Удосвіта суботи, 8 лютого, Естонія, Латвія та Литва перекрили енергетичне сполучення з Росією та Білоруссю. Попереду доба роботи в ізольованому режимі — це складне випробування для балтійської мережі.
За планом, уже в неділю Естонія, Латвія та Литва приєднаються до об’єднаної мережі Європи. І це поставить остаточну крапку в понад півстолітній залежності Балтії від Москви.
Режим підвищеної небезпеки
З початку року країни Балтії посилено охороняють об’єкти енергетики. Скажімо, в Естонії підстанції, накопичувачі та важливі вузли пильнують поліцейські та прикордонники, а за потреби можуть долучити й армійців.
Литва, Латвія та Естонія від’єдналися від мережі Росії та Білорусі і вийшли з організації БРЕЛЛ, яка виникла у 2001 році. По суті, БРЕЛЛ — це енергетичне кільце, яке тоді утворили Білорусь, Росія, Естонія, Латвія та Литва.
«На мою думку, це останній елемент нашої залежності від російської та білоруської енергетичної системи. Також це хороша можливість узяти на себе відповідальність за регулювання основних параметрів нашої електроенергетичної системи», — заявив президент Литви Ґітанас Науседа.
Президент Литви Ґітанас Науседа розмовляє зі ЗМІ, засідання Європейської ради, Брюссель, Бельгія, 29 червня 2023 р.
Суботнього ранку, 8 лютого, країни Балтії вимкнули з’єднання з російською та білоруською мережами. Приблизно до обіду неділі енергетика Естонії, Латвії та Литви працюватиме ізольовано, оскільки тамтешні системи тестуватимуть на надійність, і лише потім три країни стануть частиною ENSO-E — мережі системних операторів передачі електроенергії Європи, яка налічуватиме вже 42 країни. До речі, йдеться не лише про членів ЄС, а також, наприклад, про Велику Британію та Україну.
Країни Балтії стануть частиною європейської мережі завдяки збудованому інтерконектору, що з’єднає Литву з Польщею.
Водночас під час роботи в ізольованому режимі балтійська енергетична мережа вкрай вразлива.
Утнути щось фатальне Росія вже не може. Але провокації вже почала. Наприклад, спричинила розрив силового кабелю на 650 МВт між Естонією та Фінляндією.
Через спільні мережі Росія мала вплив на енергетику Балтії, хоча не такий колосальний, як, скажімо, у 90-х роках.
По-перше, частоту в мережі Естонії, Латвії та Литви регулювали з російського диспетчерського пункту. По-друге, донедавна в разі дефіциту балтійські держави мусили просити допомоги в Мінська чи Москви, залучаючи аварійне постачання електроенергії.
А втім, ще до відключення такої залежності вдалося позбутися завдяки розвитку власної генерації та підводним кабелям високої напруги, що протягнули дном Балтійського моря зі Скандинавії.
22 травня 2022 року Естонія, Литва та Латвія повністю припинили комерційний імпорт електроенергії з Росії. Купувати світло в Білорусі перестали ще раніше — у листопаді 2020 року.
Понад десять років підготовки
Литва ще в січні взяла під посилену охорону лінії електропередач біля кордону з Польщею. Тепер це відповідальність Служби громадської безпеки, хоча раніше ситуацію контролювала приватна охоронна компанія.
Уряд Литви не приховує — остерігається російських провокацій. Але водночас сподівається, що для споживачів країни жодних змін в енергопостачанні не буде. Країни Балтії вже тестували роботу мереж в ізольованому режимі.
«Споживачів попередили завчасно, що Литва приєднається до європейської мережі. Але нам сказали, що якось спеціально до цього готуватися не треба. Я дуже рада, що це нарешті станеться. Дуже добре пам’ятаю, як Росія поводила себе у дев’яностих — ці всі шантажі, відключення, санкції. З терористичною країною не можна працювати, особливо тепер», — вважає Жівіля Шапокієне, підприємиця з Друскінінкая в Литві. Це місто розташоване упритул до кордону з Білоруссю. Неподалік проходять міждержавні лінії електропередач, які вже наступного тижня демонтовуватимуть, бо з’єднання з білоруською мережею стане непотрібним.
Латвія також довго і прискіпливо готувалася до від’єднання від російської енергомережі. Водночас президент країни Едгарс Рінкевичс не виключив провокацій.
Потенційно Росія може діяти кількома способами. Перший і найпримітивніший: диверсії на об’єктах генерації чи передавання електроенергії (саме тому їх і взяли під посилену охорону).
Електрична підстанція
По-друге, Кремль може здійснити кібератаку на енергетичну інфраструктуру, щоби спровокувати хаос у мережі.
