Раніше таке ж рішення схвалили посли держав-членів ЄС у рамках COREPER.
Комітет Європарламенту підтримав пропозицію Єврокомісії продовжити для України дію безмитної торгівлі ще на один рік. Раніше таке ж рішення схвалили посли держав-членів ЄС у рамках COREPER.
Про це повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і торговий представник України Тарас Качка.
Він зазначив, що це процедурне голосування запускає політичне схвалення цього рішення, яке має відбудитися вже без обговорень.
“Ще тиждень тому до пропозиції Єврокомісії було подано більше 100 правок в аграрному та торговому комітеті. Майже всі вони пропонували звузити доступ до ринку ЄС української продукції. Причина – вимоги фермерів та прийдешні вибори до Європарламенту. Через активну роботу з державами-членами – і перш за все Польщею, з євроінституціями і євродепутатами вдалось зменшити кількість правок, які голосувалися до двох. І вони не набрали достатніх голосів. Вже це означає, що нормальна європейська політика бере верх над передвиборчою гонкою за медійно привабливими рішеннями. Зрештою, як би не було складно вибудовувати внутрішню аграрну політику ЄС, підтримка Європарламенту для нас політично важлива. Щоб ніхто не спекулював, що егоїзм бере верх над солідарністю з Україною”, – написав Качка у фейсбуці.
Він також зазначи, що це був перший практичний “тренінг” з перегорів про вступ у частині аграрної політики. “Наступна подія – Україно-польська міжурядова комісія в понеділок і наступний раунд інтенсивних переговорів”, – зазначив представник України.
Раніше Качка також повідомляв, що Україна та Польща працюють над конструктивним рішенням, як розблокувати кордон і врахувати інтереси фермерів обох країн.
У січні Єврокомісія запропонувала продовжити “економічний безвіз” для України ще на рік, але зі змінами. Для найбільш чутливих продуктів – м’яса птиці, яєць і цукру – передбачено екстрене гальмування, яке стабілізувало б імпорт на рівні середніх обсягів імпорту в 2022 і 2023.
Що передувало
- Після початку масштабного вторгнення Росії ЄС скасував тарифи на український імпорт, аби підтримати українську економіку. Це було особливо важливим через блокаду росіянами морських шляхів експорту зерна з України. Але раптова поява безмитних зернових заполонила ринки сусідніх країн, таких як Польща, Угорщина, Словаччина, Румунія та Болгарія, що викликало гнів місцевих фермерів, які вважали недорогий український імпорт нечесною конкуренцією. Уряди у відповідь запровадили односторонні неузгоджені заборони, які Єврокомісія називала незаконними, несправедливими та такими, що суперечать принципу солідарності.
- Як тимчасове рішення у травні виконавча влада ЄС дозволила винятково транзит чотирьох конкретних українських продуктів – пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику – через п’ять східних країн, але без права залишатися на їхніх ринках для внутрішнього споживання чи зберігання. Це рішення діяло до вересня 2023, але Польща, Угорщина і Словаччина знову запровадили власні заборони.
- Словаччина зробила спроби укласти угоду з Україною, але Польща та Угорщина досі зберігають заборону. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто сказав, що “транзит – ок, імпорт – ні”. Варшава теж збирається зберігати заборону.
- У січні 2024 міністри сільського господарства Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини і Угорщини звернулися до Брюсселя з вимогою запровадити ввізне мито на українське зерно.
- В Єврокомісії повідомили, що напрацьовують механізми, які б дозволяли країнам ЄС окремо від централізованого рішення зупиняти безмитне ввезення товарів з України.