Допоки Нацбанк не оголосив про намір обмежити вихідні перекази з картки на картку: до 30 разів і 100 000 гривень на місяць, пересічні громадяни, ймовірно, не чули такого слова як дроп та грошовий мул. А тут раптом усі разом гнівно вибухнули: мовляв, держава в особі Нацбанку знову лізе до кишень громадян та обмежує їхні права. Втім, галас марний: хоч рішення непопулярне, та керівництво регулятора на нього пішло цілком свідомо. Пояснюємо чому.
Нацбанк обмежує перекази з картки на картку до 30 разів і 100 000 гривень на місяць
Мафія і держава: біг наввипередки
На жаль, злочинність надзвичайно креативна у пошуку лазівок і дуже швидко вибудовує технологічні рішення для забезпечення своєї злочинної діяльності. Не повірите, фінтех позаздрить тим хакатонам, які вона проводить з цією ціллю далеко від національних служб безпеки на теплих океанських островах. А потім “вивертає” фінансові системи усього світу новими й новими схемами незаконного збагачення. Особливо в країнах, що розвиваються та мають великий відсоток економіки в тіні. В Україні, яку до того ж тероризує агресор, для них просто рай.
Пандемія коронавірусу запустила процеси переходу на дистанційне обслуговування. Це призвело до підвищення темпів розвитку послуг електронної комерції та платіжних технологій (зокрема інтернет-еквайрингу, миттєвих переказів). Та відповідно підвищило увагу шахраїв й сприяло розвитку шахрайських схем у сегменті електронної комерції та платіжних технологій.
Так не встиг Нацбанк та правоохоронці минулого року защемити хвоста нелегальному гральному бізнесу, який ганяв та відмивав свої тіньові доходи через так званий міскодінг (схема, при якій платіжні операції клієнтів позначаються іншим кодом, який не відповідає реальній діяльності суб’єкта господарювання, за послуги якого оплачують кошти. – LB.ua), як включилася схема так званих дропів та грошових мулів. Це використання банківських рахунків фізичних осіб у якості “транзитних” для переказу та “відмивання” незаконних коштів (щось на кшталт використання паспорта реальної особи для взяття кредиту, тільки у цьому випадку банківського карткового рахунку. – LB.ua).
Здається в оренду банківський рахунок
Дропи (від англ. “to drop” – кидати) або “грошові мули” – це люди, які за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських реквізитів: до карток та рахунків, разом з пін-кодами та фінансовими номерами, а відповідно, й доступом до інтернет-банкінгу. Хтось свідомо продає свої персональні дані, реквізити та доступи, таких знаходять на різних сайтах та в соцмережах. А когось розводять “соціальні інженери”, себто шахраї.
Винагороду дропам виплачують залежно від того, як саме буде використовуватись поточний чи платіжний рахунок – це можуть бути транзакції між рахунками, зняття готівки в банкоматах, поповнення рахунку через платіжні термінали тощо. Зазвичай дропам сплачують від $20 до $100 залежно від виду послуги, подекуди оплата може обчислюватись як відсоток від обсягу операцій.
При цьому, організатори груп дропів, отримавши доступи до рахунків та всі необхідні реквізити, застосовують різноманітні програмно-технічні комплекси для автоматизації процесу переказів, агрегування та розподілення коштів між рахунками у схемі.
Так, починаючи з осені 2023 року НБУ почав фіксувати аномальне зростання обсягів P2P переказів (від персони до персони, тобто між картками фізичних осіб) по банківській системі, а також зростання кількості карток, з яких здійснюються такі перекази та середніх сум переказу.
А ще фінмоніторинг окремих банків побачив такі дивні явища, як масове одночасне відкриття рахунків, наприклад, в невеличкому райцентрі десь на периферії. Або як у дідуся-пенсіонера за одну новорічну ніч чомусь нападало багато переказів загалом на кілька сотень тисяч гривень, і під ранок всі гроші були перераховані різними сумами на інші карткові рахунки.
Є не дуже багаті українці, через картки яких проходять величезні суми
Словом, коли копнули глибше, виявилося, що є не дуже багаті українці, через картки яких “літають” величезні суми, як колись човни на підводних крилах через шлюзи Дніпровського каскаду.
