Віялових відключень у новому опалювальному сезоні навряд чи вдасться уникнути. Тому варто готуватися до ще однієї важкої воєнної зими. Міжнародні партнери закуповують для України малі генераційні установки, щоб хоча б частково замінити розбиті росіянами тепло- й гідроелектростанції. Міста перебудовують мережі. Але діяти треба і самим споживачам. Особливо мешканцям багатоповерхівок.
Опалювальний сезон буде складним. Мешканців багатоквартирних булинків закликають готуватися уже зараз
Велика ревізія кожного будинку
Півтора місяця життя в підвалі навесні 2022 року стали початком великих змін в одному київському ОСББ. Після повномасштабного вторгнення частина мешканців вирішили не їхати в евакуацію і залишилися у столиці. Підвал багатоповерхівки перетворили на повноцінне укриття, де можна з комфортом перечекати повітряну тривогу.
Укриття в одному київському будинку з ОСББ
«Нам вдалося утеплити бомбосховище, застелити його ковроліном. Також облаштували там туалет. Раніше цей підвал був узагалі не облаштованим, тим паче для укриття. Але ми все своїми руками зробили. І це стало для мене прикладом певної місії. Поки наші воїни на фронті — забезпечити їхні родини комфортом і безпекою», — каже голова ОСББ Ігор Лиховодов.
Співвласники будинку вирішили подбати і про його безпеку: закупили вогнегасники. До того ж у сусідній будинок уже прилітав уламок «шахеда». Частину вогнегасників тримають на першому поверсі — на випадок збиття дрона чи ракети у дворі.
«У нас дев’ятиповерхівка з рівним дахом. Тому ми розуміємо: якщо туди впаде уламок із залишками пального, то спалахнути може дуже швидко, а тоді й сильна пожежа. Такий аргумент спрацював, і мешканці погодилися купити ще один великий вогнегасник. Особливо зацікавленими в цьому були мешканців горішніх поверхів», — пояснює Ігор Лиховодов.
Голова ОСББ Ігор Лиховодов
За таку закупівлю голосували і власники квартир нижчих поверхів. Також додатково придбали спеціальний одяг: костюми, рукавиці та взуття, які можуть захистити від вогню. Співвласники непокояться, чи встигнуть приїхали вчасно рятувальники в разі надзвичайної ситуації.
«Якщо ОСББ купує вогнегасники — це добра справа. І вони мають бути в доступному місці та зі своєчасним обслуговуванням. Чому? Бо навіть під час війни побутові пожежі виникають. Що ж до реагування на влучання «шахедами» чи ракетами, то під час повітряної тривоги люди мають бути в укриттях. Тому ми не можемо рекомендувати їм реагувати на ці надзвичайні події. Це мають робити спеціалісти, яких своєчасно повинні викликати на місце події», — зазначає речниця ДСНС Світлана Водолага.
Також у цьому київському ОСББ придбали генератор. Забезпечити світлом увесь будинок під час відключень він не зможе, його завдання інше. Скажімо, відкачати воду із системи, якщо централізоване опалення зникне на кілька днів. Якщо цього не зробити, то наслідки будуть катастрофічними. Бо через лід труби потріскаються, тоді їх доведеться замінювати в усьому будинку.
«У найнижчій точці будинку ми облаштували приямок. Туди зіллємо воду із системи. Там поставили насос для перекачування її в каналізацію. Ну от для цього нам і треба генератор, аби заживити цю систему. Тобто так ми вирішимо це завдання — і опалення в будинку можна буде запустити знову без проблем», — розповідає Ігор Лиховодов.
Утеплення будинку мешканцями
Ще одне важливе завдання за яке взялися мешканці — утеплення будинку. Голова ОСББ вважає, що під час морозів без опалення приміщення приблизно тиждень зможе зберігати тепло. Уже вдалося замінити двері та вікна, з фасадами роботи ще не завершили. На випадок екстрених ситуацій планують встановити буржуйку. Але поки що вагаються, де саме це зробити, з огляду на техніку безпеки.
Загалом роботи в будинку коштували близько 5 млн грн, половину зібрали самі мешканці. Решту отримали за спеціальними державними програмами й грантами.
«Поради для мешканців у мене дуже прості. По-перше, варто задуматися над генератором, аби завдяки йому щонайменше можна випустити людину, яка, наприклад, застрягла в ліфті. Це завдання мінімум. По-друге, варто хоча б мінімально утеплити будинок чи технічний поверх, двері. Перевірити труби, особливо зливні крани системи опалення. Ну і продумати систему пожежогасіння. Бо якщо не буде тепла, то люди почнуть грітися бозна-чим», — застерігає виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк.
Ніхто краще від мешканців не знає їхніх проблем
Тетяна Шик керує об’єднанням співвласників у Павлограді. На Дніпропетровщину переїхала після повномасштабного вторгнення. До того мешкала в Бахмуті: спочатку керувала ОСББ власного будинку, там зробили капітальний ремонт. Згодом мешканці сусідніх багатоповерхівок запропонували очолити їхні ОСББ. За ці роки, розповідає, вдалося зробити чимало: уже навіть обирала колір фарби для ремонтів фасадів. Але все змінило повномасштабне вторгнення: Росія перетворила Бахмут на пустку.
