Кабмін нарешті відшукав внутрішні резерви, які дозволять нашкребти додаткові 500 млрд на оборону. Це нарощування внутрішніх позик і підвищення військового збору й акцизів. В уряді стверджують, що то наймʼякіший варіант збільшити оборонний бюджет країни з усіх можливих, адже три чверті необхідної суми забезпечені, так би мовити, неподатковими методами. Тобто такого непопулярного рішення, як загальне збільшення податків, чого всі боялися, поки що вдалося уникнути.
Військовослужбовці ЗСУ
Три до одного, або Дещо про «мʼякі» пропорції
Кабмін нарешті визначився з джерелами додаткових надходжень, аби профінансувати військові видатки, які нині утворили в бюджеті гігантську дірку на пів трильйона гривень.
«Повномасштабна війна триває вже третій рік, і потреби в секторі безпеки й оборони зростають. Нині необхідно знайти додаткові 500,3 млрд грн для забезпечення критично важливих потреб», — зафіксував масштаби Мінфін.
Тож 18 липня уряд схвалив два законопроєкти, якими пропонує:
а) змінити Податковий кодекс, підвищивши деякі акцизи та військовий збір;
б) змінити держбюджет, переглянувши деякі доходи та перерозподіливши деякі видатки.
«Для фінансування опору агресору можемо розраховувати лише на власні ресурси, основними з яких є податки та внутрішні запозичення. Це дозволить забезпечити нашу безпеку та наблизити перемогу», — стверджують у фінансовому відомстві.
Там переконують, що запропонований варіант найм’якіший серед усіх можливих, адже загального підвищення зборів, чого всі так боялися, вдалося уникнути. Проте збільшити деякі податки доведеться.
Отже.
Майже три чверті додаткової потреби на фінансування оборони (361,6 млрд грн) уряд пропонує забезпечити коштом неподатків — внутрішніх запозичень, перевиконання плану доходів держбюджету й перегляду деяких видатків.
І лише чверть (138,7 млрд грн) йтиме за рахунок податків. А саме — відбудеться перегляд військового збору та деяких акцизів.
Міністерство фінансів України
Вільні кошти є? Тоді ми йдемо до вас!
Тож з неподаткової частини майже половину необхідного для оборони (нагадуємо, йдеться про 500 млрд грн) складатимуть надходження від облігацій внутрішньої позики (ОВДП) — 220,1 млрд грн.
«Фінансування війни через внутрішні запозичення є загальносвітовою практикою, яка підтверджує свою ефективність. Вона дозволяє залучати необхідні ресурси для забезпечення національної безпеки, одночасно підтримуючи економічний розвиток і сприяючи зміцненню внутрішнього ринку», — вважають у Мінфіні.
Як відомо, ринок ОВДП сьогодні серед основних джерел наповнення бюджету. Це коли держава переконує власників вільних коштів купити її державні цінні папери й так профінансувати бюджет. Загалом за перше півріччя 2024 року від розміщення ОВДП на аукціонах Міністерство фінансів України вже залучило 251,28 млрд грн в еквіваленті, а впродовж воєнного стану — 1,07 трлн грн. Варто зазначити, що протягом війни вартість запозичень постійно знижується, але при цьому залишається привабливою інвестицією, адже процентні доходи від облігацій, залежно від строку обігу, складають сьогодні 8,5–12 % річних у гривні та 2–3,5 % річних у доларах США. До того ж такий дохід звільнений від сплати військового збору.
Йдемо далі. Ще 65,7 млрд грн планують отримати від економії на обслуговуванні державного боргу як держгарантії. Це, пояснюють у Мінфіні, стало можливим, бо переоцінили розмір такого боргу, оскільки знизили облікову ставку НБУ, отримали макрофінансову допомогу від ЄС і завдяки платіжній дисципліні отримувачів кредитів під держгарантії.
Ще 75,8 млрд грн дасть перевиконання доходів держбюджету в 1-му півріччі 2024 року, а це:
— податок на прибуток підприємств + 40 млрд грн;
— ПДВ (імпортний) + 5,5 млрд грн;
— кошти, що перераховуються НБУ + 20,9 млрд грн;
— адмінштрафи у сфері безпеки руху й інші надходження + 9,4 млрд грн.
Військовий збір: збільшуємо для людей і запроваджуємо для бізнесу
Податкова ж частина пропозицій має забезпечити + 138,7 млрд грн.
