Нові економічні реалії в Україні такі, що країна потребує змін і адекватного підходу до кожної індустрії, щоб мати змогу утримувати Збройні сили України (найбільшу у Європі армію), фінансувати виробництво і купувати зброю, зазначає голова наглядової ради інвестиційної компанії EFI Group Ігор Ліскі. Які саме зміни це мають бути, бізнесмен окреслив під час дискусійної панелі «Економіка національної безпеки», що проходила в межах спільного проєкту LB.ua та EFI Group «Нова країна».
Ігор Ліскі
«Щоб все крутилося, працювало, щоб Україна мала шанс, нам потрібна стала ефективна енергетика і вартість її має бути доступною. Без цього нічого не буде. А всі передумови для цього у нас є: атомна енергетика, гідроенергетика, сонце, мережі, газосховища, видобуток газу», – відзначив Ліскі.
Потужна енергетика плюс інженерна база, на його думку, допоможуть відродити промисловість.
«Нам потрібна нова індустріалізація країни. Ми маємо стати індустріальною базою для Європи. Тоді можемо претендувати на інше майбутнє», – зауважив бізнесмен.
Ще однією точкою великого зростання має стати агросектор, який треба «допроцесити доданою вартістю».
«Ми маємо досягти хоча б рівня Польщі в сільському господарстві. Я вже не кажу про Нідерланди або Італію, де за в рази меншої бази землі вони досягають десятикратного експорту продукції доданої вартості», – продовжив перелік бізнесмен.
Також безпековою і інноваційною складовою, яка може винести Україну в лідери, Ігор Ліскі вважає Miltech.
Олександр Яковенко, TAF Drones: Дозвіл на експорт визначає майбутнє українського Miltech
«Тут потрібні кардинальні рішення. Нам треба давати цій точці зросту максимально інвестицій. Забезпечувати умови для розвитку – прозорі довгострокові контракти держзамовлення. Це важлива історія. Тому що якщо ти не знаєш, що буде через квартал, важко будувати інноваційний бізнес.
Плюс експорт. Без експорту ми обрізаємо собі крила. Росіяни експортують усе, що можуть, тому що це валюта, розвиток технологій, залучення партнерів, розв’язання великих можливостей. А ми самі себе обмежили» – зауважив бізнесмен.
Кожна галузь економіки сьогодні потребує адекватних кроків з боку держави, підкреслює він. І першим з них має бути вибудова довіри.
«Влада має розуміти, що вона залежить від економіки, від бізнесу. І війна – це не «відмазка». Якщо держава ставиться до бізнесу, як до гусака – отримує відповідне ставлення від бізнесу (тут – відсилка до відомої фрази очільника податкового комітету ВР Данила Гетьманцева про те, що мистецтво збирати податки – це як общипувати гуску так, щоб вона не волала. – Ред.). Потрібно будувати взаємну довіру. Тому що з довіри починається все інше – повага до приватної власності, прозора податкова політика тощо. Щоб люди платили податки, вони мають розуміти, для чого це, яка податкова філософія, на що йдуть податки, як вони збираються, як адмініструються, що там немає зловживань», – каже Ігор Ліскі.
Діалог між автопілотом і автовідповідачем, або Чесно про податки
Паралельно, додає бізнесмен, потрібно думати над тим, як зменшити податкове навантаження, щоб розширити базу. Водночас він скептично поставився до тези про необхідність зниження податків, назвавши такі кроки малоймовірними найближчі 10-20 років.
«Як тільки війна закінчиться, вся халява, яка надходила зі Штатів, з Європи, може просто закінчитись. І хто має платити за утримання Збройних сил, фінансувати закупку озброєння? Ми з вами. Порахуємо, скільки це грошей?
Але не треба зниження податків плутати з дерегуляцією. Це окрема річ. Я її повністю підтримую. Спрощення перепон, удосконалення законодавства, адекватні тарифи, адекватна економічна політика – це суперважлива річ», – відзначив Ліскі.
Також він підтримав перехід на gross зарплати (загальна сума зароблених грошей без вирахування податків. – Ред.), вважаючи, що зробить українців більш свідомими.
«Бюджет формують платники податків. Це наші гроші, – нагадав бізнесмен. – Як тільки українець з власної кишені, з власного рахунку заплатить 1000 – 5000 гривень, він почне інакше ставитись до державних коштів, до чиновника, бюрократа, мера і до своєї держави загалом, розуміючи скільки умовно грошей заплатив на Збройні сили».
Ігор Ліскі
На завершення Ігор Ліскі відзначив, що історично недовірливі стосунки українського бізнесу і влади, на його думку, обумовлені тим, що у бізнесу ніколи не було своєї партії, свого представництва у владі, і це треба змінювати, щоб якісно міняти правила гри.
«До кого ми звертаємось? До влади, яка нам не звітує. Ми ж ніяку владу не привели до влади, по суті. Питання – чи дозріли ми апелювати не до ефемерної держави, а брати на себе відповідальність і фінансувати у зміну правил?» – резюмував бізнесмен.
