн кубометрів на добу.
За словами співрозмовників агентства, із запланованим імпортом і власним видобутком газу Україна зможе пройти наступний опалювальний сезон без застосування обмежень на промисловість і населення. Для цього потрібно накопичити у сховищах близько 13 млрд кубометрів газу.
За оцінками генерального директора компанії ДТЕК Максима Тімченка, для підготовки до наступного опалювального сезону доведеться закупити від 1 до 2 млрд кубометрів газу.
Де взяти гроші на закупівлю газу?
Оцінка директора енергетичних проблем Центру Разумкова Володимира Омельченка, песимістичніша: дефіцит газу в 2025 році може скласти 3,3-3,9 млрд кубів.
“В грошах це 1,9-2,2 млрд доларів, — зазначив він. — З урахуванням руйнувань і скорочення видобутку загальний дефіцит може зрости до 7,3-7,9 млрд кубометрів, що за прогнозами коштуватиме 4,1-4,5 млрд.доларів”.
Своєю чергою комерційний директор “Нафтогазу” Дмитро Абрамович на засіданні Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Верховної Ради повідомив, що для опалювального сезону 2025/2026 років група планує імпортувати 4,5 млрд кубометрів газу.
За чинної моделі газового ринку буде складно впоратися із дефіцитом у газовому балансі, переконаний експерт з питань енергетики Інституту майбутнього Адріан Прокіп.
“Повномасштабна війна викривила ринок газу в Україні, не говорячи, що він і до того був спотвореним надмірним регулюванням через механізми ПСО (покладення спеціальних обов’язків на окремі компанії, щоб субсидувати ціну газу для широкої категорії споживачів), — сказав Андріан Прокіп. — Адже сьогодні в Україні діє неефективна модель, де значна частина споживачів отримує газ за штучно заниженими тарифами, у той час як реальна вартість імпортного газу може бути у 3-4 рази вищою”.
За інформацією Володимира Омельченка, “Нафтогаз” змушений постачати газ для виробників електроенергії на газових установках за пільговою ціною газу — по 8750-13750 грн за тисячу кубометрів (без ПДВ) при комерційній ціні в 16600 грн за тисячу кубів (без ПДВ).
“У поточному році НАК “Нафтогаз України” втратить 16-18 млрд грн на субсидіювання виробників електроенергії з природного газу. Цих грошей вистачило би на імпорт 0,7-0,8 млрд кубів газу”, — додав він.
Допомогти знайти ресурси для закупівлі газу могло б врегулювання боргів на газовому ринку, сума яких за інформацією “Економічної правди”, перевищує 200 млрд грн, зокрема, з яких 90 млрд складають борги підприємств теплопостачання.
Чи можуть бути віялові відключення газу в Україні?
Українців ще з початку 2025 року, коли Україна припинила транзит газу з РФ до Європи, лякають масовими відключеннями газу. Однак станом на зараз проблем з газопостачанням немає, запевняють у “Нафтогазі”. Крім того, запровадити віялові відключення газу технічно неможливо.
Та все ж Україні необхідно активізувати зусилля з відновлення пошкодженої інфраструктури та диверсифікації джерел постачання газу. Міжнародна підтримка мали б відігравати ключову роль у цьому процесі. Наприкінці березня уряд Норвегії оголосив про виділення “Нафтогазу” 140 млн євро грантової допомоги для закупівлі природного газу.
“Безпечніше енергопостачання є важливим для енергетичної стійкості України. Існує нагальна потреба у збільшенні фінансування імпорту газу для забезпечення електроенергією та опалення будинків, підприємств і державних установ. Норвегія робить свій внесок у забезпечення цієї потреби”, — заявив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре.
Ще 270 млн євро в якості позики надасть “Нафтогазу” Європейський банк реконструкції та розвитку.