Тетяна Шик
«До початку війни я керувала вже дев’ятьма ОСББ, тепер вони зруйновані. У квітні 2022 року ми з родиною переїхали до Павлограда. Сподівалися повернутися, чекали рік. Пізніше мені вже тут запропонували допомогти створити ОСББ, і це був мій перший будинок, а друге об’єднання співвласників я очолила в багатоповерхівці, де орендую квартиру. Ну і зараз у процесі ще два», — розповідає Тетяна Шик.
Додає, головна проблема, коли створюють ОСББ, — не бюрократія, а страх мешканців брати на себе відповідальність за функціонування будинку. Бо через це може, зокрема, зрости і плата за обслуговування. Так трапилося в одному обʼєднанні, яким керує пані Тетяна. Плату довелося збільшити вдвічі — до 6 грн за квадратний метр.
«Є люди, які готові сплачувати і більше. Але треба шукати золоту серединку. І ми її знайшли, маємо повні фінансові звіти, люди можуть побачити, що зроблено і що їх не обманюють. Але головне — це факт, що з ОСББ легше відстояти свої права, бо ініціативна група чи правління зацікавлені в цьому. Я про це кажу мешканцям, бо мої два будинки постраждали від вибухової хвилі», — пояснює очільниця ОСББ.
Один з будинків, якими керує Тетяна Шик
Після чергового російського обстрілу Павлограда в багатоповерхівках, якими керує Тетяна Шик, повибивало вікна. Поки що їх залатали плівкою. Мешканці розраховують на державну компенсацію, подалися на програму «Віднови дім», чекають погодження фінансування. Якби будинком керувала управлінська компанія (фактично колишній ЖЕК), скористатися таким шансом вони не могли б. Найімовірніше, вікна замінювали б власним коштом.
Відновлення житла не для всіх
Об’єднанню співвласників з Коростеня вдалося зекономити 700 тис. грн на відновленні свого будинку: багатоповерхівка була пошкоджена російськими атаками у 2022 році. Таку суму зібрати важко, розповідає його голова Тетяна Броньківська. Однак ОСББ стало учасником програми «Віднови дім». Кошти отримали, щоб замінити вікна і вхідні двері.
Тетяна Бронківська
«Люди справді бояться об’єднуватися, бо може зрости тариф. Але я чую все більше розмов, що треба створювати ОСББ, братися самим до роботи. Тому що можна зекономити на багато чому також. Замовити якісь роботи раз на рік, зробити їх, заплатити і забути про це. Чи то дах залатати, чи з каналізацією є проблеми. Коли ти сам керуєш процесом, то це однозначно дешевше. Зараз вже багато вдалих прикладів по місту, і люди це бачать», — переконана голова ОСББ.
У державних програмах відновлення пошкодженого житла можуть брати участь лише ОСББ. Це принципова умова співпраці, пояснюють у Фонді енергоефективності. Причому і від українського уряду, і від міжнародних донорів, які співфінансують проєкти. Скажімо, у Представництві ЄС пояснюють: будинки, якими керують самі мешканці, є значно енергоефективнішими, що дозволяє економити і фінанси, і ресурси.
Будинок у Коростені до і після заміни вікон і дверей
«Очікують, що програми ЄС/Німеччини за підтримки Фонду енергоефективності дозволять заощадити 309 млн кВт-год. щорічно й скоротити викиди CO2 на 83 640 тонн. Залучення ОСББ до енергоефективності може допомогти зменшити загальне споживання енергії та газу в країні та в будинку, зменшивши навантаження на енергосистему», — повідомляє пресслужба Представництва ЄС в Україні.
У Представництві вважають, що потенційно завдяки ОСББ вдасться скоротити споживання тепла на 30–40 %. А використання газу щонайменше на чверть. Для міжнародних донорів також важливі прозорість і підзвітність таких обʼєднань співвласників. Особливо коли замовляють послуги, наприклад, ремонти. Бо так мешканці можуть проконтролювати, наскільки ефективно витрачають кошти й чи якісно виконують роботи.
ОСББ: чи важко об’єднуватися під час війни
Загалом в Україні понад 180 тис. багатоквартирних будинків. І їхнім мешканцям уже варто не просто думати, а активно готуватися до наступної воєнної зими. В уряді неодноразово попереджали: опалювальний сезон буде надзвичайно складним. Майже напевно у країні триватимуть віялові відключення світла. За оцінками НКРЕКП, росіяни вже зруйнувати від 7 до 9 ГВт генерувальних потужностей. І відновити все точно не вдасться. Як і не припинятимуться російські удари по українських містах.
ОСББ створили лише у 20 % будинків
«ОСББ у нас створені плюс-мінус у 20 % будинків, а решта просто не охоплені якоюсь увагою своїх мешканців. У багатоповерхівках з ОСББ є шанс, що притомний голова розуміє всі ризики. В інших таких людей, як правило, немає. Вони під управлінням, швидше за все, керуючої компанії або якогось управителя. І там рідко хто звертає увагу на такі речі. Хоча, в принципі, місто може надати допомогу», — вважає Святослав Павлюк.
Об’єднуватися в ОСББ стане ще простіше, але для цього Верховна Рада має проголосувати за спеціальний законопроєкт, який пропонує дозволити мешканцям брати участь у голосуваннях онлайн.
«Під час війни вже створили більш ніж три тисячі об’єднань. Людям варто зрозуміти, що це ж їхнє майно, тільки їм дбати про нього. Краще все-таки дітям залишити хороший спадок, ніж райони, які розвалюються від часу й недбалості. Хіба такого майбутнього ми хочемо?» — каже експертка сфери житлово-комунального господарства Юлія Сабатюк.