Очікують, що збільшення з 1 вересня 2024 року акцизів на тютюн і пальне, а також новий солодкий акциз (на солодкі напої) дасть сукупно близько 20 млрд грн. А перегляд військового збору забезпечить разом 121,8 млрд грн.
Напої на полиці магазину
Військовий збір, нагадаємо, платять з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), і становить він наразі 1,5 %. Його хочуть підвищити до 5 %. Крім цього, пропонують розширити коло його платників. Зокрема, запровадити військовий збір також:
— для юросіб на загальній і спрощеній системі оподаткування — 1 % від доходу;
— для фізосіб-підприємців 1, 2 та 4 груп — 5 % з двох мінімальних зарплат і 3 групи — 1 % від доходу.
Крім того, військовий збір запроваджують на окремі операції:
— під час купівлі банківських металів — 5 %;
— під час продажу одного об’єкта нерухомості — 5 %;
— під час надання послуг мобільного зв’язку — 5 %;
— під час першої реєстрації легкового автомобіля — 15 % (виняток — для людей з інвалідністю);
— під час реалізації ювелірних виробів — 30 % від вартості реалізованого.
На додачу АЗС муситимуть щомісячно авансом сплачувати податок на прибуток підприємств.
Також уряд оподаткує імпортним ПДВ товари, вартість яких не перевищує 150 євро. При цьому не оподатковуватимуть посилок до 45 євро для одного одержувача — фізичної особи.
Підвищення податків ризикове, але кращого рішення поки що немає
Голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев пояснив, що ці законопроєкти повинні закрити розрив у військових видатках, який виник через затримки з допомогою від партнерів на початку року та меншими плановими видатками, врахованими, коли приймали бюджет на цей рік.
Данило Гетманцев
«Витрати на сектор безпеки й оборони складають не менш ніж 180 млрд грн на місяць (тоді як у бюджеті враховано 140 млрд грн на місяць). Уже зрозуміло, що ці видатки точно не зменшуватимуться у другій половині року за нинішньої інтенсивності бойових дій і розтягнення лінії фронту», — заявив Гетманцев.
Він пообіцяв, що комітет не затягуватиме з розглядом пропозицій. І вкотре нагадав, що утримання війська Україна фінансує виключно з внутрішніх ресурсів.
«Умовно це податки й ОВДП. Іншого не дано. До останнього часу ми уникали суттєвого збільшення податків. У 2024 році певний резерв був за рахунок запровадження податку на надприбутки банків, зарахування військового ПДФО в повному обсязі до держбюджету, а також детінізації», — пояснив нардеп.
За його словами, про останнє свідчить суттєве перевиконання плану надходжень Податкової служби (на 11 %, + 53 млрд грн у першій половині 2024 року) та Митниці (на 7 %, + 19 млрд грн), що за підсумками року може сягнути 100 млрд грн. Утім цей резерв усе одно не закриває всієї потреби на оборону. Тому інших варіантів, ніж погодитися на пропозицію Кабміну підвищити окремі податки (військовий збір, акцизи, у т.ч. на паливо й тютюн), збільшити відповідну податкову базу, а також розмістити більше ОВДП, що може передбачати й емісію НБУ, Гетманцев не бачить.
Але при цьому визнав, що запропоноване рішення не найкраще. Мовляв, і економічне відновлення гальмуватиме, і ризики для макрофінансової стабільності створюватиме.
«Утім іншого шляху, ніж закрити розрив у військових, зараз немає, бо вже за декілька місяців ми зіштовхнемось зі значним дефіцитом коштів на утримання війська, що почне різко поглиблюватися під кінець року», — підкреслив голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики.
Ярослав Железняк
Отже, мʼяч на полі депутатів. І тут, схоже, можуть очікувати пригоди. Перший заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк у своєму ТГ-каналі скептично оцінив швидке перетворення законопроєктів № 11417 і № 11416 на закони.
Згідно з його підрахунками, за регламентом, документи зможуть потрапити на голосування щонайшвидше 26 липня. А в цей час, як очікують, парламент буде зайнятий зміною Кабміну. «То всі закони попереднього уряду відкликаються. І ці закони також. І новий уряд буде знову їх від себе подавати. А це нові строки», — зазначив депутат. Тобто законотворчий процес може розтягнутися до кінця серпня.
«Це не буде швидко. І буде дуже боляче. Тому що це перше велике підняття податків за каденцію цієї влади. І я не знайшов жодної людини, яка підтримала б це», — резюмував Железняк.
Отже, пів трильйона на оборону потенційно є, але це не точно.