Ось реальні приклади, які навів голова Нацбанку Андрій Пишний на зустрічі з журналістами.
1) Найманий працівник підприємства з смт. на Вінниччині, 52 роки, розмір доходів – до 20 тис грн в місяць.
Зареєструвалась в 4 банках через дистанційний онбординг (відкриття карткового рахунку онлайн. – LB.ua).
Через два тижні почала отримувати не менше 17 Р2Р-транзакцій в день від різних отримувачів та переказувати до інших банків.
Щоденний обсяг транзакцій по картці сягнув 160 тис грн. А загалом оборот склав 5 млн грн.
2) Студент з Одеси, 19 років, розмір доходів – до 20 тис грн.
Відкрив онлайн з інтервалом в тиждень рахунки в двох банках. Провів за один місяць трансакцій загальний оборот по 300 тис грн у обох банках.
Голова НБУ Андрій Пишний
3) Наймана працівниця з Миколаєва, 38 років, розмір доходів – до 11 тис грн.
Знаходячись за кордоном відкрила онлайн рахунки в 4 банках. Піковий оборот сягнув 980 тис грн в місяць від різних відправників та до різних отримувачів.
4) Безробітний з села на Миколаївщині, 20 років, розмір доходів – до 8 тис грн.
Відкрив рахунок в одному з банків України. Через 3 місяці після відкриття рахунку почались трансакції отримання та відправки переказів P2P.
Cума переказів склала 1.8 млн грн в місяць за 453 трансакції.
5) Пенсіонерка з Харкова, 67 років, розмір доходів – до 20 тис грн на місяць.
За одну передноворічну ніч у своєму банку, де мала пенсійний рахунок, відкрила 9 депозитних рахунків (серед яких були назви “На автобус”, “На діамант”, “На пікап”) для накопичення коштів. За ніч зібрала понад 2.1 млн грн, усі кошти були виведені з рахунку наступного ж дня. Пенсіонерка була переконана, що збирає кошти на потреби ЗСУ.
Загальна типова поведінка:
1. Новий клієнт в банку або не було транзакцій тривалий час, після чого відразу починається аномальна активність по картці (висока інтенсивність зарахувань та відправлень, обороти можуть сягати понад 100 тис. грн за декілька днів);
2. Понад 97% обороту складають перекази, майже завжди відсутні звичайні операції купівлі товарів робіт та послуг або отримання готівки;
3. У операцій переказів майже немає або рідко зустрічаються спільні критерії чи показники, різні чеки, різні отримувачі, різні відправники;
4. Кількість операцій переказів може досягати сотень за годину.
Реальна монетарна загроза
За оцінками Нацбанку, таке “платіжне” шлюзування сягнуло загрозливих масштабів і вже створює монетарні загрози для банківської системи. Йдеться про десятки тисяч рахунків, які можуть використовуватися з метою маскування незаконної діяльності під звичайні операції фізичних осіб. За оцінками Андрія Пишного, йдеться вже про мільярди доларів та сотню тисяч учасників схеми.
Андрій Пишний
“Важко підрахувати точно, адже дропи постійно закривають та відкривають нові рахунки в різних банках, і це процес дуже динамічний. СБУ навіть показувала нам телефон такого дропа, де були встановлені онлайн-додатки майже всіх українських банків”, – розповів на зустрічі з журналістами заступник голови НБУ Дмитро Олійник.
В НБУ кажуть, такі схеми стають гострою проблемою на рівні держави через можливість ухилення від сплати податків під час війни, організацію фінансування інформаційних кампаній та диверсій з боку РФ, ведення незаконної господарської діяльності, нелегального продажу і оборудок на ринку підакцизних товарів тощо. При цьому бюджет країни втрачає вже до 1 млрд грн щомісяця. Адже перекази формально законні, а із сум жодних податків не платиться.
95% користувачів навіть не помітять обмежень
В Нацбанку кажуть, довго думали, що з цим усім робити. І зрозуміли, що без непопулярних та комплексних рішень не обійтися. Тому й вирішили завчасно попередити та підготувати суспільство.