Про подібні побоювання говорили і представники влади Естонії. Там розробили кілька сценаріїв розвитку подій. За найгіршого країна перейде на графіки відключення світла. Водночас без стороннього втручання ймовірність їх запровадження мінімальна.
Споживачів про відключення від мережі Росії попереджали останні пів року, розповіла Віра Коник, очільниця Конгресу українців Естонії. «Було одне прохання — зберігати спокій. Але попереджали, щоб споживачі готувалися, якщо виникнуть проблеми. Запаслися генераторами, їжею та водою. Мені навіть телефонували наші українські біженці й питали, чи не буде війни. Заспокоїли їх», — сказала Віра Коник.
Окрім спроб Росії вчинити диверсії чи провокації, статися можуть і звичайні аварії. Бо як би прискіпливо країни Балтії не готувалися до підключення до європейської мережі, це дуже складний процес, який є випробуванням і для техніки, і для спеціалістів.
Приєднання країн Балтії до європейської мережі розтягнулося на роки з багатьох причин. Одна з них — значний енергодефіцит. Скажімо, Литва у 2009 році закрила єдину в країні АЕС, яка генерувала колосальних 80 % електроенергії держави.
Ігналінська атомна електростанція, роботу якої зупинили 2009-го
Для Вільнюса це була одна з умов вступу до ЄС. На Ігналінській атомній станції працювали реактори РБМК-1500, спроєктовані ще в часи СРСР, які не відповідають європейським стандартам безпеки.
Росія і Білорусь рахують збитки
За останні десять років країни Балтії практично позбулися енергетичної залежності від Росії. Скажімо, у Литві 2014 року запрацював термінал для скрапленого газу, завдяки якому вдалося відмовитися від російського імпорту.
Держави Балтії також зуміли протягнути дном моря кілька силових кабелів зі Скандинавії. А Естонія, скажімо, вклала мільярди євро в розвиток зеленої енергетики. Також Таллінн активно фінансує будівництво промислових накопичувачів електроенергії. Один акумулятор має запрацювати саме цими днями.
Витратитися балтійським країнам доведеться також на демонтаж енергетичного обладнання й ліній на кордоні з Росією та Білоруссю. Процес обіцяють розпочати негайно — практично відразу після відключення. Це політичний сигнал Москві, що кроку назад точно не буде. Але від’єднання Балтії обернеться ще й мільярдними збитками для Росії.
«За даними попередніх років, експорт електроенергії до країн Балтії становив 1–2 мільярди кВт⋅год на рік. Зараз ціна для промислових споживачів у Литві — приблизно 120–200 євро за МВт·год. Припустимо, що середня ціна становить 150 євро. Тож 2 млрд кВт могли коштувати приблизно 300 млн євро. Оцінка витрат на демонтаж інтерконекторів БРЕЛЛ з боку Росії та Білорусі є складним завданням, але їх можна оцінити на рівні декількох мільярдів євро», — порахував експерт енергетичних програм Центру Разумкова Максим Білявський.
Максим Білявський
Уже з наступного тижня організація БРЕЛЛ, яку очолювала Росія, припинить існування. Також Москва втратить енергетичний зв’язок з Калінінградською областю, яка потрапить під цілковиту блокаду.
Цей російський анклав зусебіч буде оточений європейською енергетичною мережею, але при цьому не належатиме до неї. Тому Калінінградська область зможе розраховувати лише на власну генерацію. І Росія до цього готувалася, наприклад, поповнюючи запаси газу. Близько десяти років тому Кремль дав команду облаштувати на території анклаву підземне сховище для блакитного палива.
На території Калінінградської області також працюють чотири теплові станції та одна теплоцентраль, які й забезпечують регіон світлом.
«Серйозних проблем, блекаутів там не буде. Калінінградська область має певний резерв потужності, тут немає нічого дивного — так було ще з радянських часів. Однак постачання газу туди, до речі, залежить від Литви, через цю країну йде транзит з Білорусі. Договір на прокачування добігає цього року», — пояснив фахівець з міжнародних енергетичних і безпекових відносин Михайло Гончар.
Михайло Гончар
Режим Олександра Лукашенка також рахує збитки. Білорусі доведеться демонтовувати енергетичні об’єкти на кордоні з Литвою.
Але куди важливіше, що остаточного краху зазнав головний енергетичний проєкт Лукашенка — Білоруська атомна станція. Її будівництво тривало дев’ять років і коштувало мільярди доларів. Гроші у кредит дала Росія, будувала також дочірня компанія Росатому. А спорудили АЕС за 22 кілометри від кордону з Литвою, що обурило Вільнюс.
Олександр Лукашенко розраховував продавати електроенергію з Білоруської атомної станції до країн Балтії. 2020 року АЕС запустили, але на повну вона не запрацювала досі.
