Масштабні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру нашої держави, внаслідок яких Україна втратила 85% потужностей теплової генерації та значну частину ГЕС, призвели до віялових відключень електроенергії. Удари ворога триватимуть, а імпорт електроенергії з Європи не може перекрити дефіцит, тому ситуація залишатиметься стабільно складною. Певним виходом у наших обставинах має стати побудова мережі альтернативної мобільної генерації із застосуванням генераторів, газотурбінних та газопоршневих електростанцій. Також зросте, тому для України критично важливо до настання зими забезпечити достатні запаси газу у сховищах.
Ситуація в енергетиці майже критична
З кінця березня внаслідок шістьох масованих ракетно-дронових атак на енергосистему Україна втратила щонайменше 8 гігават потужностей. Імпорт може компенсувати лише 1,7 гігават.
У підготовці до наступної зими уряд виділив три головні пріоритети: ремонти пошкодженої росіянами інфраструктури, посилення протиповітряної оборони та децентралізація енергетики.
З ремонтами все більш-менш зрозуміло: енергетики працюють над відновленням пошкодженої інфраструктури 24/7, однак їх спроможності обмежені наявністю ресурсів (ремонт та купівля нового обладнання — справа геть не дешева) та часу (навіть за наявності коштів ремонт обладнання та його виробництво потребують часу, скажімо, строки виготовлення нових трансформаторів складають від шести місяців).
Посилення ППО теж потребує часу і ресурсів, хоч наші партнери й обіцяють у короткі строки передати Україні певну кількість систем ППО, у тому числі Patriot і SAMP/T, здатних знищувати балістичні цілі.
Загалом же, за підрахунками Міністерства оборони Естонії, для успішного відбиття атак по об’єктах у тилових районах України потрібно приблизно 7,5 тисяч зенітних ракет та значна кількість пускових до них.
Протиповітряну оборону України посилять також F-16, які Сили оборони очікують уже найближчим часом.
Втім, навіть попри суттєве посилення ППО/ПРО та ремонт пошкоджених електростанцій потреба у додаткових потужностях для генерації все одно залишиться пріоритетом номер один.
Децентралізація енергетики
Україні варто зосередитися над розвитком розподіленої генерації, об’єкти якої гарантовано не будуть пріоритетними цілями для російських атак з огляду на їх потужність/значення.
Йдеться про газотурбінні та газопоршневі електростанції. Їх потужність відносно невелика — в 10-150 мегават, однак їх можна оперативно запустити при потребі, що робить їх практично незамінними для маневрової генерації — у ситуації, коли теплова генерація втрачена.
Як зазначив голова правління громадської спілки Global 100 RE Ukraine Олександр Домбровський, крім вищої стійкості до ворожих атак, розподілена генерація здатна забезпечити низку переваг для енергосистеми, зокрема:
– коротший термін будівництва і введення в експлуатацію;
– менші загальні інвестиції на об’єкт, що зменшує поріг входження в цей бізнес приватних компаній;
– зменшення втрат електричної енергії під час передачі;
– забезпечення додаткових регулюючих потужностей в енергосистемі;
– сприяння розвитку місцевих громад і територій;
– стимулювання національної економіки щодо місцевого виробництва обладнання та послуг, пов’язаних із встановленням та обслуговуванням об’єктів розподіленої генерації електроенергії;
– зменшення залежності власників розподіленої генерації від зовнішнього електропостачання, їх захист від ринкових ризиків і нестабільності цін;
– економія коштів або додатковий дохід від продажу надлишку електроенергії.
Приклад мобільної газопоршневі елекстростанції
Серед недоліків таких станцій — доволі висока собівартість виробництва електроенергії. Однак в умовах, що склалися, вибирати не доводиться.
При цьому, такі станції достатньо компактні, електростанцію на 50 мегават може перевозити звичайна вантажівка, тому при потребі її можна швидко переміщати з місця на місце. Газотурбінні та газопоршневі електростанції можна використовувати для забезпечення як критичної інфраструктури, так і безпосередньо споживачів.
LB.ua уже писав про досвід Тернополя, який до наступного опалювального сезону планує перетворитися на окремий енергоострів. Місто планує змонтувати кілька когенераційних установок, які можуть забезпечити хоча б 10-15% від потреб обласного центру, зокрема гарантувати безперебійну роботу водоканалу, теплоенерго, системи каналізації та лікарень.
Планує модернізацію своєї генерації і “Нафтогаз”, який отримав в управління від держави ряд ТЕЦ. Група, зокрема, домовилася про співпрацю зі шведською Swedfund International AB (державна фінансова установа, яка інвестує, зокрема, в енергетику, країн, що розвиваються) Україні.
Як повідомили в “Нафтогазі”, Swedfund через свій проєктний акселератор буде надавати грантове фінансування для проведення техніко-економічних обґрунтувань для модернізації ТЕЦ.
В уряді обіцяють спростити законодавство, аби встановлення малої генерації було максимально легким процесом. В “Укренерго” своєю чергою заявили, що готові допомагати і консультувати, які саме генераційне обладнання встановити.
Чи вистачить газу?
Робота газотурбінних та газопоршневих електростанцій потребуватиме значних обсягів газу. Чи здатна Україна його забезпечити, зважаючи на те, що газ також потрібен промисловості, побутовим споживачам і комунальній інфраструктурі?
Станом на зараз динаміка видобутку газу та заповнення підземних газових сховищ дають підстави для обережного оптимізму.
Як повідомив “Нафтогаз”, за п’ять місяців 2024-го група збільшила на 10% видобуток газу у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
За словами прем’єра Дениса Шмигаля, у цьому році “Нафтогаз” повинен вийти на видобуток у розмірі близько 15 мільярдів кубів газу.
При цьому очільник уряду нагадав, що у 2023 році НАК “Нафтогаз” запустив 86 нових свердловин, а від початку 2024 року — ще 7.
Як наслідок, за даними оператора газосховищ України АТ “Укртрансгаз”, цього року “Нафтогаз” накопичує паливо у своїх підземних сховищах газу швидше, ніж торік – наразі темпи закачування на 0,33 млрд куб.м перевищують показники аналогічного періоду 2023 року.
За словами голови правління “Нафтогазу” Олексія Чернишова, така динаміка закачування стала можливою через високу температуру повітря у квітні та збільшення обсягів газовидобутку. Він також додав, що у підземних газосховищах наразі зберігається понад 8 млрд кубометрів газу.