Отже приблизно за місяць НБУ оголосить про ліміти вихідних миттєвих переказів p2p з однієї картки на іншу.
Фізична особа зможе здійснити з однієї свої картки (на картку іншої фізичної особи) лише до 30 переказів на загальну суму 100 тисяч гривень.
Очікується, що це значно підвищить вартість послуг дропів та уповільнить перетікання грошей в злочинній системі.
А тепер пояснимо, що саме обмежується. Бо щойно ця новина просочилася в соцмережі, як користувачі вибухнули обуренням.
Насправді, обмежувати законні витрати з законних карток і банківських рахунків ніхто не збирається. Купувати, оплачувати товари в магазинах – онлайн і офлайн, платити ФОПам, переказувати за реквізитами по IBAN можна скільки завгодно. Йдеться ж лише про обмеження щомісячної кількості та загальної суми переказів З однієї своєї картки НА іншу картку, а не навпаки.
Проаналізуйте, чи багато ви за місяць робите таких переказів? Мамі-пенсіонерці, дитині-студенту, улюбленому волонтеру, брату-свату-другу на фронт. 30 разів на місяць, більше? І на понад 100 тис. грн? Якщо так, то йдіть у свій банк і знайомтеся особисто з фінмоніторингом. Він занесе вас у спеціальний список, і поки ви сумлінно декларуватимете доходи, що відповідають вашим витратам, то він вас на руках носитиме. І будете ви там оточені особливою турботою і навіть преміальним банківським сервісом.
А якщо у вас не одна, а дві картки, а три? В кількості ж відкритих карток громадян ніхто також не обмежує. Майте хоч і 10! Це ж скільки переказів можна зробити з майбутніми лімітами, аби ви тільки здужали!
Так, можливо декому доведеться трохи оптимізувати свої банківські рахунки. Але хіба воно того не варте? Хіба за зручність миттєвих переказів не треба платити, поступившись деяким регулятивним вимогам? Які, швидше за все, вас і не зачеплять. Нацбанк же не з дуба взяв саме такі ліміти.
Його аналітики вивчили детальну статистику по операціях сотень унікальних клієнтів, які аномально відкрили та отримали на свої рахунки загалом 1,6 млрд грн за 2023 рік. Абсолютна ж більшість банківських клієнтів, що користуються миттєвими переказами 95-98% навіть не помітить обмежень, оскільки за аналізом вони не досягають меж – 30 переказів та 100 тис. грн, та, відповідно, не потрапляють до зони ризику, кажуть в НБУ. Лише 5% граються в “аномальних багатіїв” та активних “носильників” грошей з картку на картку.
Цих банківських клієнтів обіцяють до того ж заносити у “чорний список” на кшталт реєстру скомпрометованих карток чи скомпрометованих ІНН (індивідуальних податкових кодів), які беруть участь у схемах. В НБУ ще остаточно не вирішили щодо критерію. Це для того, аби ті відкривачі банківських рахунків, які свідомо відкривають їх для “здачі” в злочинну оренду, тричі подумали перш ніж заробляти на такій оренді. Пенсіонерам, ймовірно, все одно, а от молодим та перспективним студентам тут ще жити, працювати, отримувати зарплати, кредити. Хто ж такого “спеціаліста” візьме на роботу чи видасть кредит, якщо його код засвітився в реєстрі дропів.
З осені 2023 року НБУ почав фіксувати аномальне зростання обсягів P2P переказів
З іншого боку, Нацбанк паралельно закрутить регуляторні гайки для банків та фінкомпаній-порушників платіжної дисципліни, щоб їхній фінмоніторинг не заплющував очі на подібні витівки та дійсно знав свого клієнта. Таку філософію банківської діяльності наполегливо просуває Нацбанк з огляду на європерспективи України.
І зверніть увагу, на ВХІД перекази не обмежують, щоб якраз банки для ЗСУ не постраждали. А то вирішите відсвяткувати свій день народження патріотично та з користю для підшефних котиків із ЗСУ, вам (чи вашим візаві за наводкою) поздоровлення прилітатимуть, а там блок стоїть – не можна більше скількох-то привітань. Оце було б справді прикро. Тому Нацбанк обіцяє бити дропів сильно, але акуратно…